Справа № 214/2123/24
3/214/1120/24
Іменем України
22 липня 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - Чернова Н.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП,-
20.02.2024 року о 10.22 год. в м. Кривому Розі по вул. Каспійська, буд.1, водій ОСОБА_1 , будучи особою, який двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за порушення, передбачені ст.130 КУпАП, керував транспортним засобом «Samand EL» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, підвищена жвавість мови, Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, згідно висновку №482 лікаря нарколога КП» КБДЛПД» ДОР від 20.02.2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
12.07.2024 року захисником Мельніченко Ю.М., який представляє інтереси особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду подане клопотання про долучення доказів, а саме: повідомлення КП «ДБКЛПД» ДОР, висновок №485 лікаря КП «КБЛПД» ДОР від 20.02.2024 року.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№622594 від 20.02.2024 року, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, не вживав заходів явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
З метою дотримання розумного строку розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Згідно із ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фото-зйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ААД №622594 від 20.02.2024 року (а.с.1), роз'ясненням про відсторонення від права керування т/з (а.с. 2), рапортом інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППП в м. Кривий Ріг УПП старшого лейтенанта поліції (а.с. 3), диск (а.с. 4), відомостями з адмінпрактики (а.с. 5,6), довідкою відповідно до якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування т/з (а.с. 7), висновком №482 лікаря нарколога КП» КБДЛПД» ДОР від 20.02.2024 року (а.с.8).
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі-Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
З відеозапису фіксування факту адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, коли керував транспортним засобом та відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі у встановленому законом порядку.
Згідно частини статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Крім того, частиною шостою розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При розгляді справи по суті було встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що підтверджується висновком №482 КП «КБДЛПД» ДОР від 20.02.2024 року складеного о 10.45 гол. лікарем наркологом ОСОБА_2 (а.с.8).
Відповідно до повідомлення КП «ДБКЛПД» ДОР наданого адвокатом Мельниченко Ю.М., ОСОБА_1 вперше був доставлений працівниками поліції до лікарні для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння- 20.02.2024 року о 10.45 год.. За результатами огляду складено акт №482 та висновок про те, що ОСОБА_1 - «відмовився від проходження медогляду на стан сп'яніння згідно чинного законодавства в повному обсязі. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медогляду, тому біологічне середовище не відбиралось на вміст наркотичних речовин. В той день о 15.00 год. ОСОБА_1 , по самозверненню звернувся до лікарні для проходження медичного огляду. За результати повторного огляду складено Акт №485 та висновок про те, що ОСОБА_1 «Тверезий». Під час огляду медичного огляду, відбирався біологічний матеріал (сеча), в якій наркотичні, психотропні речовини не виявлено, проте, цей медичний огляд був проведений після сплину 5 годин первинного огляду. (а.с. 25).
Суд критично оцінює наданий доказ адвокатом Мельниченко Ю.М. копію висновку № 485 КП «КБДЛПД» ДОР від 20.02.2024 року складеного о 15.00 год. лікарем наркологом ОСОБА_2 , виданий діловодом ОСОБА_3 , а тому не беру його до уваги та вважає не належним доказом.
Суд, оцінивши усі наявні у справі докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, повторно протягом року, керував транспортним засобом у стані сп'яніння.
Так, санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Як вбачається з довідки, наданої інспектором відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Н. Кузьменко, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Транспортний засіб належить: ОСОБА_4 .
Водночас, постановою від 04 вересня 2023 року, яка винесена об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 702/301/20 зроблено правовий висновок, відповідно до якого, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. Отже, існує в даному випадку необхідність у призначенні ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, не зважаючи на те, що посвідчення водія він не отримував.
Враховуючи, що транспортний засіб марки «Samand EL» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_4 , до правопорушника не може бути застосовано стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб не перебуває у приватній власності порушника.
Обираючи вид стягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, суд враховує особу ОСОБА_1 , його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне застосувати до винного адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, передбаченого санкцією ч.3 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33-35, 268, 280, 283, 284 КУпАП, -
Накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 51 000 грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строк на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Роз'яснити, що згідно з ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Н.В. Чернова