гСправа № 187/1295/24 Провадження №1-кп/0187/108/24
"23" липня 2024 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за відсутності учасників судового провадження,
розглянувши в селищі Петриківка в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання кримінальне провадження № 12024046520000041 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження м. Дніпродзержинськ (нині Кам'янське) Дніпропетровської області; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ; освіта середня; пенсіонер; одружений; паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 31.12.1997; РНОКПП НОМЕР_2 ; на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,-
Встановив:
09.06.2024, близько 06 години 10 хвилин ОСОБА_3 (далі обвинувачений), перебуваючи за місцем свого мешкання на подвір'ї будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час за адресою свого мешкання перебувала дружина ОСОБА_4 (далі жертва, потерпіла), ІНФОРМАЦІЯ_2 , сидівши за столом, вчиняючи домашнє насильство, тобто діяння фізичного насильства, що вчиняються в межах місця проживання між особами, які спільно проживають однією сім'єю, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під час сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, обвинувачений цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що шляхом нанесення удару кулаком правої руки в область обличчя, лобної частини та голови, можливо спричинити жертві тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки, та свідомо бажаючи їх настання, використовуючи силу м'язів, завдав жертві 5 ударів кулаком правої руки в обличчя, а саме: в область лівого правого ока, в область лобної частини та голови, від яких жертва впала на земельну ділянку спиною вниз, при цьому вдарившись своїми руками, ногами та тулубом о стілець та стіл за яким сиділа, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на голові, синця на тулубі, синця на лівій верхній кінцівці, синців на нижніх кінцівках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Умисні дії обвинуваченого, які виразились у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Враховуючи, що дане провадження здійснюється щодо неповнолітнього обвинуваченого, суд враховує положення ч. 1 ст. 484 КПК України, тобто порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених главою 38 Кримінальне провадження щодо неповнолітніх цього Кодексу.
До обвинувального акта, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:
- письмова заява обвинуваченого, складена в присутності та підписана захисником адвокатом ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2174 від 19.07.2010) щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
- письмова заява жертви щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як сторони захисту, так і потерпілого, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінального наміру, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, а також обставини, що підлягають встановленню відповідно до ст. 485 КПК України.
Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та щодо особи похилого віку.
Суд враховує, що обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше не судимий, свою вину визнав; у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває; за місцем мешкання скарг не надходило; пенсіонер; обставини, що пом'якшують покарання, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, а також обставини, що обтяжують покарання.
Визначаючи вид покарання, яке можливо призначити обвинуваченому, суд виходить з того, що санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає такі види покарання:
- штраф;
- громадські роботи;
- виправні роботами.
Обвинувачений є пенсіонером за віком.
У відповідності до статей 56 та 57 КК України громадські та виправні роботи не застосовуються до осіб пенсійного віку.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Речові докази у справі відсутні.
Процесуальні витрати також відсутні.
Керуючись ст. ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1