Справа № 203/3694/24
1-кп/0203/841/2024
23 липня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024043010000115 від 26.06.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. с. Новомажарово, Зачепилівського (нова назва Красноградський) району, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрований як фізична особа-підприємець, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України,-
ОСОБА_5 , у липні 2023 року (більш точна дата та час досудовим слідством не встановлені), знаходячись у м. Харків, придбав з невстановленого вході досудового розслідування джерела, для власного користування ударно- дробильну холодну зброю, виготовлену промисловим способом (іноземного походження) за типом поліцейських телескопічних кийків, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне носіння вказаної холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказаний предмет є холодною зброєю, а також розуміючи, що ОСОБА_5 не має передбаченого законом дозволу на його носіння, у липні 2023 року (більш точна дата та час досудовим слідством не встановлені), перебуваючи у вказаному місці, взяв до своїх рук придбану ударно-дробильну холодну зброю, виготовлену промисловим способом (іноземного походження) за типом поліцейських телескопічних кийків, після чого поклав її до своєї сумки, та став носити при собі без передбаченого законом дозволу.
26.06.2024, о 18:26 год., на залізничному вокзалі станції Дніпро- Головний, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_5 виявлено ударно-дробильну холодну зброю, виготовлену промисловим способом (іноземного виробництва) за типом поліцейських телескопічних кийків, яку він носив при собі, в сумці, без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 263 КК України.
16 липня 2024 року між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яка містить формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду ОСОБА_5 на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.
Угодою визначена міра покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Прокурор вважала за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та підозрюваним в присутності захисника останнього, вказуючи на її відповідність вимогам закону.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Свою провину обвинувачений у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному.
Також, ОСОБА_5 зазначив, що розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, та наполягав на затвердженні угоди.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно вимог ч.ч. 4, 5 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні зокрема щодо нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України. Сторони угоди про визнання винуватості розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.
Порушення прав обвинуваченого при укладанні даної угоди про визнання винуватості судом не встановлено.
Таким чином, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Є фізичною особою-підприємцем, має постійний дохід. Одружений. За місцем проживання характеризується позитивно.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , є його щире каяття.
Обставини, що обтяжують його покарання відповідно до ст. 67 КК України не відсутні.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, наведені дані про особу ОСОБА_5 , вищенаведені обставини.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 122,124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 371, 374, 474, 475, 615 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 липня 2024 року між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12024043010000115 від 26.06.2024.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (дві) копійки.
Речовий доказ - ударно-дробильну холодну зброю, виготовлену промисловим способом (іноземного виробництва) за типом поліцейських телескопічних кийків, який передано на зберігання до камери схову ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 1067) знищити; DVD-R диск з відеозаписом з бодікамери працівника поліції зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1