Справа № 203/833/22
Провадження № 3/0203/773/2022
27.04.2022 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17.02.2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення від 09.02.2022 року, серії АА №320137, та протокол про адміністративне правопорушення від 09.02.2022 року, серії АА №320136, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з'являвся, неодноразово повідомлявся про час, дату та місце розгляду справ судом, причини неявки суду не повідомив.
За відомостями з протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень по суті правопорушення на підставі ст. 63 Конституції України, отримав примірники протоколів та ознайомився з їх змістом, про що свідчать його особисті підписі у протоколах. Також постановами суду від 23.02.2022 року, 06.04.2022 року до ОСОБА_1 судом було застосовано привід, проте такий не було виконано.
Суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, хоча участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 51 КУпАП є обов'язковою, суд, беручи до уваги строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, обізнаність ОСОБА_1 про розгляд щодо нього справ в суді, а також те, що судом вчинені всі необхідні дії для його повідомлення та приводу у судове засідання, розглянув справу за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що за відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення від 09.02.2022 року, серії АА №320137, об 11:55 годині громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Аврора», за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 2, таємним шляхом з полиці магазину викрав товар: дезодорант Old Spice Wolfthorn, зубна паста Aquafresh на суму 108,00 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
За відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення від 09.02.2022 року, серії АА №320136, 09.02.2022 року о 12:53 годині громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Аврора» за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, буд. 2, таємним шляхом з полиць магазину викрав товар: Old Spice White water (дезодорант), антиперспирант Rexsona Men, на суму 128,00 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення видно, що ОСОБА_1 ознайомився з їх змістами, отримав їх примірники, проте відмовився надавати свої пояснення по суті правопорушень на підставі ст. 63 Конституції України, у присутності двох свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
У ході судового розгляду справ про адміністративні правопорушення судом було встановлено, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфікуються за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, підтверджується наступними доказами, що наявні в матеріалах справи:
- протоколами про адміністративні правопорушення 09.02.2022 року, серії АА №320137, та від 09.02.2022 року, серії АА №320136;
- заявами та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 09.02.2022 року, які пояснили та заявили, що стали свідками крадіжки при перегляді камер відеоспостереження товару на суму 108 грн, а саме: паста зубна Aquafresh, дезодорант Old Spice, не розрахувавшись за нього, вийшов за касову зону;
- рапортами від 09.02.2022 року.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП (в редакції, чинній станом на момент вчинення адміністративного правопорушення), дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати - тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Об'єктом вказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері власності; об'єктивна сторона правопорушення виражається у дрібному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (матеріальний склад); суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку); суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Суд вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, суд бере до уваги те, що винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом доводиться обставинами, встановленими в ході судового розгляду справ та наявними в матеріалах справ доказами в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
З огляду на викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами, що містяться в матеріалах справ.
Суд, аналізуючи докази по справі з точки зору їх належності, допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, доведеною повністю.
Згідно з положеннями ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП, стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, а також з огляду на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, подія про що зафіксовані обома вищевказаними протоколами, суд вважає за необхідне об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 36 КУпАП в одне провадження та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, застосувавши до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170,00 грн.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 36, ч. 1 ст. 51, ст.ст. 221, 245, 276, 277, 283-287 КУпАП, суд,
Об'єднати в одне провадження справи про вчинення адміністративних правопорушень про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за №203/833/22, провадження №3/0203/773/2022, та справу про адміністративне правопорушення за №203/834/21, провадження №3/0203/774/2022, за ч. 1 ст. 51 КУпАП, в одне провадження, об'єднаним справам присвоїти №203/833/22, провадження №3/0203/773/2022.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 51 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн (сто сімдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ф.М. Ханієва