Справа № 202/8186/24
№ 1-кп/202/1571/2024
Іменем України
23 липня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12024041660000630 від 30.05.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився у с. Вербуватівка, Дніпропетровської області, не одруженому, не працюючому, учню ПТУ №81, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, який народився у с. Новоіванівське, Юріївського району, Дніпропетровської області, одруженому, не працюючому, який перебуває у розшуку у іншому кримінальному провадженні, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
сторони кримінального провадження
прокурор ОСОБА_5
захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування та судового розгляду до обвинувачених був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого закінчується, за час перебування обвинувачених під вартою ризики не зменшились та продовжують існувати, тому, на думку прокурора, застосування до обвинувачених жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Сторона захисту вважала, що є підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Суд заслухав думку сторін кримінального провадження, наголошує на тому, що метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для висновку про існування ризику вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, оскільки він офіційно не працює, а отже немає сталого доходу, що дає підстави виявити ті характерні ознаки, які підкріплюють твердження про небезпеку вчинення обвинуваченим спроб вчинити інший злочин корисливої спрямованості. Що стосується ризику того, що обвинувачений може переховуватись від суду, суд вважає, що на даній стадії кримінального провадження він є обґрунтованим, оскільки ОСОБА_3 не має сталих соціальних зв'язків у м. Дніпрі, що дає йому змогу у будь-яких час змінити місце проживання з метою переховування.Інших ризиків судом не встановлено.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи питання щодо обрання ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу суд виходить із того, що частина 3 ст.176 КПК України зобов'язує суд насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі.
Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, приходжу до висновку про визначення обвинуваченому розміру застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і не є завідомо непомірним для нього.
Під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою суд наголошує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки він офіційно не працює, а отже немає сталого доходу, що дає підстави виявити ті характерні ознаки, які підкріплюють твердження про небезпеку вчинення спроб вчинити інший злочин корисливої спрямованості. Що стосується ризику того, що він може переховуватись від суду, суд вважає, що на даній стадії кримінального провадження він є обґрунтованим, оскільки ОСОБА_4 не має сталих соціальних зв'язків у м. Дніпрі, перебуває у розшуку у іншому кримінальному провадженні, що дає йому змогу у будь-яких час змінити місце проживання з метою переховування.
Розглядаючи питання щодо обрання ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу суд виходить із того, що частина 3 ст.176 КПК України зобов'язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі, але враховує, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На даній стадії кримінального провадження, з урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_4 злочину, а також враховуючи те, що він є підозрюваним у іншому кримінальному провадженні, суд вважає необхідним скористатися своїм правом не визначати розмір застави, оскільки перебування ОСОБА_4 під дією застави об'єктивно не зможе запобігти встановленим ризикам - вчинення іншого кримінального правопорушення та ризику переховування.
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Постановив :
Клопотання прокурора - задовольнити
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 21 вересня 2024 рок.
Одночасно обрати ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 грн. 00 коп. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 21 вересня 2024 року .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Головуючий: ОСОБА_8