Справа № 202/1760/24
Провадження № 2/202/2868/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
04 липня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, -
У січні 2024 року Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь надміру виплачені кошти державної допомоги малозабезпеченим сім'ям у сумі 14646 грн. 51 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що тим, що 30 листопада 2017 року відповідач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі, правонаступником якого є позивач, із заявою про призначення державної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Відповідач була попереджена про необхідність повернення надміру виплачених коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім'ї, що підтвердила своїм підписом у заяві від 30.11.2017 року.
Одночасно із заявою відповідач надала Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, у розділі III якої «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім?ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім?ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім?ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей)» відповідач зазначила про наявність житлових приміщень у неї за адресою АДРЕСА_1 площею 56 кв.м. та у її чоловіка ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 площею 16 кв.м.
Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім?ям» від 01 червня 2000 року № 1768-III (надалі - Закон № 1768-III), Порядку призначення і виплати державної допомоги малозабезпеченим сім?ям, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003 (надалі - Порядок № 250) та на підставі наданих документів, рішенням управління від 12.01.2018 року відповідачу була призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім?ям на період з 01.11.2017 по 30.11.2017 у розмірі 2268,46 грн.; з 01.12.2017 по 30.04.2018 у розмірі 2489,74 грн. (рішення від 12.01.2018 - додається).
07.05.2018 управлінням шляхом запиту до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було проведено перевірку особової справи відповідача щодо достовірності наданих відповідачем даних у декларації про доходи та майновий стан, в результаті чого з'ясовано, що чоловік відповідача ОСОБА_3 з 19.06.2015 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 48,9 м.кв.
При заповненні декларації вищезазначена інформація відповідачем не була внесена, що вплинуло на право призначення соціальної допомоги з 01.11.2017 року.
Управлінням було проведено перерахунок раніше призначеної та виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім?ям за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 та внесено зміни до рішення від 12.01.2018 з урахуванням у власності чоловіка другої квартири за адресою АДРЕСА_3 , в результаті чого встановлено, що площа житла, яка знаходиться у власності/користуванні членів сім?ї відповідача становить 120,9 кв.м., що значно перевищує норми, встановлені статтею 10 Порядку № 250, виходячи з розрахунку: 21 кв.м * 4 (кількість осіб) + додатково 10,5 кв.м., тобто загальна площа житла не повинна перевищувати 94,5 кв.м.
Згідно з п. 28 Постанови № 250 якщо сім?єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: - визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім?ї; повідомляють уповноваженому представнику малозабезпеченої сім?ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення в судовому порядку.
Відповідачу була виставлена переплата за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 у розмірі 14 717,16 грн.
13.05.2019 листом № 99/1-13 відповідачу було направлено повідомлення про повернення надміру отриманих коштів.
15.04.2020 та 02.10.2020 відповідачу були повторно направлені листи про повернення надміру отриманих коштів
30.11.2020 відповідач з'явилася до управління та повідомила, що згодна добровільно повернути надміру отримані кошти та написала заяву про утримання суми надміру виплачених коштів у розмірі 100% із компенсації, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду, яку вона отримувала.
На підставі заяви відповідача частина коштів у розмірі 70,65 грн. була утримана управлінням у січні та лютому 2021 року.
З березня 2021 відповідач не має права на соціальну допомогу згідно з законодавством, в зв'язку з чим утримання надміру виплачених коштів стало неможливим.
Залишок коштів, які підлягають поверненню відповідачем, складає 14646,51 грн.
26.02.2021 відповідач особисто отримала повідомлення про необхідність повернення суми надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в розмірі 14646,51 грн.
25.10.2022 за вих. №7/13-527 та 08.02.2023 за вих. № 7/13-105 відповідачу були направлені листи про необхідність повернення в 3-х місячний термін надміру виплачених коштів у розмірі 14646,51 грн. та попереджено про їх стягнення в судовому порядку у разі відмови від добровільного повернення, на що відповідач не відреагувала.
До теперішнього часу відповідач добровільно надміру виплачені кошти соціальної допомоги в розмірі 14646,51 грн. на рахунок Управління не повернула.
Отже, враховуючи, що відповідач не мала права на отримання соціальної допомоги, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 14646 грн. 51 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 25 березня 2024 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
До початку розгляду справи по суті відповідач надала відзив на позов, в якому позов не визнала, посилаючись на те, що позивач перед призначенням їй державної соціальної допомоги був зобов'язаний перевірити дані нею відомості, тільки після чого приймати відповідне рішення. В матеріалах справи відсутні докази направлення їй повідомлення про необхідність повернення надміру виплаченої державної соціальної допомоги, крім листа № 8/13-511 від 02.10.2020 року. Крім того, на думку відповідача, позивач пропустив трирічний строк позовної давності для звернення до суду із цим позов. Тому просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася. Надала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню за наступних підстав:
Судом установлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 30 листопада 2017 року Управлінням праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, правонаступником якого є Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, їй була призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям.
При зверненні з заявою про призначення державної соціальної допомоги відповідачем була подана декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в якій зазначено про належність їй та її чоловіку двох квартир, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56 кв.м та АДРЕСА_2 , площею 16 кв.м.
Водночас 07.05.2018 під час перевірки позивачем було виявлено надання відповідачем для призначення державної соціальної допомоги недостовірних відомостей про майновий стан, оскільки згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно чоловіку відповідача - ОСОБА_3 також належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 48,9 кв.м.
Згідно з довідкою-розрахунком переплати по державній соціальній допомозі за період з 01.11.2017 року по 30.04.2018 року позивачем була нарахована відповідачу переплата в розмірі 14717 грн. 51 коп.
З відповідача було утримано переплату в розмірі 70 грн. 65 коп.
Отже на даний час переплата відповідачу сум державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім?ям становить 14646 грн. 51 коп.
При вирішенні спору про стягнення з відповідача вказаної суми переплати, суд виходить із того, що умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям визначені Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24 лютого 2003 року.
Так, порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 4 Закону).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 250 (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) соціальна допомога не призначається у разі, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім?ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв.м. на одного члена сім?ї та додатково 10,5 кв.м.
Пунктом 28 Порядку визначено, що якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Матеріалами справи доведено, що відповідач при зверненні за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім?ям не повідомила про наявність у її чоловіка другої квартири загальною площею 48,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з урахуванням якої загальна площа житла склала 120,9 кв.м. при допустимій 94,5 кв.м.
Отже, відповідачем було безпідставно отримано кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім?ям, на яку вона права не мала, а тому повинна повернути її.
Твердження відповідача, викладені у відзиві на позов, про те, що саме позивач перед призначенням їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім?ям був зобов'язаний перевірити надані нею відомості, а також про неотримання нею повідомлень про необхідність повернення коштів такої допомоги, не звільняють відповідача від обов'язку повернути безпідставно виплачені кошти державної соціальної допомоги, так як відповідачем було приховано дані про майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги. В січні-лютому 2021 року з відповідача за її ж заявою були утримані кошти на погашення переплати в розмірі 70,65 грн., що свідчить про те, що відповідач була обізнана про необхідність повернення нею коштів допомоги, але до теперішнього часу цього не зробила, у зв'язку з чим позивач обґрунтовано звернувся до суду з цим позовом.
Також суд вважає безпідставною заяву відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні до суду.
Суд виходить із того, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Цей Закон набрав чинності 02.04.2020 року.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п. 100 постанови від 06.09.2023 року по справі № 910/18489/20, саме з 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", а тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 цим законом (п. 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 167/1058/20).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який неодноразово продовжений і триває досі.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, п. 19 такого змісту: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки з 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який станом на час подання позивачем цього позову діяв на усій території України, позивач звернувся до суду в межах позовної давності.
Отже, в даному випадку позивачем не пропущена визначена чинним законодавством позовна давність, у зв'язку з цим суд відхиляє заяву відповідача про застосування позовної давності.
За таких обставин, позов Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача суму надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 14646 грн. 51 коп.
Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено, вказані витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, буд. 55, код ЄДРПОУ 42788389) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради суму надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 14646 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 51 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко