справа № 208/4171/24
№ провадження 3/208/1738/24
Іменем України
16 липня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи «Савекс Мінералс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 25.03.2019 року виданий органом 1253, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 673423 від 24.04.2024 року, -
встановив:
24.04.2024року о 15:50 годині, в м. Кам'янське, по вулиці Сурська, буд. № 149а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем марки «TXM 150F»д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці ока, не реагують на світло, тремтіння рук. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння у лікаря нарколога в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порідку, на що останній відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив що вину відносно адміністративного протоколу не визнає в повній мірі оскільки був в тверезому стані, та надав письмові пояснення, які були долучені до матеріалів справи, що він дійсно 24.04.2024 року., був зупинений співробітниками поліції, але причину зупинки йому не зазначили, та попросили надати їм документи, і він надав їм технічний паспорт, але водійського посвідчення у нього не було, з приводу відсутності водійського посвідчення ОСОБА_1 визнає вину, та вже оплатив штраф. Але він не згоден щодо керування т/з з ознаками наркотичного сп'яніння, оскільки їхав після суток і був у тверезому стані.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з п.1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським видається направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як свідчать матеріали справи, передбаченої процедури було дотримано працівниками поліції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння детально регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також положеннями ст. 266 КУпАП.
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандарт; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктами восьмим та дванадцятим пункту ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандарт або в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 673423 від 24.04.2024 року відносно ОСОБА_1 , який за змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України; дії посадової особи, що його складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувався;
- рапортом від 24.04.2024 року, в якому зазначено, що під час несення служби у складі екіпажу КЛЕН-404 о 15:50 годині по вул. Сурська, 149а в м. Кам'янське було зупинений мотоцикл «TXM 150F» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме зіниці ока не реагують на світло, тремтіння рук. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку, на що останній відмовився. Водію було роз'яснено правові наслідки та складений протокол про адміністративне правопорушення з ч. 1 ст. 130 КУпАП ААД № 673423 та винесена постанова за ч. 2 ст. 126 КУпАП ББА № 606201. Під час реагування запис проводився на боді камеру № 797802;
- направленням до КЗ КМЛ № 1 ДОР від 24.04.2024 року на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, яке складено 24.04.2024 року о 16:02 годині, в якому вказані виявлені ознаки наркотичного сп'яніння;
- довідкою заступника начальника САП Кам'янського РУП капітана поліції Кошелєвої І. про те, що ОСОБА_1 згідно даних інформаційного порталу Національної поліції України, посвідчення водія не отримував.
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, зробленого за допомогою боді-камери № 797802, на якому відображено як встановлено особистість водія - ОСОБА_1 , якому роз'яснено наслідки відмови від проходження обстеження та запропоновано пройти у медичному закладі обстеження на встановлення стану наркотичного сп'яніння, але він відмовляється від проходження, а також відмовився від надання пояснень;
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України N 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі - Інструкція).
Так, згідно до ст. 258 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, - Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з підстав порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України, в їх сукупності, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходжу до висновку щодо підтвердження події що мала місце 24.04.2024 року, відображеної та зафіксованої в передбачений законом спосіб та порядок згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 673423 від 24.04.2024 року, та винуватості ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу у порушенні п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджено дослідженими під час розгляду справи доказами за їх сукупності, які жодним належним та допустимим доказом не спростовано.
Постановою об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 (справа №702/301/20) визначено, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Згідно з вимогами практики ЄСПЛ, особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), тому, судом під час вирішення питання про позбавлення права керування транспортним засобом порушника слід врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у Постанові від 04.09.2023 року у справі №702/301/20.
При визначенні адміністративного стягнення яке підлягає покладенню на особу, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , суддею враховуються данні щодо особи яка притягається до адміністративної відповідальності, які визначені ст.33 КУпАП, та не вбачає, в розумінні ст.34, 35 КУпАП, обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність останнього, відсутності даних про притягнення його протягом року до адміністративної відповідальності, а тому суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є на думку судді достатнім, справедливим, та відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника і ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП. судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривня.
Оскільки ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушенні та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 130, 283-285,294 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи «Савекс Мінералс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 25.03.2019 року виданий органом 1253, - судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що на підставі ч. 1ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно до ч. 4 ст. 307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Івченко Т. П.