справа № 208/11774/23
№ провадження 1-кп/208/7/24
Іменем України
22 липня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
Головуючого, судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому підготовчому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області, в межах обвинувального акту по кримінальному провадженню внесене в ЄРДР за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Суслівка Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середньо-професійну освіту, холостого, осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
встановив:
Згідно до обвинувального акту, по кримінальному провадженню внесеному в ЄРДР за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, обвинувачується ОСОБА_5 , у тому, що 17.12.2023. приблизно о 22:30 год.. ОСОБА_5 , знаходився у квартирі АДРЕСА_3 , де перебувала також і потерпіла ОСОБА_4 . яка мешкає у вказаній квартирі.
Під час перебування у вказаному місці та у зазначений час, у ОСОБА_6 виникла неприязнь до ОСОБА_7 , внаслідок чого виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння останній тілесних ушкоджені..
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 знаходячись 17.12.2023. о 22:30 годині у квартирі АДРЕСА_3 , діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що шляхом нанесення ударів в область голови людини можливо спричинити їй тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки та свідомо допускаючи їх настання, розташувавшись напроти ОСОБА_4 , наніс останній удар кулаком правої руки в верхню частину голови, від чого остання не втримала рівновагу та уперлась правою щокою у стіну.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 1520-Е від 21.12.2023 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців, садни на обличчі, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.
Таким чипом, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 заявила про відмову від підтримання приватного обвинувачення відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України, та просила кримінальне провадження за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відносно останнього, закрити. Також, потерпіла повідомила, що її дії є добровільними, виваженими, та обдуманими, а клопотання заявлене без будь-якого примусу. Крім іншого, з боку ОСОБА_6 їй відшкодована майнова шкода у сумі 2000 гривень, та будь-яких інших вимог матеріального або морального характеру до нього вона не має.
Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що розуміє суть обвинувачення пред'явленого йому в межах кримінального провадження за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Свою вину у скоєному визнає повністю, не оспорюючи фактичні данні викладені у обвинуваченому акті. З кваліфікацією своїх дій згоден. Також він розуміє, що закриття кримінального провадження з підстав відмови потерпілої від підтримання обвинувачення, не є реабілітуючою обставиною.
Перед потерпілою він вибачився, відшкодував заявлену нею суму 2000 гривень, як матеріальну шкоду.
Згоден на закриття кримінального провадження, з підстав відмови потерпілої ОСОБА_4 від підтримання приватного обвинувачення.
Прокурор вважав, що в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , враховуючи відмову потерпілої ОСОБА_4 від підтримання обвинувачення, наявні підстави для закриття кримінального провадження з підстав п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухав учасників, дослідив матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року, обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В межах матеріалів даного кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_4 заявила та подала письмову заяву про закриття відносно ОСОБА_6 кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, з підстав відмови від підтримання обвинувачення та зазначила про відсутність до нього будь-яких претензій.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого, а відмова останнього від обвинувачення у випадках, передбачених цим Кодексом, є безумовною підставою для закриття такого кримінального провадження.
Так, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, як свідчить зміст глави 36 КПК України, має особливість стосовно початку такого провадження та його завершення. Жодних інших особливостей кримінального провадження у формі приватного обвинувачення ані главою 36 КПК України, ані іншими положеннями КПК України не передбачено. Тобто, після того, як кримінальне провадження розпочато за заявою потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, що міститься у переліку таких правопорушень у ст. 477 КПК України, задіюється державно-владний ресурс органів досудового розслідування та прокуратури, який слугує подальшою рушійною силою здійснення досудового розслідування та підтримання обвинувачення під час судового розгляду.
Таким чином, визначений КПК України процесуальний порядок здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за своєю правовою природою є приватно-публічним різновидом кримінального провадження і його варто розглядати як диференціацію форми такого провадження у межах загальної його форми, врегульованої КПК України.
Закон не покладає на потерпілого обов'язку встановлення обставин кримінального правопорушення та його кваліфікації. Зазначене є винятковою компетенцією органів досудового розслідування, державного обвинувачення і суду.
За нормами чинного КПК України особливістю такого кримінального провадження є лише те, що необхідною умовою його здійснення є виражене у процесуальній формі бажання потерпілого щодо кримінального переслідування винного: провадження розпочинається лише за заявою потерпілого, відмова якого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття справи (крім кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних з домашнім насильством).
Зміст частини першої статті 477 КПК України у системному зв'язку із частиною четвертою статті 26 і пунктом сьомим частини першої статті 284 зазначеного Кодексу зводиться до того, що обов'язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності взагалі, а не за конкретною нормою КК України. Оскільки потерпілий не зобов'язаний юридично оцінювати вчинені щодо нього протиправні дії, то подану ним до правоохоронних органів заяву про злочин без визначення кримінально-правової кваліфікації або з неправильною кваліфікацією варто вважати підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Інтерес особи, котра зазнала шкоди, у застосуванні процедури кримінального судочинства стосується не юридичної кваліфікації протиправних дій, а самого факту вчинення цих дій щодо неї. Подана до правоохоронних органів та/або суду заява потерпілого є вираженням його ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Відповідне волевиявлення є свідченням того, що особа, котрій завдано шкоди, звертається до держави з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів шляхом кримінального переслідування винного, не вважаючи належними й достатніми інші способи досягнення цієї мети.
У розумінні наведених положень кримінального процесуального закону під відмовою потерпілого від обвинувачення у злочинах, перелік яких міститься у частині першій статті 477 КПК України, варто розуміти лише беззастережне волевиявлення про не притягнення винного до кримінальної відповідальності і припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування. Відповідна заява є проявом того, що потерпілий не бажає втручання держави у кримінально-правовий конфлікт і обирає альтернативний шлях його вирішення.
Так, згідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
П. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України визначено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених: статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження).
Суд встановив, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, та відсутності обмежень у застосуванні норм КПК України, наявні підстави для прийняття такої заяви, та закриття кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,за обвинуваченням ОСОБА_5 , з підстав п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Таким чином, за правилами частин 1 та 4 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
В межах кримінального провадження процесуальних рішень пов'язаних із речовими доказами та арештом майна не приймалися, як і не понесені витрати які підлягали б відшкодуванню.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 26, 284, 369-372 КПК України, -
постановив:
Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023046160000404 від 18.12.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрити у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, з підстав п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1