справа № 208/3815/24
№ провадження 3/208/1611/24
Іменем України
15 липня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., за участі секретаря судового засідання Паталахи І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 07.10.2016 року, виданий Заводським РВ у м. Дніпродзержинськ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, за скоєння адміністративного правопорушення, передбачених ст. 173 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 928430 від 15.04.2024 року, -
встановив:
16.04.2024 року близько 14:30 в АДРЕСА_3 , в дворі будучи в п'яному стані гр. ОСОБА_1 висловився нецензурною лайкою в бік громадянин чіпався до перехожих чим порушив громадській порядок, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою провину в скоєнні адміністративних правопорушень визнав у повному обсязі, суду пояснив, що обставини скоєння правопорушення в протоколі викладені вірно але перед подією він перебував у себе в дома після лікарні, коли до нього зайшов, раніше не відомий йому чоловік, та почав провокувати ОСОБА_1 після чого і почався конфлікт, щиро каявся, шкодує що так вчинив, просив суворо не карати.
Потерпіла, ОСОБА_2 , з'явилась до суду та надала письмові пояснення, де зазначила, що вона 16.04.2024 року о 14:30 заходила у під'їзд свого будинку, та почула погрози від ОСОБА_1 , хотіла мирно поспілкуватись, але не вдалось. Весь конфлікт почався з того, що ОСОБА_1 взяв рукою за горло її дитину та посадив на лавочку без її присутності, після чого дитина злякалась. Почалась бійка, і тому вона викликала поліції.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові пояснення, надані в суді та під час складання протоколу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 928430 від 15.04.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якому викладені обставини вчинення правопорушення, які надані ними під час складання протоколу та в судовому засідання та долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, які вірно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
При розгляді справ про адміністративне правопорушення, крім національного законодавства, суд також керується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.97 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, ступінь його вини - умисні дії, майновий стан, визнання вини та щире каяття, як обставину, що пом'якшує відповідальність, обставини які обтяжують відповідальність не встановлено, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 . у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкцій статті, за якою він притягується до відповідальності.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП , у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.
Оскільки ОСОБА_3 визнано виним у скоєнні адміністративного правопорушенні та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з неї на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 252,283-285,294 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення за ст. 173 КУпАП, у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню 00 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що на підставі ч. 1ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно до ч. 4 ст. 307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Івченко Т. П.