Справа № 156/777/24
Провадження № 1-кп/156/76/24
Іменем України
23 липня 2024 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Іваничі Волинської області кримінальне провадження № 12024030520000509 від 23 травня 2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Іваничі, Іваничівського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗС України (військова частина НОМЕР_1 ) у військовому званні «солдат», із повною загальною середньою освітою, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
22.09.2023 ОСОБА_4 на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 482-РС від 22.09.2023 призначено на посаду водія-заправника автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2023 №19 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця 1 відділення охорони З взводу охорони 2 роти охорони, який з 10.10.2023 посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою шпк «солдат».
Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , на початку липня 2023 року у лісопосадці поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 (точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено), діючи з прямим умислом, незаконно, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, придбав, шляхом знайдення, корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» та уніфікований запал дистанційної дії типу «УЗРГМ» («УЗРГМ-2»), які у конструктивному поєднанні між собою придатні для вибуху, відносяться до бойових припасів. Після чого, у жовтні 2023 року перевіз вказаний боєприпас до будинку за місцем проживання, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав. В подальшому, приблизно о 17 годині 40 хвилин 23 травня 2024 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переносив його, зберігаючи при собі, по території сел. Іваничі, Володимирського району, Волинської області, де його дії були припинені працівниками поліції неподалік будинку АДРЕСА_3 , які виявили та вилучили вказаний боєприпас у ОСОБА_4 .
Також ОСОБА_4 , у кінці липня 2023 року у лісопосадці поблизу населеного пункту Подоли, Куп'янського району, Харківської області (точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено), діючи з прямим умислом, незаконно, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, повторно, придбав шляхом знайдення, корпус оборонної осколкової ручної гранати «Ф-1» та уніфікований запал дистанційної дії типу «УЗРГМ» («УЗРГМ-2»), які у конструктивному поєднанні між собою придатні для вибуху, відносяться до бойових припасів; корпус з оборонним чохлом універсальної (оборонно-наступальної) ручної гранати БМ51А2 та підривач (запал) БМ82АЗ, які у конструктивному поєднанні між собою придатні для вибуху, відносяться до бойових припасів; сипучу речовину світло-коричневого кольору, яка є вибуховою речовиною - одноосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом; речовину зеленого кольору, яка є вибуховою речовиною - двохосновний нітроцелюлозний порох; шістдесят патронів, які належать до бойових припасів, і є проміжними патронами калібру 5,45x39 мм, а також один патрон, який належать до бойових припасів, і є гвинтівочним патроном калібру 7,62x54 мм; та які останній у жовтні 2023 року перевіз та в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу у будинку за місцем проживання, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до 18 години 01 хвилина 23 травня 2024 року (початку проведення обшуку працівниками поліції), в ході якого виявлено та вилучено вищевказані бойові припаси та вибухові речовини.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразились у носінні, придбанні та зберіганні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому, ствердив, що у 2023 році він з іншими військовими ніс службу поблизу населеного пункту Подоли, Харківської області, де у лісі знайшов боєприпаси та вибухові речовини, привіз їх додому, все тримав на горищі свого будинку. 23.05.2024 року в сел. Іваничі мав при собі гранату та був затриманий працівниками поліції, гранату у нього вилучили. Підтвердив, що у той момент дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння. Пояснив, що носив гранату по сел. Іваничі, тому що посварився із своє дружиною. Просив суд не позбавляти його волі та суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого, як особу, а також стосовно процесуальних питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме у носінні, придбанні та зберіганні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, це щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, це вчинення злочину особою повторно, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненому, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, його вік, наявність постійного місця проживання та роботи (військовослужбовець), раніше не судимий, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, скарг від жителів селища на його поведінку не надходило, а також те, що обвинувачений згідно з службовою характеристикою військової частини НОМЕР_1 , є недисциплінованим, до виконання службових обов'язків та посадових завдань відноситься не відповідально, потребує постійного контролю з боку безпосереднього командира, має схильність до вживання спиртних напоїв, однак поставлене завдання виконує у встановлений строк, дбає про військову форму одягу.
На підставі викладеного, з огляду на наявність обставин що пом'якшують та обтяжують покарання, враховуючи обставини та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та його поведінку після вчинення правопорушення, умови його життя та професії, воєнний стан в країні, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_4 винуватим, вважає за необхідне призначити такому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі.
Враховуючи характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, наявність обставин, що пом'якшують покарання, повне визнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і його звільнення на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, але за умови контролю за його поведінкою. Суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю три роки з покладенням на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст. 96-1, 96-2 КК України та ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_4 необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 373- 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, на час проходження ОСОБА_4 військової служби, для здійснення нагляду за засудженим військовослужбовцем копію вироку направити для виконання командиру військової частини, у якій ОСОБА_4 проходить військову службу, у разі зміни місця служби - командиру військової частини за новим місцем служби, а у разі його звільнення з військової служби, контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити попередній - цілодобовий домашній арешт, до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз зброї та вибухових речовин, а саме:
-проведення експертизи зброї № СЕ-19/103-24/6834-ВТХ від 24.05.2024 - 2650,48 грн.;
-проведення експертизи зброї № СЕ-19/103-24/6835-ВТХ від 30.05.2024 - 4543,68 грн.;
-проведення експертизи зброї № СЕ-19/103-24/6837-ВТХ від 30.05.2024 - 4543,68 грн.;
-проведення експертизи зброї № СЕ-19/103-24/6930-БЛ від 31.05.2024 - 1893,20 грн.;
-проведення експертизи зброї № СЕ-19/103-24/6929-БЛ від 30.05.2024 - 1514,56 грн.;
- проведення експертизи вибухових речовин № СЕ-19/103-24/6927-НЗПРАП від 30.05.2024 - 3029,12 грн.;
-проведення експертизи вибухових речовин № СЕ-19/103-24/6923-ФХВР від 07.06.2024 - 2271,84 грн., усього 20 446,56 грн.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду від 28.05.2024 року, справа № 165/2366/24 (1-кс/165/644/24).
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду від 28.05.2024 року, справа № 165/2366/24 (1-кс/165/643/24).
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 23.05.2024 року, тобто з моменту фактичного його затримання по 24.05.2024 з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України та ст. 100 КПК України, речові докази, які передані до кімнати зберігання зброї та речових доказів ВП № 1 ( АДРЕСА_4 , саме:
-залишки (осколки) об'єктів дослідження, які поміщено у сейф-пакет Експертна служба МВС №3669425; залишки (осколки) об'єктів дослідження, які поміщено у сейф-пакет Експертна служба МВС №3669935; залишки (осколки) об'єктів дослідження, які поміщено у сейф-пакет Експертна служба МВС №3669936 - знищити;
-вісім продовгуватих мішечків з тканини із вмістом сипучої речовини, коричнево-сірого, сіро-зеленого кольору, зовні схожої на вибухову речовину метальної дії - порох, приблизною вагою 900 грам, які упаковано у спеціальний пакет НПУ №RIC2036516, з якого відібрано зразок сипучої речовини вагою близько 5 грам, який упаковано у спеціальний пакет НПУ CRI1047495; мішечок з тканини округлої форми із маркуванням «8/1 УГФ 9/78 К», в якому знаходиться гранульована сипуча речовина сіро-зеленого кольору, зовні схожа на вибухову речовину метальної дії - порох, який упаковано у спеціальний пакет НПУ №RIC2036514, з якого відібрано зразок сипучої речовини увагою близько 5 грам та упаковано у спеціальний пакет НПУ №СRI1047494; сипучу речовину світло-коричневого кольору, яка є вибуховою речовиною - одноосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом, який поміщено у сейф-пакет Експертна служба МВС №3683619; два предмета, які за зовнішніми ознаками схожі на магазини до автомата та умовно позначені «Магазин №1» та «Магазин №2», які різні за кольором матеріалу, котрі упаковано у спеціальний пакет НПУ СУ №PSP2091323; 30 (тридцять) патронів, які належать до бойових боєприпасів і є проміжними патронами калібру 5,45x39 мм, зразку 1974 року, які поміщено у сейф-пакет Експертна служба МВС №5759992; 30 (тридцять) патронів, що належать до бойових боєприпасів і є проміжними патронами калібру 5,45x39 мм, а 1 (один) патрон, який належить до бойових припасів і є гвинтовічним патроном калібру 7,62x54 мм, які поміщено у сейф-пакет Експертна служба МВС №5760044 - конфіскувати в дохід держави.
-змиви здійснені за допомогою аплікаторів з предметів, які за зовнішніми ознаками схожі на магазини до автомата та умовно позначені «Магазин №1» та «Магазин №2» та з одного предмету циліндричної форми, який за зовнішніми ознаками схожий на патрон з маркуванням «1792»- знищити;
-мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі чорного кольору імеі1: НОМЕР_2 ; імеі2: НОМЕР_3 , який упаковано у спеціальний пакет НПУ №CRI 1266820 - повернути власнику;
-змиви з предметів, які візуально схожі на гранати Ф-1 та DM51А2, які упаковано у два паперові конверти з аплікаторами та контрольними аплікаторами - знищити;
-DVD-R диск із відеозаписом з місця події, який був долучений до протоколу допиту свідком ОСОБА_6 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1