Справа № 156/671/24
Провадження № 3/156/494/24
23 липня 2024 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з'явився,
захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Свередюк Юлія Анатоліївна - не з'явилася,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
28 травня 2024 року об 11:09 год. в с. Заболотці по вул. Уткіна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовно на нагрудну бодікамеру № 3.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 02.07.2024 року та 23.07.2024 року не з'явився.
Так, про розгляд справи 02.07.2024 року ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - судової повістки 13.06.2024 року особисто ОСОБА_1 (а.с.13).
Судове засідання, призначене на 02.07.2024 року відкладено на 23.07.2024 року у зв'язку із проходженням ОСОБА_1 стаціонарного лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» та відповідним клопотанням захисника адвоката Свередюк Ю.А.
У судове засідання, призначене на 23.07.2024 року ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - судової повістки 13.07.2024 року особисто ОСОБА_1 (а.с.18). Про причини неможливості прибуття у судове засідання не повідомив.
Вимоги ст. 277-2 КУпАП щодо вручення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи - виконані.
Оже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього адміністративного протоколу, і про те, що розгляд справи відбудеться в Іваничівському районному суді Волинської області о 15:30 год 02.07.2024 року та о 13:00 год 23.07.2024 року, проте не вжив жодних заходів для явки до суду, однак скористався правом на представлення його інтересів захисником - адвокатом Свередюк Ю.А.
Відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є адвокат Свередюк Ю.А., повноваження якої підтверджуються наявним у матеріалах справи ордером серії АС № 1100540 від 01.07.2024 року. Таким чином, під час розгляду цієї справи без участі ОСОБА_1 такому забезпечено право на захист, оскільки його інтереси представляє адвокат.
Так, у судове засідання 02.07.2024 року адвокат Свередюк Ю.А. не з"явилася, зазначивши, що зважаючи на режим функціонування психіатричної лікарні не змогла узгодити правову позицію захисту клієнта.
У судове засідання, призначене на 23.07.2024 року захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Свередюк Ю.А. знову не з'явилася. 23.07.2024 року через електронну адресу суду адвокат Свередюк Ю.А. подала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та з 01.04.2023 року залучений до виконання бойових завдань у складі ОТУ «ЛИМАН». 19.07.2024 року, після завершення стаціонарного лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» був направлений у військову частину НОМЕР_2 . У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 на даний час перебуває у військовій частині та виконує бойові завдання ОСОБА_2 просить відкласти розгляд цієї справи. До клопотання про відкладення розгляду справи долучено виписку КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» № 4528 про проходження ОСОБА_1 стаціонарного лікування з 19.06.2024 року по 19.07.2024 року та довідку ВЧ НОМЕР_3 від 16.05.2023 року № 1214 про залучення ОСОБА_1 з 01.04.2023 року до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ОТУ «ЛИМАН».
Розглянувши клопотання захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Свередюк Ю.А. суд дійшов такого висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Адвокат Свередюк Ю.А. як на підставу для відкладення розгляду справи посилалася на те, що ОСОБА_1 на даний час перебуває у військовій частині та виконує бойові завдання, однак жодних належних та допустимих доказів того, що у зв'язку із проходженням військової служби ОСОБА_1 не може брати участь у судових засіданнях як особисто, так і в режимі відеоконференції не надала.
Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАПне є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не вжив жодних заходів для явки до суду, однак скористався правом на представлення його інтересів захисником - адвокатом Свередюк Ю.А., тому суддя вважає, що право на захист ОСОБА_1 не порушено та є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.
Більше того, під час розгляду цієї справи без участі ОСОБА_1 такому забезпечено право на захист, оскільки його інтереси представляє адвокат. Участь в судовому засіданні захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності здатна в повній мірі забезпечити відповідно до статтей 245, 280 КУпАП з'ясування судом, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судове засідання, призначене на 23.07.2024 року захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Свередюк Ю.А. не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом доставлення 02.07.2024 року судової повітки до електронного кабінету ОСОБА_2 . Будь-яких заяв чи клопотань щодо неможливості участі адвоката Свередюк Ю.А. у судовому засіданні, призначеному на 23.07.2024 року від неї не надходило. У поданому клопотанні про відкладення розгляду справи підстав для неявки в судове засіданні не навела.
Суд звертає увагу, що договір про надання правової допомоги між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено 28.06.2024 року, що підтверджується ордером від 01.07.2024 року серії АС №1100540. Так, судом враховано, що станом на 02.07.2024 року захисник лише вступив у справу, тому розгляд справи було відкладено на 23.07.2024 року. Відтак, захиснику було надано можливість і достатньо часу для узгодження позиції захисту із ОСОБА_1 та надання пояснень чи заперечень у судовому засіданні 23.07.2024 року, на яке захисник явку не забезпечив, причини неявки суду не пояснив.
Вимоги ст. 277-2 КУпАП щодо вручення повістки іншим особам, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи - виконані.
Отже, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а клопотання захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Свередюк Ю.А. є необґрунтованим та безпідставним, та таким, що спрямоване на затягування розгляду справи, а тому до задоволення не підлягає.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Протокол серії ААД № 196652 від 28 травня 2024 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
Встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 196652 від 28 травня 2024 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапортом посадової особи ВПД № 1 (смт. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області № 1131 від 28.05.2024 року про зупинення 28.05.2024 року в с. Заболотці транспортного засобу, водія якого ймовірно перебуває у стані алкогольного сп'яніння. На ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно з яким ОСОБА_1 від огляду відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким ОСОБА_1 до КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» не доставлявся, від огляду відмовився;
- рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Кошелюка Р. про застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення провадження у вказаній справі у виді відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом;
- розпискою від 28.05.2024 року до протоколу про адміністратвине правопорушення серії ААД № 196652 про відсторонення від керування транспортним засобом ОСОБА_1 ;
- постановою серії ЕНА № 2256936 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- оптичним диском DVD-R з відеозаписами. На відеозаписі № IMG_9670 зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 .
На відеозаписі № 0000000_00000020240528110943_0001 зафіксовано пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 пройти огляд.
ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння, при цьому пояснив, що «легенько собі 50 грам випив».
В ході розмови з працівниками поліції, на неодноразові пропозиції працівників поліції ОСОБА_1 неодноразово та однозначно відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
Надалі працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. ст. 130 КУпАП. Водія було повідомлено про його права та обов'язки та про зміст даного протоколу.
Суд звертає увагу, що в ході розмови з поліцейськими ОСОБА_1 визнає: «я випивший, але не п'яний».
Проаналізовані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
V. Накладення адміністративного стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу (військовослужбовець, до адміністративної відповідальності правопорушник притягується вперше), майновий стан (працевлаштований), ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.
Відповідно до довідки інспектора СРПП Відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалося.
Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, суд не вправі призначити покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не має такого права. Отже, суд не застосовує до порушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
VІ. Судові витрати
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, однак враховуючи, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Так, у справі містяться непрямі докази щодо статусу військовослужбовця ОСОБА_1 , а саме, із довідки ВЧ НОМЕР_3 від 16.05.2024 року вбачається, що солдат ОСОБА_1 є військовослужбовецм вказаної ВЧ., а тому суд не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 256, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Реквізити для спрати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
СуддяІ. Є. Малюшевська