Верховного Суду України у складі:
головуючої
Присяжнюк Т.І.,
суддів
Гриціва М.І., Федченка О.С.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 20 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на судові рішення щодо нього.
За вироком Алуштинського міського суду АР Крим від 29 червня 2006 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не судимий,
засуджений: за ст. 307 ч.3 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ст. 364 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у виконавчих органах державної влади на 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, суд визначив ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на 8 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого та з позбавленням права обіймати посади у виконавчих органах державної влади на 3 роки.
Суд постановив стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 62 грн. 77 коп.
За цим вироком також засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, стосовно яких скарги та подання не надходили.
Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 25 січня 2007 року указаний вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що в період з жовтня 2003 року по грудень 2005 року, у складі організованої групи, до якої входили інші засуджені за цим вироком та особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, на території міст Ялти та Великої Ялти, він вчинив ряд злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин.
Так, 01 серпня 2005 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_4 з іншою особою поблизу кафе-казино “Каскад» у м. Ялті передали ОСОБА_2, для подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, що знаходився у трьох флаконах з-під перекису водню. Згідно висновку судово-хімічної експертизи загальний обсяг в перерахунку на суху речовину цього наркотичного засобу складав 3,1298 грами.
Зазначений наркотичний засіб, який перед цим зберігався у гаражі по вул. Фурманова, 4-а, НОМЕР_1 у м. Ялті, і був доставлений у м. Ялту засудженими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з м. Кривого Рогу за викладених у вироку обставин, призначався для незаконного збуту ОСОБА_5 за раніше обумовлену суму в розмірі 1250 грн.
Однак того ж дня ОСОБА_2 затримали працівники міліції на вул. Гоголя, 22 у м. Ялті, які вилучили у нього в барсетці указані наркотичні засоби.
Крім того, як встановив суд першої інстанції, обіймаючи посаду старшого дільничого інспектора, а згодом - старшого оперуповноваженого ВБНОН Ялтинського РУ ГУ МВС України в АР Крим у званні капітана міліції, ОСОБА_2 вчинив зловживання владою і службовим становищем. Зокрема, з корисливих мотивів, діючи в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби та держави, використовуючи при цьому надану йому владу та посадові повноваження, володіючи службовою інформацією про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші особи, вчиняють злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, у жовтні 2003 року, не вживав заходів, спрямованих на припинення та ліквідацію цієї незаконної діяльності. Маючи інформацію про рейди та оперативні заходи щодо виявлення та зупинення дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, ОСОБА_2 повідомляв про це членам злочинної групи і, таким чином, прикривав їх діяльність, особисто брав участь у вчиненні злочинів у складі організованої групи, переслідуючи мету отримання прибутку. Таким чином, будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_2 вчинив дії, що завдали істотну шкоду охоронюваним законом державним і суспільним інтересам та спричинили тяжкі наслідки.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_1 ставить питання про зміну постановлених щодо ОСОБА_2 судових рішень, зокрема, перекваліфікацію неправомірних дій засудженого з ч.3 на ч.2 ст. 307 КК України, а також указує на безпідставність засудження ОСОБА_2 за ст. 364 ч.3 КК України, оскільки станом на 01 серпня 2005 року він був звільнений з робити в органах внутрішніх справ. Крім того, захисник ставить питання про пом'якшення призначеного засудженому покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України, посилаючись при цьому на ряд обставин, які на його думку залишені судами першої та апеляційної інстанцій поза увагою. Також захисник вважає, що апеляційний суд порушив права засудженого, оскільки розглянув його апеляцію без урахування заяви ОСОБА_2 від 17 січня 2007 року про зміну апеляції;
засуджений ОСОБА_2 заявляє про підтримання касаційної скарги свого захисника, а також наводить аналогічні доводи про порушення апеляційним судом його прав при розгляді апеляції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційних скаргах засудженого та його захисника доводи, колегія суддів вважає, що ці скарги слід залишити без задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у ч.2 ст. 383 КПК України є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Що стосується застосування кримінального закону, то на думку колегії суддів висновки суду про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.ст. 307 ч.3, 364 ч.3 КК України відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам, яким суд дав належну оцінку і така кваліфікація є правильною.
Так, дані долучених до справи висновку судово-хімічної експертизи та протоколу огляду місця події від 01 серпня 2005 року з фототаблицями до нього указують на те, що під час затримання у ОСОБА_2 на вул. Гоголя, 22 у м. Ялті було вилучено три флакони з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, загальною масою в перерахунку на суху речовину 3,1298 гр.
Із показань засудженого за цим вироком ОСОБА_4 видно, що в указаний день, опівдні, ОСОБА_10 дзвонив ОСОБА_2 і вимагав, щоб той передав йому 100 мл опію. Після чого, вони заїхали до гаражу, де ОСОБА_10 набрав із літрової пляшки у три флакони з-під перекису водню опій, а після вони поїхали на зустріч з ОСОБА_2. Прибувши на місце зустрічі, ОСОБА_10 дзвонив засудженому на мобільний, однак той не відповів. Через деякий час ОСОБА_2 підсів до них в автомобіль і ОСОБА_10 передав йому флакони з опієм. Аналогічні показання дав допитаний в ході досудового слідства ОСОБА_10, матеріали відносно якого було виділено в окреме провадження.
Крім того, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 вчиняв злочини у складі організованої групи і раніше, крім 01 серпня 2005 року, обґрунтовані показаннями інших засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також ОСОБА_10, матеріали щодо якого було виділено в окреме провадження, які узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, в тому числі, даними роздруківок телефонних розмов, які зафіксовано у протоколі зняття інформації з каналів зв'язку та іншими.
За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання засудженого та його захисника на безпідставність засудження ОСОБА_2 за ст. 307 ч.3 КК України та ст. 364 ч.3 КК України.
Що стосується призначення ОСОБА_2 покарання, то вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає вимогам ст. 65 КК України. При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого та інші обставини, в тому числі й ті, на які указує в своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 Підстав для пом'якшення призначеного покарання засудженому колегія суддів не вбачає.
Посилання у скаргах засудженого та захисника на допущені в ході апеляційного розгляду даної справи порушення прав засудженого, пов'язані з тим, що апеляційний суд розглянув апеляцію ОСОБА_2 без урахування його заяви про зміну апеляції, колегія суддів не може розцінити як підставу для скасування постановлених по справі судових рішень, оскільки аналогічного змісту доводи були викладені в апеляції захисника і вони були предметом розгляду апеляційним судом.
У зв'язку з тим, що судом першої інстанції було встановлено, що злочинною діяльністю, пов'язаною з незаконним обігом наркотичних засобів, ОСОБА_2 займався і до звільнення з органів внутрішніх справ, безпідставними вважає колегія суддів викладені у скаргах доводи стосовно неправильності кваліфікації дій засудженого за ст. 364 КК України з посиланням на те, що на момент затримання ОСОБА_2 був звільнений з органів внутрішніх справ.
За змістом ч.1 ст. 398 КПК України до компетенції касаційного суду не відносяться питання неповноти досудового і судового слідств або перевірка відповідності висновків суду фактичним обставинам справи. У зв'язку з чим посилання в скарзі захисника ОСОБА_1 на такі обставини не можуть бути підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_2
Крім того, в результаті перевірки матеріалів справи встановлено, що аналогічного змісту доводи перевірялись апеляційною інстанцією під час розгляду даної справи апеляційним судом. При цьому, апеляційний суд визнав їх безпідставними, виклавши у своєму рішенні, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, мотиви його прийняття.
Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на правильність висновку суду, колегією суддів по справі не виявлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 відмовити.
Присяжнюк Т.І. Гриців М.І. Федченко О.С.