17.07.2024 227/2080/24
17 липня 2024 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Кошля А.О., розглянувши адміністративний матеріал, якийнадійшов з Центру надання адміністративних послуг у місті Добропіллі Добропільської міської ради Донецької області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 КУпАП,-
До Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 197 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.06.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав без реєстрації місця проживання зі слів матері з моменту народження, чим порушив вимоги ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
В судовому засідання ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 зазначили, що є внутрішньо переміщеними особами, зареєстрованим місцем їх проживання було АДРЕСА_2 , на підтвердження чого надали довідки про взяття на облік як ВПО. В 2022 році в м. Дніпро отримали паспорт для сина. В м. Добропілля звернулися до ЦНАПу з метою реєстрації місця проживання сина, так як придбали квартиру в м. Білицьке, після чого на ОСОБА_1 було складено протокол, з яких підстав - незрозуміло, вимоги законодавства не порушували.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 КУпАП виходячи з такого.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення на посадову особу, яка його складає, покладається обов'язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, ч. 1 ст. 197 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за проживання громадян, зобов'язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також за проживання громадян без реєстрації місця проживання.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 25.06.2024 року звернувся до відділу реєстрації Добропільської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання, але на момент звернення, будучи особою, яка має паспорт громадянина України, який видано 02.06.2022 року, не мав зареєстрованого місця проживання зі слів матері з моменту народження.
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», але суд звертає увагу на те, що станом на 25.06.2024 року (на день складання протоколу) в ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» стаття 6 відсутня, оскільки її було виключено на підставі Закону № 1871-IX від 05.11.2021 року «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який набрав чинності 01.12.2021 року.
Відповідно ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який діє з 01.12.2021 року, батьки або інші законні представники зобов'язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.
Аналогічні норми були прописані в ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» до її виключення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна(ч.3 ст.29 ЦК України).
З аналізу вищенаведених судом законодавчих актів вбачається, що обов'язок зареєструвати новонароджену дитину покладається на батьків, адже самостійно вчинити такі дії вона не може.
Зі змісту формулювання правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , який на день складання вказаного протоколу є неповнолітнім, вбачається, що останньому інкримінується правопорушення, яке полягає в тому, що він з моменту народження проживає без реєстрації.
Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати, що неповнолітній ОСОБА_1 об'єктивно мав змогу самостійно з моменту свого народження зареєструватись у будь-якому житлі без волі та відома своїх батьків, але свідомо або по необережності цього не зробив.
Вказані обставини дають підстави для висновку про відсутність в діях неповнолітнього ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 КУпАП.
Як передбачено ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 197 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 197 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя А.О. Кошля