308/8158/24
19.07.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород матеріали головного державного інспектора Відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч.1ст.164 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії №826/07-16-24-07-06 від 30.04.2024 р., вбачається, що о 16 год. 40 хв., гр. ОСОБА_1 , надавав послуги перевезення пасажирів, а саме здійснив перевезення пасажирки, гр. ОСОБА_2 з АДРЕСА_2 . Розрахунок за поїздку відбувся в готівковій формі в сумі 81,00 грн. Відповідно до баз даних АІС «Податковий блок» ОСОБА_1 не зареєстрований як ФОП,чим порушив ч. 1 ст.164 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 , працівниками ГУ ДПС у Закарпатській області кваліфіковані за ч.1 ст.164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненому заперечив, зазначив, що він не надає послуги з перевезення. Щодо складення відносно нього протоколу дізнався випадково з сайту «Судова влада». Подав до суду письмові пояснення, які в судовому засіданні підтримав. Зокрема зазначив, що даний протокол складений з численними порушеннями та без дотримання відповідної процедури оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення. Вказав на те, що в протоколі викладено суть адміністративного правопорушення, яке не підтверджено документально. Зокрема зазначається, що була проведена фактична перевірка, але у матеріалах справи відсутні як докази правомірності такої перевірки так і власне сам акт про результати фактичної перевірки.
Вказав на те, що з направлених до суду матеріалів не вбачається можливим встановити, де саме був складений протокол і чи були дотримані строки складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлені ст. 254 КУпАП.
Зазначив, що у протоколі відсутні відомості щодо вручення йому копії протоколу, відстній підпис та пояснення щодо обставин адмінстративного правопорушення, отже очевидним є той факт, що протокол було складено за його відсутності.
Наголосив на тому, що протокол містить розбіжності та не узгоджується з іншими матеріалами справи. Зокрема пояснення гр. ОСОБА_3 , які по суті покладені в основу обвинувачень, датовані 01.05.2024 року, а сам протокол складений 30.04.2024 року, хоча в "описі документів у справі" вкзана інша дата складання протоколу - 29.04.2024 року. Вказав на те, що саме правопорушення, яке він ніби то вчинив, як вказано в поясненні відбулося 02.09.2023 року з 18 по 19 годину, в той же час в протоколі в графі "дата, час і місце вчинення порушення" дата взагалі не зазначена. Також зазначив, що в самому ж поясненні відсутня відмітка про його вхідну реєстрацію, а тому незрозуміло, яким шляхом та коли дане пояснення потрапило до ГУ ДПС у Закарпатській області.
Також зазначив, що до матеріалів про адміністративне правопорушення не долучено доказів, що саме авто марки Suberu Legacy д.н.з. НОМЕР_1 була здійснена поїздка, про яку зазначено в протоколі, ані того, що за кермом цього авто знаходилась саме та особа, яка звинувачується у вчиненні правопорушення, ані того, що дане авто зареєстровано хоча б в якійсь службі таксі.
З огляду на викладене, просив суд закрити провадження у даній справі. Після оголошеної перерви в судовому засіданні, в наступне судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна(умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.280КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності(ст.245 КУпАП).
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.
Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Склад адміністративного правопорушення включає: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Диспозиція частини першої статті 164 КУАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
За змістом наведеної норми закону відповідальність за вказане правопорушення наступає не стільки за перевезення пасажирів без ліцензії та реєстрації особи, як субєкта господарювання, а саме за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно з ч.1 та ч.2ст.3 Господарського кодексуУкраїни під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст.42ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно зі ч.1 та ч.2 ст.55ГК Українисуб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а й системний характер таких дій, їх самостійний і ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
До аналогічного правового висновку надійшов Закарпатський апеляційний суд, який викладено у постанові від 30.01.2019 року у справі № 308/6710/18.
Матеріали справи не містять доказів ініціативного характеру дій ОСОБА_1 , існування інших фактів перевезення ним пасажирів, тобто здійснення ним такої діяльності систематично, а також доказів отримання ним за надання таких послуг прибутку.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 164 КУпАП від 30.04.2024 року.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №826/07-16-24-07-06 від 30.04.2024 року вбачаєтьься , що підставою для запровадження протоколу про адміністративне правопорушення слугували письмові пояснення гр. ОСОБА_4 .
Однак з матеріалів справи вбачається, що письмові пояснення гр. ОСОБА_2 датовані 01 травня 2024 року ( копія долучена), тобто вже після складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП.
Також, згідно наданих письмових пояснень гр. ОСОБА_2 від 01 травня 2024 року вбачається, що вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , за ч.1 ст.164 КУпАП відбулось 02 вересня 2023 року.
Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення №826/07-16-24-07-06 від 30.04.2024 року особою, уповноваженою на його складання, зазначено, що ОСОБА_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів. Проте, у протоколі не вказано дати вчинення такого правопорушення, зазначено тільки час вчинення правопорушення - о 16 год., 40 хв. та не вказано чи існувала регулярність надання таких послуг.
Провадження господарської діяльності з порушенням встановленого порядку в інший час, окрім о 16 год., 40 хв., ОСОБА_1 у вину не ставилось.
Складений відносно гр. ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися достатнім доказом того, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 164 КУпАП.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом вчинення будь-яких протиправних дій з боку ОСОБА_1 , є пояснення гр. ОСОБА_4 . Однак, ОСОБА_1 заперечує факт вчинення ним вказаних дій.
Таким чином, доказова база, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, ґрунтується лише на письмових поясненнях гр. ОСОБА_2 про обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які є сумнівними та ним заперечуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно статті 252КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Суддя не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до ч.2ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Аналізуючи в сукупності докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 , слід закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, а саме об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, тобто провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності.
Керуючись ст. ст. 164, 247, 283-284, 287, 291, 294КУпАП,суддя, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , 06.04.1987, закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Закарпатського апеляційного суду.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца