22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 260/9721/23
адміністративне провадження № К/990/23787/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Закарпатського апеляційного суду на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі № 260/9721/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Закарпатського апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості по суддівській винагороді і вихідній допомозі,
20 червня 2024 року до Верховного Суду електронною поштою надійшла касаційна скарга Закарпатського апеляційного суду на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у цій справі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Водночас реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України).
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Суд касаційної інстанції встановив, що Закарпатський апеляційний суд надіслав на електронну адресу Верховного Суду касаційну скаргу з додатками, засвідчену кваліфікованим електронним підписом.
Водночас згідно з відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» Закарпатський апеляційний суд має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Отже, Закарпатський апеляційний суд, який має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», подав касаційну скаргу на електронну пошту суду Верховного Суду без використання підсистем ЄСІТС, що не може вважатися належним способом звернення до суду.
Наведене дає підстави стверджувати, що скаржник використав спосіб звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 400/14570/23.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За наведених обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Губської О.А. ухвала постановляється у перший день по виходу судді з відпустки.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Закарпатського апеляційного суду на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі № 260/9721/23 повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська