22 липня 2024 року
м. Київ
справа №380/7009/24
адміністративне провадження № К/990/26153/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року
у справі № 380/7009/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн.), встановленого законом на 01 січня 2022 року шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн.), встановленого законом станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн.), встановленого законом на 01 січня 2022 року шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн.), встановленого законом станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі визначеному у Додатку 1 до телеграми Міністра оборони України від 04 березня 2022 року № 248/1210 у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/з, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн.), встановленого законом на 01 січня 2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн.), встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн.), встановленого законом на 01 січня 2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн.), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю такої вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (а саме у зв'язку із недоданням до скарги документа про сплату судового збору) та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згодом у зв'язку з неусуненням таких недоліків Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 червня 2024 року апеляційну скаргу повернув скаржнику.
05 липня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року про повернення апеляційної скарги, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що головним розпорядником коштів є Міністерство оборони України, яке наявний фінансовий ресурс направляє на здійснення заходів щодо укріплення обороноздатності держави, протидії російській загрозі, а також створенням належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у зв'язку з чим, майновий стан відповідача, як розпорядника коштів другого рівня, не дав можливості своєчасно, у встановлений судом строк, оплатити судовий збір у цій справі за подання апеляційної скарги.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 05 червня 2024 року в електронному кабінеті користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, однак у встановлений судом десятиденний строк недоліки апеляційної скарги не усунув, що в свою чергу стало підставою для постановлення оскаржуваної ухвали від 19 червня 2024 року про повернення апеляційної скарги скаржнику.
Приписами пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Положенням пункту 1 частини четвертої цієї ж статті визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Відповідач, отримавши 05 червня 2024 року копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не усунув її недоліки, а тому суд апеляційної інстанції правомірно повернув своєю ухвалою від 19 червня 2024 року цю скаргу заявнику.
Пояснення ж зазначені скаржником в обґрунтування касаційної скарги Верховний Суд не бере до уваги, позаяк такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку.
Стосовно зазначеного Верховний Суд звертає увагу відповідача на положення частини другої статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якої в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
За викладених обставин Суд вважає, що касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 332, 333, 359 КАС України, Верховний Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі № 380/7009/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя С.Г. Стеценко