22 липня 2024 року
м. Київ
справа №120/1213/24
адміністративне провадження № К/990/25919/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Прокопенка О. Б., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
-визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 18 червня 2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, грошової компенсації за 13 діб невикористаної щорічної відпустки за 2021 рік, грошової компенсації за 42 доби невикористаної додаткової як учаснику бойових дій відпустки за період з 2019- 2021 рік, без врахування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року.
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 18 червня 2021 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 - 2021 р., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 -2021 р., грошову компенсацію за 13 діб невикористаної щорічної відпустки за 2021 рік, грошову компенсацію за 42 доби невикористаної додаткової як учаснику бойових дій відпустки за період з 2019- 2021 роки із врахування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року , встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, позовні вимоги задоволено.
04 липня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Вінницьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідач зазначає, що ця справа має виняткове значення для нього, оскільки прийняття рішення у вказаній справі надасть змогу запобігти невірному тлумаченні норм права та запобіганню порушенню прав сторін у спірних правовідносинах судами першої та апеляційної інстанцій у аналогічних предметах спору.
Суд зазначає, що стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в цьому випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте твердження скаржника про те, що справа становить виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
Такі посилання скаржника мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Б. Прокопенко О.В. Кашпур