22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 160/20252/23
адміністративне провадження № К/990/23215/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі № 160/20252/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 1012,50 гривень на місяць за весь період служби, починаючи з лютого 2022 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 надбавку за вислугу років в розмірі 1012,50 грн на місяць за весь період служби починаючи з лютого 2022 року. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування окладу за військове звання ОСОБА_1 за період з лютого 2022 року по травень 2022 року включно розмірі 530,00 грн на місяць. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок різниці окладу за військове звання ОСОБА_1 за період з лютого 2022 року по травень 2022 року включно з розрахунку 880,00 грн на місяць. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування надбавки за особливості проходження служби в розмірі 3170,00 гривень на місяць за весь період служби у 2022 році. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок різниці надбавки за особливості проходження служби ОСОБА_1 за період несення служби починаючи з лютого 2022 року з розрахунку 3263,63 грн на місяць. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за весь період служби у 2023 році. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь період служби у 2023 році. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року апеляційну скаргу Лісової Наталії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/20252/23 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в адміністративній справі № 160/20252/23 змінено. В абзацах 3, 5 та 7 резолютивної частини рішення після слів «здійснити перерахунок» додано слова «та виплатити». В абзаці 9 резолютивної частини рішення слова «здійснити перерахунок, та нарахувати» замінено словами «нарахувати та виплатити». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 17 червня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у ній не викладені підстави з посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Також в обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, про наявність виключних обставин, наведених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Водночас посилання на підпункти пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
В загальному доводи та аргументи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Губської О.А. ухвала постановляється у перший день по виходу судді з відпустки.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі № 160/20252/23 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська