П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 липня 2024 р.м.ОдесаСправа № 420/7321/24
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,
суддів: Коваля М.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про повернення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 10.11.2023р. №15001-29560119-2023-1 щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 наступних виплат: одноразової допомоги сім'ї загиблого, одноразової страхової виплати кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, та щомісячної страхової виплати особі, яка на день смерті потерпілого мала право на одержання від нього утримання. Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наступні виплати: одноразову допомогу сім'ї загиблого (як дружині), одноразову страхову виплату кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого (на користь падчерки її чоловіка ОСОБА_2 ), та щомісячні страхові виплати особі, яка на день смерті потерпілого мала право на одержання від нього утримання (на користь падчерки її чоловіка ОСОБА_2 ), у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_3 Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачки судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 13.06.2024р. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху з підстав не сплати відповідачем судового збору та відсутності доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 . При цьому, апелянту було надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
21.06.2024р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
26.06.2024р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про усунення недоліків апеляційної скарги.
Однак, враховуючи, що дане клопотання не містило платіжної інструкції про сплату судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу, ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024р. апелянту продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
08.07.2024р. до суду надійшла заява апелянта про усунення недоліків з наданням платіжної інструкції про сплату судового збору у повному обсязі.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Одеській області та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
22.07.2024р. позивач подала до П'ятого апеляційного адміністративного суду клопотання про повернення апеляційної скарги, мотивуючи вимоги якого, звернула увагу на те, що відповідачем (апелянтом) було усунуто недоліки апеляційної скарги не в повному обсязі, що, власне, мало б стати підставою для повернення такої скарги апелянту.
Надаючи оцінку заяві позивача про закриття апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад судочинства та гарантується приписами п.8 ч.3 ст.129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов'язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
Вимоги ж до апеляційної скарги визначені у ст.296 КАС України, серед яких, законодавцем чітко передбачено те, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.44 цього Кодексу.
За приписами ч.9 ст.44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі, з-поміж іншого, апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Як уже встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга сформована та подана через підсистему «Електронний суд», однак доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи заявником надано не було.
Про необхідність усунення такого недоліку апеляційної скарги було зазначено як в ухвалі про залишення цієї скарги без руху, так і в ухвалі про надання апелянту додаткового строку на усунення її недоліків.
У постановах Верховного Суду від 24.02.2020р. у справі №182/1768/17(6-а/0182/50/2018), від 14.08.2020р. у справі №420/4676/19, від 28.12.2020р. у справі №320/7209/19, а також від 21.02.2022р. у справі № 744/658/20 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв'язку із допущеними недоліками та їх виправлення.
Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу.
У цій справі підставою для залишення даної апеляційної скарги слугувало, зокрема, і те, що апелянтом не було надано доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.44 КАС України. Отже, апелянт, у даному випадку, повинен був надати докази направлення копії апеляційної скарги позивачу або в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», або в паперовій формі листом з описом вкладення поштового відправлення.
Варто зазначити, що ухвалу судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024р. про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ в Одеській області 17.06.2024р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Ухвалу судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024р. ухвала про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги відповідач фактично отримав - 03.07.2024р.
Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П?ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024р., відповідачем у встановлений судом строк усунені не були.
Колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що п.п.6 та 7 ч.5 ст.44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного права на оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, у тому числі щодо додання до апеляційної скарги доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Жодних доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу у визначений положеннями КАС України спосіб, зокрема, ст.44 КАС України, відповідачем як під час подання апеляційної скарги, так і в подальшому (тобто на виконання вимог ухвали судді П?ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024р.), надано не було. Тобто, відповідач не дотримався норм процесуального права та не надав доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу у спосіб, визначений законодавством.
У цьому контексті, слід звернути увагу і на те, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Отже, з огляду на те, що станом на 22.07.2024р. (враховуючи строк після відкриття провадження у справі) відповідач не виконав вимоги процесуального закону при поданні апеляційної скарги та на виконання ухвал суду про залишення апеляційної скарги без руху не надав відповідних доказів, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність достатніх підстав для повернення апеляційної скарги апелянту та, відповідно, задоволення вимог клопотання позивача.
Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові 20.06.2024р. у справі №520/11485/22, від 30.05.2024р. у справі №990/88/24 та від 23.04.2024р. у справі №815/7180/13-а.
Водночас, враховуючи той факт, що ухвалою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Одеській області, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження у справі, як помилкове відкрите.
Судова колегія наголошує, що будь-яке відхилення від встановленого законодавством порядку апеляційного перегляду може призвести до порушення принципу правової визначеності.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що вказані норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише відносно сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21.10.2010р. у справі «Дія 97» проти України»).
Обґрунтовуючи ж висновки про обов'язок сторін у справі належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як уже зазначалося судом вище, згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених у ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
У свою чергу, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Повернення апеляційної скарги та надання заявнику (відповідачу) права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду із такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення.
Керуючись ст.ст.169,298,325,329 КАС України, суд,
Клопотання ОСОБА_1 про повернення апеляційної скарги - задовольнити.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року - закрити, як помилково відкрите.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року - повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Осіпов Ю.В.
Судді Коваль М.П.
Скрипченко В.О.