22 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/6371/23
Перша інстанція: суддя Мороз А. О.,
повний текст судового рішення
складено 01.05.2024, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Осіпова Ю.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №400/6371/23 про відмову задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України
22.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій просив визнати протиправним здійснений ТУ ДСА України в Миколаївській області на виконання рішення суду розрахунок суддівської винагороди.
Обґрунтовуючи вимоги вказаної заяви ОСОБА_1 , з посиланням на лист Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 05.04.2024 №7/1-900/24, вказує про неправильність здійсненого відповідачем, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23, розрахунку суддівської винагороди.
Відповідач із заявою ОСОБА_2 не погоджується та уважає її безпідставною зазначаючи, що немає коштів для виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23.
За наслідком розгляду заяви позивача Миколаївським окружним адміністративним судом 01.05.2024 прийнято ухвалу про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 .
Приймаючи таке судове рішення окружний адміністративний суд встановив, що згідно наданого Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області розрахунку суддівську винагороду ОСОБА_2 розраховано правильно. При цьому, посилання позивача на розрахунок суддівської винагороди в іншій справі не свідчить про вчинення відповідачем протиправних дій у даній справі.
Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність висновків окружного адміністративного суду обставинам справи, позивачем викладено прохання скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і прийняти нове судове рішення про задоволення його заяви, поданої в порядку приписів статті 383 КАС України.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою лист Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 05.04.2024 №7/1-900/24, у якому зазначено, що суддівська винагорода на підставі рішення по справі №400/6371/23 складає 16259грн. 10коп. На думку позивача розмір такої суддівської винагороди відповідачем розрахованого не правильно. Крім того, ОСОБА_3 акцентує увагу на тому, що відповідачем на адресу ДСА України не направлявся лист із вірним розрахунком суддівської винагороди.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Правове регулювання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду визначено приписами статті 383 КАС України.
Згідно із ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, норма ст. 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Колегією суддів установлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 суддівської винагороди за травень 2023 року.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за травень 2023 року з урахуванням висновків суду в цій справі.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 115 143грн. 60коп. суддівської винагороди за травень 2023 року - відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23.
Як з'ясовано колегією суддів, ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №400/6371/23 в касаційному порядку до Верховного Суду не оскаржувалась.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23 набрало законної сили.
Судом апеляційної інстанції установлено, що приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд першої інстанції вказав, що для розрахунку суддівської винагороди ОСОБА_1 слід враховувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” на рівні 2684 грн.
При цьому, у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області конкретної суми суддівської винагороди відмовлено, з огляду на її передчасність.
Як вказав окружний адміністративний суд, спірними обставинами в даній справі є лише наявність у позивача права на суддівську винагороду за травень 2023 р. та правомірність застосування для її розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн.
ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції у справі №400/6371/23 в апеляційному порядку не оскаржував.
Означене свідчить про те, що він погодився із прийнятим окружним адміністративним судом рішенням та встановленими у ньому обставинами.
Слід зазначити, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області повинно здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за травень 2023 року з урахуванням встановлено Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегією суддів установлено, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснено розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за травень 2023 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2023 складає 2684грн.
З огляду на встановлені фактичні обставини, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції в справі №400/6371/23, яке набрало законної сили, відповідачем виконується.
При цьому, колегією суддів відхиляються доводи скаржника, з посиланням на пункт 8 листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 05.04.2024 №7/1-900/24, стосовно неправильного визначення загальної суми перерахованої суддівської винагороди ОСОБА_1 в розмірі 16259грн. 10коп., адже рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23 не містить розрахунку конкретної суми суддівської винагороди, перерахунок якої відповідач повинен здійснити на виконання такого судового акту.
Суд першої інстанції в справі №400/6371/23 не зобов'язував Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити виплату ОСОБА_4 суддівської винагороди у певній сумі, а лише визначив розрахункову величину, яка має бути врахована під час її розрахунку.
Не є юридично спроможними, в контексті вирішення ініційованого позивачем питання, також посилання ОСОБА_2 на те, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області не скеровано на адресу ДСА України лист із правильним розрахунком суддівської винагороди, оскільки такого обов'язку рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23 на відповідача не покладалось.
Отже, наведені позивачем у заяві, поданій в порядку приписів ст.383 КАС України, а також апеляційній скарзі обставини не свідчать про протиправність дій суб'єкта владних повноважень та/або прийняття протиправних рішень під час виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №400/6371/23.
Установлені в межах даного апеляційного розгляду фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи позивача.
Між тим, інших обставин, які б вказували на протиправність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ОСОБА_3 ані в заяві, поданій в порядку приписів ст.383 КАС України, ані в апеляційній скарзі не наводить.
З огляду на вказане, колегія суддів уважає правильним висновок окружного адміністративного суду стосовно того, що подана ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спірного питання.
Отже, при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 238, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 329, 383 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №400/6371/23 про відмову задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Ю.В. Осіпов А.В. Крусян