П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31316/23
Головуючий в І інстанції: Стефанов С.О.
Дата та місце ухвалення рішення: 13.02.2024 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної установи «Центр пробації» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Центр пробації», в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною відмову Державної установи «Центр пробації»:
- зарахувати стаж (період) державної служби на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області у календарну вислугу років Державної кримінально-виконавчої служби України;
- нарахувати та виплатити, передбачену абзацом 2 підпункту 1 розділу ІІІ «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року № 925/5, одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
2) зобов'язати Державну установу «Центр пробацїї»:
- зарахувати до вислуги років в календарному обчисленні (час) період проходження державної служби на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області з 05.12.2008 року по 16.07.2014 року, а всього - 05 років 07 місяців 11 днів, у календарну вислугу років Державної кримінально-виконавчої служби України та внести відповідні зміни в частині обчисленні вислуги років до наказу директора Державної установи «Центр пробацїї» МЮ України № 159/к від 20.02.2023 року або видати в цій частині новий наказ;
- нарахувати та виплатити передбачену абзацом 3 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 та пунктом 2 глави 1 розділу ІІІ «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року № 925/5, одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, як такому, що має вислугу більше 10 років;
- відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 КЗпП України нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки з дня звільнення, тобто, з 01.03.2023 року, по встановлений ст. 117 КЗпП України граничний строк, - по 01.09.2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передували місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року № 100.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо відмови у зарахуванні стажу державної служби ОСОБА_1 в період з 05.12.2008 року по 16.07.2014 року (05 (п'ять) років 07 (сім) місяців 11 (одинадцять) днів) на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області до календарної вислуги років Державної кримінально-виконавчої служби України. Зобов'язано Державну установу «Центр пробації» зарахувати до календарної вислуги років Державної кримінально-виконавчої служби України стаж державної служби ОСОБА_1 в період з 05.12.2008 року по 16.07.2014 року (05 (п'ять) років 07 (сім) місяців 11 (одинадцять) днів) на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо не виплати ОСОБА_1 в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зобов'язано Державну установу «Центр пробації» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Під час апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції витребувано від Державної установи «Центр пробації» інформацію та відповідні підтверджуючі докази, яким чином розраховувався стаж ОСОБА_1 під час проходження служби, який розмір надбавки за вислугу років виплачувався ОСОБА_1 , які рішення/висновки приймались щодо стажу ОСОБА_1 під час проходження служби, яким чином розрахований стаж ОСОБА_1 при звільненні, а також продовжено строк розгляду справи в порядку письмового провадження, зупинено провадження у справі до отримання витребуваних доказів.
Оскільки вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про витребування доказів виконані, обставини, що викликали зупинення провадження у справі, усунені, а тому, на підставі ст. 237 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі підлягає поновленню та вважає за необхідним продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З послужного списку ОСОБА_1 вбачається наступне:
- з 17.07.2014 року позивача призначено на посаду інспектора Болградського району міжрегіонального відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державної кримінальної служби України в Одеській області;
- з жовтня 2015 року по грудень 2017 року позивач займав посаду старшого інспектора Кодимського районного відділу кримінально-виконавчої служби;
- з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року позивач займав посаду старшого інспектора Кодимського районного відділу пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань;
- з 01.07.2018 року по 01.03.2023 року позивач займав посаду інспектора Кодимського районного сектору Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
Згідно наказу Державної установи «Центр пробації» від 04.09.2018 року № 99/К, зараховано станом на 01 липня 2018 року вислугу років по філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшому інспектору Кодимського районного сектору, всього 3 роки 11 місяців 14 днів.
30.05.2019 року Комісією Державної установи «Центр пробації» складено висновок з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років ОСОБА_1 , згідно якого, Комісією зараховано ОСОБА_1 до стажу служби станом на 01.01.2019 року такі строки його служби: ДКВС з 17.07.2014 року по 01.01.2019 року - 5 років 11 місяців 8 днів.
Відповідно до наказу Державної установи «Центр пробації» від 30.05.2019 року № 110/К «Про оголошення висновку комісії щодо обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років», зараховано станом на 01 січня 2019 року стаж служби для виплати надбавки за вислугу років по філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшому інспектору Кодимського районного сектору, всього 5 років 11 місяців 8 днів.
Згідно наказу Державної установи «Центр пробації» від 06.01.2022 року № 4/К встановлено стаж служби для виплати надбавки за вислугу років по філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшому інспектору Подільського районного сектору № 2, станом на 17.01.2022 року - 10 років.
Наказом Державної установи «Центр пробації» від 20.02.2023 року № 159/к капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Подільського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 01 березня 2023 року звільнено за п. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
У вказаному наказі визначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 8 років 7 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні 11 років 5 місяців 28 днів.
Позивач вважає, що в наказі про звільнення відповідачем помилково визначено кількість календарних років його служби та протиправно не враховано стаж (період) державної служби на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області у календарну вислугу років Державної кримінально-виконавчої служби України, та не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні.
На заяву позивача від 20.10.2023 року щодо зарахування до календарної вислуги років періоду державної служби, Державною установою «Центр пробації» направлено лист від 25.10.2023 року, яким повідомлено про відсутність підстав для зарахування стажу (періоду) державної служби на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області у календарну вислугу років Державної кримінально-виконавчої служби України, оскільки з Кодимського районного суду Одеської області позивача було звільнено за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін), а не у разі переходу в органи Державної кримінально-виконавчої служби.
Крім того, вказаним листом повідомлено, що вислуга років на день звільнення складала в календарному обчисленні 8 років 7 місяців 14 днів, а тому, підстав для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Не погоджуючись із визначеною в наказі кількістю календарних років служби позивача та вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14, 1, 2, 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07 жовтня 2009 року № 222 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 листопада 2009 року за № 1040/17056.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказом Міністерства юстиції України затверджено від 28.03.2018 року № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 28 березня 2018 року за № 377/31829.
Пунктом 3 розділу 1 вказаного Порядку передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно п.п. 2, 3 Порядку обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2012 року № 1341/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11 вересня 2012 року за № 1564/21876, втратив чинності на підставі наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2019 року № 180/5), обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється у календарному обчисленні.
У стаж для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу зараховуються:
- військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
- служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);
- час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України;
- служба в Державній кримінально-виконавчій службі України, органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
- час виконання депутатських повноважень, роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, Державній кримінально-виконавчій службі України, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції;
- час перебування під вартою та час відбуття покарання в місцях позбавлення волі особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, безпідставно притягнутими до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованими та згодом реабілітованими;
- час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу;
- дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;
- військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом, за переліком посад і на умовах, які затверджуються Міністерством юстиції України.
Визначення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється комісією по обчисленню стажу служби для виплати надбавки за вислугу років (далі - комісія): міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції; навчального закладу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - навчальний заклад); підприємства, установи та організації, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до вимог п.п. 2, 3, 6, 7 Порядку обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.01.2019 року № 180/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2019 року за № 88/33059), визначення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу здійснюється комісією з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років (далі - комісія).
Утворюються такі комісії:
1) Центральна комісія Міністерства юстиції України з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років (далі - центральна комісія), склад якої затверджує Державний секретар Міністерства юстиції України;
2) Комісії з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи та установи), склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу чи установи.
Періоди служби для виплати надбавки за вислугу років:
- начальникам (керівникам) підприємств та установ, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України,- визначається відповідними Комісіями Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції;
- особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах та установах,- визначається Комісіями відповідних органів та установ.
У разі незгоди із рішенням Комісії про встановлені періоди служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу зазначені особи мають право звернутися для перегляду такого рішення до відповідних Комісій Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, Міністерства юстиції України або у встановленому законодавством порядку до суду.
Обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (зі змінами) у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць).
Пунктами 1, 5 р. 3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України затверджено від 28.03.2018 року № 925/5, передбачено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров'я (через хворобу), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше.
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
Згідно п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:
- військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту;
- служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду;
- служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);
- час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України;
- час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі;
- час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
- час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу;
- дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;
- військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угодами;
- служба в органах внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, за яку вислуга років обчислюється у порядку, встановленому відповідними міжнародними угодами;
- час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони;
- час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції, органах та підрозділах цивільного захисту, підрозділах державної та професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, Національному антикорупційному бюро, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, начальницьким складом Національного антикорупційного бюро за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджених відповідно центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту та Національним антикорупційним бюро;
- час роботи в органах державної влади у разі направлення (переведення) для подальшого проходження військової або державної служби до розвідувальних органів на посади, які передбачають використання знань і досвіду, набутих під час роботи в органах державної влади;
- служба в Національній поліції;
- служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
- служба в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації на посадах рядового і начальницького складу;
- час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і в закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі;
- час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
До вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
До вислуги років осіб, зазначених у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення із служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в закладах освіти, закладах охорони здоров'я та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
З послужного списку ОСОБА_1 вбачається наступне:
- з 17.07.2014 року позивача призначено на посаду інспектора Болградського району міжрегіонального відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державної кримінальної служби України в Одеській області;
- з жовтня 2015 року по грудень 2017 року позивач займав посаду старшого інспектора Кодимського районного відділу кримінально-виконавчої служби;
- з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року позивач займав посаду старшого інспектора Кодимського районного відділу пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань;
- з 01.07.2018 року по 01.03.2023 року позивач займав посаду інспектора Кодимського районного сектору Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
Також, з урахуванням додатково витребуваних судом апеляційної інстанції доказів, колегією суддів встановлено наступне.
Згідно наказу Державної установи «Центр пробації» від 04.09.2018 року № 99/К, згідно якого, зараховано станом на 01 липня 2018 року вислугу років по філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшому інспектору Кодимського районного сектору, всього 3 роки 11 місяців 14 днів.
30.05.2019 року Комісією Державної установи «Центр пробації» складено висновок з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років ОСОБА_1 , згідно якого, Комісією зараховано ОСОБА_1 до стажу служби станом на 01.01.2019 року такі строки його служби: ДКВС з 17.07.2014 року по 01.01.2019 року - 5 років 11 місяців 8 днів.
Відповідно до наказу Державної установи «Центр пробації» від 30.05.2019 року № 110/К «Про оголошення висновку комісії щодо обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років», зараховано станом на 01 січня 2019 року стаж служби для виплати надбавки за вислугу років по філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшому інспектору Кодимського районного сектору, всього 5 років 11 місяців 8 днів.
Згідно наказу Державної установи «Центр пробації» від 06.01.2022 року № 4/К встановлено стаж служби для виплати надбавки за вислугу років по філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області капітану внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшому інспектору Подільського районного сектору № 2, станом на 17.01.2022 року - 10 років.
У наведених вище наказах вказано про те, що вислуга років позивача в ДКВС визначалась, в тому числі, на Порядку № 393.
Доказів щодо оскарження позивачем наказів про визначення його вислуги років на підставі вказаних наказів до суду не надано.
В свою чергу, наказом Державної установи «Центр пробації» від 20.02.2023 року № 159/к капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Подільського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 01 березня 2023 року звільнено за п. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
У вказаному наказі визначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 8 років 7 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні 11 років 5 місяців 28 днів.
Позивач вважає, що в наказі про звільнення відповідачем помилково визначено кількість календарних років його служби та протиправно не враховано стаж (період) державної служби на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області у календарну вислугу років Державної кримінально-виконавчої служби України, та не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні.
З трудової книжки позивача та наказу Кодимського районного суду Одеської області від 16.07.2014 року № 32-К-ОС вбачається, що з 05.12.2008 року позивач обіймав посаду судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області, з якою був звільнений 16.07.2014 року за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП.
Відповідач вважає, що підстави для зарахування стажу (періоду) державної служби на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області у календарну вислугу років Державної кримінально-виконавчої служби України відсутні, оскільки з Кодимського районного суду Одеської області позивача було звільнено за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін), а не у разі переходу в органи Державної кримінально-виконавчої служби.
З вищенаведених норм законодавства вбачається, що обчислення стажу Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється Комісіями органу, в якому особа проходить службу, які приймають відповідні рішення щодо зарахування відповідного стажу до вислуги років Державної кримінально-виконавчої служби та ці рішення підлягають оскарженню.
Також, за наведених вимог Порядку № 393, до календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги зараховується:
- час роботи в судових органах осіб, які працювали на посадах суддів, і перебувають на військовій службі або службі в Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу;
- час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.
За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, оскільки під час проходження позивачем служби в Державній установі «Центр пробації» відносно позивача відповідною Комісією приймались рішення щодо зарахування до його стажу служби періодів роботи позивача в ДКВС, ці рішення прийнятті щодо визначення стажу позивача, в тому числі, з урахуванням Порядку № 393 та не оскарженні позивачем, на підставі вказаних рішень відповідачем і визначено вислугу років позивача в наказі про звільнення, а також враховуючи, що в Кодимському районному суді Одеської області позивач займав посаду судового розпорядника, з якою звільнений за угодою сторін, а не у зв'язку з переходом в органи Державної кримінально-виконавчої служби, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що підстав вважати, що відповідачем протиправно визначено кількість календарних днів служби позивача в наказі про звільнення та як наслідок для зобов'язання відповідача врахувати стаж його роботи на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області у календарну вислугу років Державної кримінально-виконавчої служби і внести зміни до наказу про звільнення - відсутні.
В свою чергу, висновки суду першої інстанції здійснені без урахування обставин даної справи та з порушенням норм матеріального права.
Водночас, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо відсутності підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, з огляду на викладене.
Так, як зазначається самим відповідачем, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби проводиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 01.01.1992 року № 2262-XII, Порядків №№ 393, 925/5.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-XII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Аналіз наведених вимог законодавство дає підстави для висновку, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби».
При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно є наявність «вислуги 10 років і більше».
Оскільки загальна вислуга років позивача при звільненні у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів складає 11 років 05 місяць 28 днів, тобто, умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана, інші підстави відмови, крім недостатність років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, колегія суддів відхиляє доводи апелянта та погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.п. 1-4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується та не є предметом апеляційного перегляду.
На підставі наведеного у сукупності, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, неправильно застосуванні норми матеріального права, що частково призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позову щодо перерахунку стажу служби із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Поновити провадження у справі.
Апеляційну скаргу Державної установи «Центр пробації» - задовольнити частково.
Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання протиправними дій Державної установи «Центр пробації» щодо відмови у зарахуванні стажу державної служби ОСОБА_1 в період з 05.12.2008 року по 16.07.2014 року (05 (п'ять) років 07 (сім) місяців 11 (одинадцять) днів) на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області до календарної вислуги років Державної кримінально-виконавчої служби України, зобов'язання Державну установу «Центр пробації» зарахувати до календарної вислуги років Державної кримінально-виконавчої служби України стаж державної служби ОСОБА_1 в період з 05.12.2008 року по 16.07.2014 року (05 (п'ять) років 07 (сім) місяців 11 (одинадцять) днів) на посаді судового розпорядника Кодимського районного суду Одеської області.
Прийняти у цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у вказаній частині вимог.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 19.07.2024 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька