Головуючий у 1-ій інст.Черняк Л.О. Справа №22а-679/07
Господ.суд Волинської обл.№2\110-2а Рядок статзвіту №23
Доповідач Кушнерик М.П.
18 жовтня 2007р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого - судді: КУШНЕРИКА М.П.
суддів: ПЛІША М.А., ШАВЕЛЯ Р.М.
при секретарі: СОКОЛОВСЬКІЙ А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» на постанову Господарського суду Волинської області від 12 березня 2007р. у справі за позовом Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000291800\0-649, № 0000301800\0-650 від 10.06.2005р. та № 0002541500\0 від 17.05.2006р.,-
Постановою Господарського суду Волинської області від 12.03.2007р. частково задоволено позов ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до Нововолинської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2005р. № 0000291800/0-649 в частині застосування штрафної санкції в сумі 131,33 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з комунального податку в розмірі 262,66 грн., оскільки вказана сума боргу розстрочена згідно рішення відповідно до ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 25.02.2002р.
В частині позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000301800/0-650 від 10.06.2005р. про застосування штрафної санкції в сумі 429,14 грн., № 0002541500/0 від 17.05.2006р. про застосування штрафної санкції в сумі 1844,38 грн. та від 10.06.2005р. № 0000291800/0-649 в частині застосування штрафної санкції в сумі 3164 грн. відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що штраф, визначений п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовується за порушення,пов'язане з несплатою в установлені строки узгодженого податкового зобов'язання, що наявне в спірному випадку.
В апеляційній скарзі ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що висновок податкового органу про несвоєчасність сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання є безпідставним, оскільки сплата комунального податку здійснювалась вчасно згідно поданих розрахунків на погашення податкового зобов'язання 2004р., проте, податковим органом безпідставно її зараховано в погашення податкового боргу 2002-2003 років.
Скаржник покликається на те, що п.3.1.1, п.7.1.1, п.11.1 ст. 3.7, 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чітко вказує на самостійний вибір господарюючим суб'єктом права черговості та порядку сплати податкового зобов'язання, а тому на наявну в позивача суму податкового боргу за попередні періоди податковий орган зобов'язаний був надсилати податкові вимоги та проводити інші заходи по стягненню боргу, а не зараховувати використовувати кошти державного бюджету в погашення попереднього боргу, який не був стягнутий згідно закону. При цьому, скаржник зазначає, що сплачуючи суми самостійно узгодженого податкового зобов'язання, ним направлялися в банківську установу платіжні доручення із зазначенням платежу про відповідне спрямування сплачених коштів.
Скаржник також покликається на пропущення податковим органом встановленого ст. 250 ГК України річного строку для застосування штрафних санкцій з дня виявлення порушення, який податковим органом пропущено в спірному випадку.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити мотивуючи тим, що першочерговість та пріоритет погашення податкового боргу при сплаті податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, встановлено п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 25.02.2002р. Відповідач також вважає безпідставним покликання позивача на необхідність надсилання податковим органом на суму штрафних санкцій податкових вимог, оскільки ці санкції не є податковим боргом, на який згідно пп..6.2.1.п.6.2. ст. 6 вищевказаного Закону надсилаються податкові вимоги.
Щодо покликання скаржника на встановлений ст. 250 ГК України річний строк для застосування штрафних санкцій з дня виявлення порушення, то відповідач зазначає, що ГК України не регулює фінансові відносини за участю суб'єктів господарювання, які виникають у процесі формуання та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, що передбачено ст. 4 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Актами перевірки Нововолинської ОДПІ № 209 від 07.06.2005р. та № 249/1 від 17.05.2006р. встановлені факти порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по комунальному податку, у зв'язку з чим на підставі вимог п.п.17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом застосовано до позивача штрафні санкції.
Зокрема, рішенням від 10.06.2005р. № 0000291800/0-649за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з комунального податку застосовано штрафні санкції в сумі 3295.79 грн., що складає 50 % від несвоєчасно погашеної суми боргу - 65910,58 грн.; рішенням № 0000301800/0-650 від 10.06.2005р. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з комунального податку застосовано штрафні санкції в сумі 429,14 грн., що складає 20 % від несвоєчасно погашеної суми боргу - 2145,70 грн.; рішенням № 0002541500/0 від 17.05.2006р. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з комунального податку застосовано штрафні санкції в сумі 1844,38 грн., що складає 50 % від несвоєчасно погашеної суми податкового боргу - 3688,75 грн.
Як передбачено п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім випадків, передбачених пп.«г» пп.4.2.2 п.4.2, а також п.4.3 цієї статті.
Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених п.п.«г»п.п.4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Для цілей п.п.- 4.1.4 цього пункту під терміном «базовий податковий період»слід розуміти податковий період, визначений відповідним законом з питань оподаткування.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» самостійно узгоджене податкове зобов'язання - це зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з положень п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 зазначеного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 % такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 % такої суми. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у п.п.17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.
Як вбачається з матеріалів справи, суми штрафних санкцій підтверджуються додатками до актів перевірки - розрахунками штрафних санкцій, а саме: по акту від 07.06.2005 № 209 сума штрафу - 3295,79 грн., та 429,14 грн., по акту від 17.05.2006р. № 249 - сума штрафу складає 1844,38 грн.
Разом з тим, згідно акту перевірки від 07.06.2005р. № 209 та додатку до акту (розрахунок штрафних санкцій) податковим органом застосовано штрафну санкцію в сумі 131,33 грн. на суму боргу 262,66 грн., яка відповідно до ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 25.02.2002р., розстрочена на підставі рішення, що свідчить про безпідставність застосування встановлених п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 зазначеного закону штрафних санкцій на цю суму боргу.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.06.2005р. № 0000291800/0-649 підставно визнано судом першої інстанції нечинним в частині застосування штрафної санкції в сумі 131,33 грн., оскільки затримки граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з комунального податку в розмірі 262,66 грн. в спірному випадку не було.
Щодо інших сум узгоджених податкових зобов'язань по комунальному податку за спірний період, то,як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, несвоєчасна їх сплата виникла в позивача внаслідок зарахування податковим органом в порядку черговості сплачених платежів в погашення податкового боргу, наявного в позивача в 2002-2003 роках.
Проте, такі дії податкового органу відповідають вимогам п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, а тому покликання скаржника на безпідставність зарахування податковим органом сплачених платежів в погашення податкового боргу 2002-2003 років не грунтується на вимогах закону.
Покликання скаржника навстановлений ст. 250 ГК України річний строк для застосування штрафних санкцій з дня виявлення порушення також є безпідставним, оскільки ГК України не регулює фінансові відносини за участю суб'єктів господарювання, які виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, що передбачено ст. 4 вказаного Кодексу.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання по комунальному податку, а тому підстави для визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000301800/0-650 від 10.06.2005р. про застосування штрафної санкції в сумі 429,14 грн., №0002541500/0 від 17.05.2006р. про застосування штрафної санкції в сумі 1844,38 грн. та від 10.06.2005р. № 0000291800/0-649 в частині застосування штрафної санкції в сумі 3164 грн. відсутні.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, а тому оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.
Постанова суду викладена достатньо повно, з посиланням на норми законодавства та встановлені по справі обставини.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3,198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254КАСУкраїни, колегія суддів
Апеляційну скаргу державного підприємства „Нововолинський ремонтно - механічний завод" - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Волинської області від 12 березня 2007р. у справі за позовомДержавного підприємства „Нововолинський ремонтно-механічний завод” до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000291800\0-649, № 0000301800\0-650 від 10.06.2005р. та № 0002541500\0 від 17.05.2006р.,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий М.П.КУШНЕРИК
Судді Р.М.ШАВЕЛЬ
М.А.ПЛІШ