(про відмову у відводі судді)
22 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/2960/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває справа №240/2960/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 позовну заяву у вказаній справі залишено без руху. На виконання вимог ухвали суду 23.02.2024 від представника Позивача до суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків.
Розглянувши доводи заяви, Житомирський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу від 01 березня 2024 року про повернення позовної заяви у зв'язку з неусуненням недоліків.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 апеляційну скаргу представника позивача задоволено. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 позовну заяву у вказаній справі прийнято до провадження та призначено відкрите судове засідання у справі з викликом сторін до Житомирського окружного адміністративного суду на 31.07.24 10:00.
01 липня 2024 року від представника Позивача надійшла заява про відвід судді Нагірняка М.Ф.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Так, представник Позивача обґрунтовує заяву про відвід судді Нагірняку М.Ф., подану відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, тим, в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 суддя Нагірняк М.Ф. вказував на те, що суть спірних відносин відповідно до змісту позовної заяв зумовлена затримкою виконання Відповідачем судового рішення про поновлення на військовій службі Позивача у справі №240/17154/22. Мотивувальна частина наведеної ухвали суду вказує на те, що суд фактично висловив свою позицію щодо заявленого позову ще до відкриття провадження у справі та дослідження наявних у справі доказів. Наведене у сукупності викликає у сторони позивача сумніви в неупередженості судді Нагірняка М.Ф., об'єктивності розгляду справи та можливості суддею забезпечення прав позивача на справедливий суд.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», рішення від 24.02.1993, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Разом з тим, посилання представника Позивача на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, як на підставу для відводу судді, зокрема необ'єктивність та упередженість судді, по своїй суті є припущенням, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.
Доводи представника Позивача щодо упередженості судді Нагірняка М.Ф. зводяться до його незгоди з процесуальними рішеннями, які прийняті під час розгляду справи. При цьому, скасування ухвали суду від 01 березня 2024 року, не є підставами для відводу головуючого судді Нагірняка М.Ф.
Згідно ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За таких підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника Позивача про відвід судді Нагірняка М.Ф. та про відсутність визначених КАС України підстав для відводу судді Нагірняку М.Ф. по справі 240/2960/24.
Враховуючи вищевикладене суд, з метою уникнення будь яких сумнівів у неупередженості судді Нагірняка М.Ф. при розгляді справи, вважає за необхідне відповідно до частини 4 статті 40 КАС України передати дану справу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та буде визначений в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, для вирішення заяви про відвід.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-46В від 14.06.2024 у період з 01.07.2024 до 19.07.2024 суддя Нагірняк М.Ф. перебував у щорічній відпустці. У зв'язку з цим, ухвалу постановлено після виходу судді з відпустки.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати необґрунтованою заяву представника ОСОБА_1 - Ганенка Романа Андрійовича від 01.07.2024 року про відвід судді Нагірняка М.Ф. від розгляду адміністративної справи №240/2960/24.
Передати адміністративну справу №240/2960/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії у порядку встановленому ч. 1 ст. 31 та ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання щодо відводу судді.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя М.Ф. Нагірняк