Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2024 року Справа №200/16323/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, що ухвалено в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
15.07.2024 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду із заявою (клопотання зареєстровано судом 16.07.2024 року), в якому просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, що ухвалено в даній справі, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у десятиденний строк Донецькому окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року у даній справі.
Клопотання обґрунтовував тим, що відповідач:
- не провів перерахунок пенсії позивача за період з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року із застосуванням положень абз. 2 ч. 1 ст. 28 та п. 4-1 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- не нарахував позивачу індексацію пенсії за період з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року із застосуванням Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що застережений постановою Кабінет Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (тобто на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка підлягала застосуванню щодо цього періоду);
- не виплатив перераховану на виконання рішення суду пенсію позивачу за період з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року.
Так, як зазначав представник позивача, 05.06.2024 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок. До заяви додав довіреність та апостильовану заяву позивача від 03.08.2023 року про виплату пенсії на її банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Приватбанк», та підтвердження факту знаходження в особи в живих.
Проте, на вказане звернення відповідачем надана відповідь від 27.06.2024 року №16923-14640/М-02/8-0500/24, якою у виплаті пенсійних коштів на вказаний у заяві банківський рахунок відмовлено, оскільки для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивачу необхідно особисто подати до відповідача заяву про виплату пенсії на її банківський рахунок.
На звернення позивача щодо добровільного виконання рішення суду відповідачем надана відповідь від 05.07.2024 року №17632-14638/М-02/8-0500/24, в якій повідомлено, що ним проведено перерахунок пенсії позивача за період з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року.
Проте з доданого до листа протокола-рішення від 05.06.2024 року №056650005404 позивач дізналася про бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду, що ухвалено в даній справі. Адже зазначене протокол-рішення абсолютно ідентичний рішенню-протоколу відповідача від 05.04.2021 року №056650005404, який був наданий відповідачем на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року у даній справі.
Отже, на виконання рішення суду відповідач не здійснив жодних дій, і така бездіяльність продовжується.
Також зазначав, що між сторонами немає спору щодо даних для розрахунку пенсії позивача, отриманих з листа відповідача від 05.07.2024 року №17632-14638/М-02/8-0500/24, де зазначено: дата розрахунку боргу - 10.07.2024 року; вік позивача - 90 років; стаж - 38 років 11 місяців 14 днів; коефіцієнт стажу - 0,52538; у пенсіонерів, яким виповнилося 80 років та які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мають страховий стаж 25 років чоловіки та 20 років жінки, розмір пенсійної виплати не може бути нижче 3370 грн.; 543,03 грн. - доплата за 23 роки понаднормового стажу, обчислена відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 цього Закону (23% х 2361 (мінімального розміру пенсії за віком); особам, які отримують пенсію і яким виповнилося 80 років - 570 грн.; пенсія всього: 3370 + 543,03 + 570 = 4483,03 грн.
На думку позивача, її пенсія за минулий час мала бути нарахована та виплачена у розмірі, що визначений відповідно до діючого законодавства станом на дату нарахування її до виплати. Тому загальна сума пенсії позивача за період з 07.10.2009 року до 03.04.2017 року разом з автоматичним перерахунком на момент виплати повинна становити 403472,70 грн. (у відповідності з наступним розрахунком: період з 07.10.2009 року до 03.04.2017 рік становить 90 місяців; 90 х 4483,03 грн. = 403472,70 грн.).
Проте, пенсія позивача за минулий час розрахована за тими самими правилами, що й поточна пенсія, а саме відповідно до законодавства, чинного на момент виплати, що, на думку позивача, не відповідає вимогам статей 27, 28 та 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постановам Кабінету Міністрів України в редакції, чинній на момент здійснення фактичної виплати.
Тому відсутні підстави вважати нараховану відповідачем суму пенсії виконанням рішення суду стосовно зобов'язання призначення пенсії відповідно до закону, адже фактичне здійснення нарахування суми боргу та її виплата в порядку та у спосіб, що передбачені законом, не відбулося.
Крім того, відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів на суми несвоєчасно виплаченої доплати пенсії нарахованої станом на день виплати пенсії.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 року та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незастосування до пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року положень абз. 2 ч. 1 ст. 28 та п. 4-1 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; визнано протиправною бездіяльність Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації пенсії за період з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року із застосуванням положень абз. 2 ч. 1 ст. 28 та п. 4-1 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію пенсії за період з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року із застосуванням Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що застережений постановою Кабінет Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (тобто на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка підлягала застосуванню щодо цього періоду); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; також здійснено розподіл судових витрат.
Докази виконання даного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду не подавало.
Інформація про наявність відкритого виконавчого провадження у суду відсутня.
З доказів, що подані заявником до суду разом з клопотанням про встановлення судового контролю, встановлено наступне.
05.06.2024 року представник позивача від імені позивача через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплачувати позивачу пенсію на її банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Приватбанк», МФО банку 305299, код ЄДРПОУ банку 14360570 (звернення від 05.06.2024 року № ВЕБ-05001-Ф-С-24-096522, яке зареєстроване 06.06.2024 року за № 14640/М-0500-24). До заяви додав, зокрема, довіреність та апостильовану заяву позивача від 03.08.2023 року про виплату пенсії на зазначений банківський рахунок та підтвердження факту знаходження в особи в живих.
На вказане звернення відповідачем надана відповідь від 27.06.2024 року №16923-14640/М-02/8-0500/24, в якій повідомлено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку. Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця проживання особи, та реєструється в установленому порядку. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. Подання заяви про виплату пенсії через вебпортал Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису представника за довіреністю, діючим законодавством не передбачено.
На звернення представника позивача від 05.06.2024 року №ВЕБ-05001-Ф-С-24-096513 щодо виконання рішення суду в даній справі (зареєстроване того ж дня за вх. №14638/М-0500-24) відповідачем надана відповідь від 05.07.2024 року №17632-14638/М-02/8-0500/24, в якій повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 200/16323/21 за пенсійною справою позивача проведено перерахунок пенсії з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року. Оскільки рішенням суду не визначено окремого порядку здійснення індексації пенсії позивача, Головне управління використало загальний порядок проведення індексації грошових доходів населення з урахуванням вимог чинного законодавства. Позивачу проведено перерахунок пенсії з 07.10.2009 року із застосуванням положень абз. 2 ч. 1 ст. 28 та п. 4-1 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії становив:
- з 07.10.2009 року по 31.10.2009 року - 544 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 544 грн.;
- з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року - 573 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 573 грн.;
- з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року - 695 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 695 грн.;
- з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року - 706 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 706 грн.;
- з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року - 709 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 709 грн.;
- з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року - 723 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 723 грн.;
- з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року - 734 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 734 грн.;
- з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року - 750 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 750 грн.;
- з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року - 764 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 764 грн.;
- з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року - 784 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 784 грн.;
- з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року - 800 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 800 грн.;
- з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року - 822 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 822 грн.;
- 01.04.2012 року по 30.06.2012 року - 838 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 838 грн.;
- з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року - 844 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 844 грн.;
- з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року - 856 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 856 грн.;
- з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року - 884 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 884 грн.;
- з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року - 894 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 894 грн.;
- з 01.12.2013 року по 31.08.2015 року - 949 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 949 грн.;
- з 01.09.2015 року по 30.04.2016 року - 1074 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 1074 грн.;
- з 01.05.2016 року по 30.11.2016 року - 1130 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 1130 грн.;
- з 01.12.2016 року по 03.04.2017 року - 1247 грн., в тому числі доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1. абз. 1) - 1247 грн.
Цим же листом орган Пенсійного фонду України повідомив про те, що оскільки у складових пенсійної виплати позивача є доплата до прожиткового мінімуму, тому згідно з нормами чинного законодавства її пенсія за вказаний період індексації не підлягає (п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078). Отже, рішення суду виконано в межах компетенції, повноважень і зобов'язань, викладених у рішенні суду. Доплата по перерахунку відсутня.
До зазначеної відповіді додано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.06.2024 року №056650005404 про перерахунок пенсії позивача за період з 07.10.2009 року по 03.04.2017 року на підставі рішення суду, що ухвалено в даній справі, в якому:
- напроти слів «Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 18 років)» (тобто, перерахунок пенсії із застосуванням положень абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») стоять нулі;
- посилання на застосування п. 4-1 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє;
- посилання на застосування Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що застережений постановою Кабінет Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (на підставі ч. 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка підлягала застосуванню щодо зазначеного в рішенні суду періоду), відсутнє.
Зазначені у вказаному рішенні розміри пенсій позивача повністю співпадають з розмірами пенсій, що були нараховані позивачу за той же період до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, що ухвалено в даній справі (відображені в рішенні Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.04.2021 року №056650005404, копія якого міститься в даній справі та додатково додана до клопотання про встановлення судового контролю).
Будь-які пояснення, розрахунки, тощо із зазначених питань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду не подавало.
Розглянувши заяву суд виходить з наступного.
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 370 цього Кодексу, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано ст. 382 розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 1291 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 1291 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не обов'язком, і таке право вирішується на розсуд суду.
Це не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду, та вирішується на його розсуд) викладені в постановах Верховного Суду від 25.07.2018 року в справі №823/1265/16, від 13.05.2021 року у справі № 9901/598/19, від 30.11.2022 року в справі №360/4329/18, від 02.03.2023 року в справі №600/870/22-а.
Верховний Суд в постанові від 01 квітня 2021 року в справі №824/342/19-а також зазначив, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та достатніми доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
Судове рішення, що прийнято в даній адміністративній справі та набрало законної сили, відповідачем протягом тривалого часу не виконувалося.
На час вирішення судом поданої заяви доказів виконання судового рішення в повному обсязі матеріали справи не містять.
Враховуючи наведені обставини та подані заявником до суду докази, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Встановлення строку подання звіту про виконання судового рішення (в порядку судового контролю) належить до адміністративного розсуду суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року в справі № 200/16323/21 протягом одного місяця з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 22 липня 2024 року.
Суддя Т.В. Логойда