Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 липня 2024 року Справа №200/4987/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
19.07.2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, посилаючись на статті 315 - 319 Цивільного процесуального кодексу України, просила:
- встановити факт її проживання з 29.07.1988 року по 05.12.1994 року в смт. Іванків Іванківського р-ну Київської обл. за адресами: з 29.07.1989 року по 19.01.1989 року по АДРЕСА_1 ; з 19.01.1989 року по 05.12.1994 року по АДРЕСА_2 , у смт. Іванків Іванківського р-ну Київської обл. з метою усунення перешкод в оформленні пенсії;
- визнати факт її фактичного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення в смт. Іванків Вишгородського р-ну Київської обл. з 19.01.1989 року по 05.12.1994 року з метою усунення перешкод в оформленні пенсії.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria, заява № 7360/76) зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, який, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (стаття 1 Кодексу).
Адміністративний суд - це суд, до компетенції якого Кодексом адміністративного судочинства України віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ (пункт 3 частини 1 статті 4 цього Кодексу).
Відповідно до статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Позивач просить встановити певні факти, що мають юридичне значення.
Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Розгляд таких справ віднесено до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства (пункт 5 частини 2 статті 293, статті 315 - 319 Цивільного процесуального кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21 також виклала наступний правовий висновок: «…справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.», «Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.».
Отже, вирішення справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не належить до юрисдикції адміністративних судів, яка встановлена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, і, відповідно, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , заінтересована особа - Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 22 липня 2024 року.
Суддя Т.В. Логойда