22 липня 2024 рокуСправа № 23зд-24/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред'явлення позову,
04.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів, у якій просить:
- забезпечити доказ - терміновий заборонний припис №АА 364279 від 03.10.2023 шляхом їх витребування у відповідача Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, надати до суду підтвердження надсилання вказаного припису позивачу ОСОБА_1 , встановити розумний термін для надання цього документу в п'ять днів, про що постановити відповідну ухвалу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишено без задоволення.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред'явлення позову - залишено без руху.
Заявнику надано строк для усунення недоліків заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом:
- надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 726,72 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101;
- надання уточненої заяви у якій необхідно зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
05.07.2024 о 18:40 копію ухвали доставлено до електронного кабінету заявника в Електронному суді, про що свідчить наявна в матеріалах справа довідка про доставку електронного листа.
У відповідності до ч.ч. 5, 6, 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з “презумпції обізнаності”: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 17.11.2022 у справі №560/5541/20.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
За практикою Верховного Суду, зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Отже, оскільки заявник зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вважає, що заявника повідомлено належним чином.
Станом на 22.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від заявника не надходило жодних клопотань про усунення недоліків.
Частиною 3 ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суддя робить висновок про те, що недоліки встановлені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 не усунуті, тобто заява про забезпечення доказів підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 18, 116, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред'явлення позову - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський