22 липня 2024 рокуСправа №160/15176/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати винесений відносно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №360066 від 28.05.2024 р.
Ухвалою суду від 13.06.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржений терміновий заборонний припис винесений без дотримання вимог законодавства, всупереч Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 р. №654 та Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженому спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 р. №369/180.
Представником відповідача, на адресу суду, було подано клопотання про заміну відповідача в адміністративній справі з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Ухвалою суду від 01.07.2024 р. у задоволенні клопотання представника відповідача - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про заміну відповідача в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису - відмовлено, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи згоди позивача про заміну відповідача; залучено у якості співвідповідача - Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40118866, вулиця Троїцька, 20А, Дніпро, Дніпропетровська область, 49101); встановлено Головному управлінню Національної поліції України в Дніпропетровській області п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвали суду як від 13.06.2024 року, так і від 01.07.2024 р. були направлені на адресу сторін у даній справі, що підтверджується відповідними довідками про доставку, які містяться в матеріалах справи.
Відповідачі, у встановлений судом строк, своїми процесуальними правами на подання відзивів на позовну заяву не скористались, причини неподання відзивів на позовну заяву суду не повідомили.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було направлено на адресу суду пояснення у справі, в тексті яких зазначено, що позивач та третя особа є колишнім подружжям. Шлюб розірвано, що підтверджується рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.02.2023 р. у справі №204/9631/22.
22.10.2022 року ОСОБА_2 звернулась з заявою №19734 до правоохоронних органів, про вчинення кримінального правопорушення: за умисне нанесення їй легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . За даним фактом 23.10.2022 року розпочато кримінальне провадження №12022046680000497, що передбачає кримінальну відповідальність ч.1 ст. 125 КК України. Після здійснення ОСОБА_1 протиправних дій відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 припинив з'являтись в квартирі за місцем мешкання родини. 30.11.2022 року складений обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України у кримінальному провадженню №12022046680000497 від 23 жовтня 2022. Відповідно до зазначеного обвинувального акту ОСОБА_1 19.10.2022 року о 20.30 год. в приміщені квартири АДРЕСА_1 легкі тілесні ушкодження. 01.12.2022 року ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі №204/10672/22 на кримінальне провадження №12022046680000497 від 23 жовтня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України призначено підготовче судове засідання. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2023 року у справі №204/10672/22 обвинувальний акт в кримінальному провадженні від 23 жовтня 2022 року №12022046680000497 призначено до судового розгляду. 15.11.2022 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська розглянута справа №204/9928/22 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 про вчинення ним домашнього насильства, ст.173-2 КУпАП: психологічного та економічного характеру до сина та дружини ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ). Суд визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, наклав на відповідача штраф, рішення набрало законної сили. 23.02.2023 року рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, що набрало законної сили 28.03.2023 року, у справі №204/9631/22, вирішено: шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 04 грудня 2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №729 - розірвано. 14.12.2022 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська у справі №204/9928/22 ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 255 грн. 13.01.2023 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська у справі №204/130/23 вирішено видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , у вигляді тимчасового обмеження його прав з покладанням на нього наступних обов'язків: - заборонити ОСОБА_1 перебувати у місті проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 , протягом шести місяців починаючи з 13 січня 2023 року. Усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя - квартирою АДРЕСА_1 , шляхом усунення перешкод у користування електричною енергією. Саме з урахуванням усього вищевказаного розвивалися події, в зв'язку з якими щодо позивача видано спірний припис. Представник третьої особи також зазначає, що позивач лише в присутності працівників поліції перестає порушувати права третьої особи та лише на короткий проміжок часу.
На підставі означеного вище, представник третьої особи, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 28.05.2024 р. був винесений терміновий заборонний припис стосовно кривдника, в якому зазначено, що 25.05.2024 р. близько 12:45 год. ОСОБА_1 скоїв психологічне насилля у відношенні до своєї колишньої дружини гр. ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Даним приписом заборонено ОСОБА_1 у бідь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 5 діб з 17 год. 00 хв 28.05.2024 р. та діє до 17 год. 00 хв. 02.06.2024 р.
Позивачу, як кривднику, роз'яснено положення ст. 173-2 КУпАП, про що міститься його підпис в терміновому заборонному приписі стосовно кривдника серії АА №360066 від 28.05.2024 р.
Не погодившись з означеним приписом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Правовідносини сторін регулюються наступним.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Пунктом 19 ч. 1 ста. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі.
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-VII (далі - Закон №2229-VII) терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Приписами п. 2 ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 10 Закону №2229-VII передбачено, що до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України, до повноважень яких належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Відповідно до п. 1 наказу МВС України «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» від 01.08.2018 року №654 (далі - Порядок № 654), терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Згідно ст. 25 Закону №2229-VII, п. 4 розділу II Порядку №654, терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків, припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Відповідно до п. 1-7 розділу ІІ Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180 оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції «Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров'ю постраждалої особи» форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них.
У зв'язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов'язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.
Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Дві відповіді «Так» на запитання з № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді / Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Отже, Закон №2229-VII у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов'язує для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування здійснити перевірку відповідної інформації.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Отже, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, оскільки відповідач, маючи дискреційні повноваження щодо обрання декількох допустимих рішень при винесенні термінового заборонного припису правомірно виніс терміновий заборонний припис, з урахуванням кількості відповідей «Так» на питання у Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Більш того, в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Як вже зазначалося, терміновим заборонним приписом заборонено заборонено ОСОБА_1 у бідь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 5 діб з 17 год. 00 хв 28.05.2024 р. та діє до 17 год. 00 хв. 02.06.2024 р.
З позовом позивач звернувся до суду з означеною позовною заявою, шляхом її подання засобами поштового зв'язку 06.06.2024 р., що підтверджується відповідною відміткою поштового відділення на описі вкладення та зареєстрованою судом 11.06.2024 р., що підтверджується відбитком штемпеля Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду, а тому, на момент звернення до суду термін дії припису вже закінчився і припис вичерпав у зв'язку з цим свою дію.
Таким чином, оскаржений терміновий заборонний припис, як акт індивідуальної дії, реалізовано його застосуванням і спливом часу, на який він виносився, а тому його оскарження після закінчення терміну дії не є належним способом захисту права позивача, оскільки навіть ймовірне наступне скасування припису не може призвести до відновлення попереднього стану.
Доказів того, що винесення термінового заборонного припису мало негативні наслідки для позивача, у зв'язку з чим його права були порушені, до суду також не надано.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку із відмовою в задоволенні позову, підстав для відшкодування позивачу понесених при подачі позову судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька