19 липня 2024 р.Справа №237зп-24/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДТЕХНІКА» про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви,-
18.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДТЕХНІКА» про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом:
- зупинити дію Припису, виданого Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці №ПС/ДН/28650/П/ОП від 31.08.2023 року;
- зупинити дію Припису, виданого Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці №ПС/ДН/28650/П/ОП від 09.05.2024 року.
В обгрунтування означеної заяви представником вказано про таке. Так, на даний момент строк спеціального розслідування нещасного випадку на підприємстві Позивача добігає кінця і відповідно до Наказу від 08.07.2024 продовжений лише до 19.07.2024. Крім того, за фактом нещасного випадку на підприємстві позивача порушене кримінальне провадження №12023041160000914 за ч. 2 ст. 272 КК України, за яким провадиться досудове розслідування. Відтак, оскаржувані висновки, викладені в приписах, на даний час можуть передчасно лягти в основу офіційних документів в межах спеціального розслідування та досудового розслідування кримінального провадження, що негативно і невідворотно вплине на права та обов'язки посадових осіб Позивача. Продовження ж дії оскаржуваних Приписів під час судового розгляду унеможливить ефективний захист прав позивача. Враховуючи те, що розгляд подібних справ переважно проходить як мінімум дві судові інстанції, а відносно позивача та його посадових осіб вже вчиняються дії, що можуть мати наслідком внесення до офіційних документів контролюючих та правоохоронних органів передчасної та хибної інформації, та вчинення щодо них передчасних дій. Оскарження ж таких дій та документів для відновлення прав позивача в подальшому призведе до необхідності докладання значних зусиль та витрат. При цьому саме по собі оскарження Приписів органів Держпраці в судовому порядку - не зупиняє їх дії. Необхідно наголосити, що такі заходи забезпечення позову не порушать права відповідача, а лише захистять позивача від порушення його прав, до винесення рішення в адміністративній справі та набрання ним законної сили.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2022 року у справі №240/37865/21.
Суд установив, що у цій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДТЕХНІКА» просить зупинити дію Приписів №ПС/ДН/28650/П/ОП від 31.08.2023 року та №ПС/ДН/28650/П/ОП від 09.05.2024 року, виданих Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці.
Вказані приписи про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду були видані посадовими особами відповідача за наслідками Актів перевірки №ПС/ДН/15054/0077 від 09.05.2024 року та №ПС/ДН/28650/0130 від 31.08.2023 року.
Вказані Акти складені за результатами проведених у період з 08.05.2024 року та по 09.05.2024 року та з 25.08.2023 року по 31.08.2023 року планових перевірок щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, гігієни праці ТОВ «ТРАНСБУДТЕХНІКА».
Як видно з матеріалів справи, перевірка була проведена, у тому числі, на підставі ч. 1 ст. 8 та ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877).
Закон №877 визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
З визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877:
державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч.6 ст.7 Закону №877).
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частиною 8 статті 7 Закону №877 передбачено, що припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Згідно з ч. 11 ст. 7 Закону №877, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом (ч.1 ст. 12 Закону №877).
Зокрема, відповідно до ст. 43 Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.
Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що сам по собі припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання, але невиконання припису може мати наслідком застосування до суб'єкта господарювання заходів реагування. При цьому, припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач у заяві про забезпечення позову не навів доводів, а також не надав доказів, які б свідчили та підтверджували те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно вплинути на ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, а також, необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.
Таким чином, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДТЕХНІКА» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДТЕХНІКА» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко