22 липня 2024 року Справа № 160/15733/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 червня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з липня 2022 року по грудень 2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову грошову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з липня 2022 року по грудень 2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач проходив службу в Збройних Силах України за призовом по мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 з 09.05.2022. Під час виконання бойового завдання, пов'язаного з захистом Батьківщини, ОСОБА_1 24.07.2022 отримав мінно-вибухову травму та осколкове поранення, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 21.10.2022 № 2855 про обставини травми. В подальшому ОСОБА_1 проходив неодноразове лікування в умовах стаціонару. Відповідно до медичних документів, Позивач з 28.07.2022 по 10.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня», з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_4 ) у зв'язку з наслідкам отриманого поранення. Викладене підтверджується виписками із медичної карт стаціонарного хворого №11420, №10894 та №11832. Однак, за період знаходження на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 28.07.2022 по 10.08.2022, з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022 додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень на місяць, як передбачено діючим законодавством, відповідачем нарахована та виплачена в повному обсязі ОСОБА_1 не була. Про порушення відповідачем його прав і законних інтересів позивачу стало відомо після отримання у червні 2024 року карток ocoбового paxунку за 2022-2023 роки на підтвердження нарахованого та виплаченого грошового забезпечення. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 10.04.2024 надано до суду відзив на позовну заяву в якій останній заперечував проти задоволення позовних вимог та в обгрунтування відзиву зазначено, що додаткова винагорода в розмірі 100 тис. грн. виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я - з дня, коли зазнав такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (зокрема з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Виплата відбувається щомісяця на підставі довідки з медичного закладу, де лікується поранений. Необхідна умова для додаткової винагороди - безперервне стаціонарне лікування в закладах охорони здоров'я. Безперервне лікування бойового травмування, яке було отримано Позивачем 24.07.2022 року, закінчилося 10.10.2022. Відповідач вважає, що Позивачу було проведено нарахування та виплата додаткової винагороди у повному обсязі, згідно чинного законодавства України, що підтверджується карткою особливого рахунку (є в матеріалах справи). Також зазначив, що позивачем пропущено строки звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 16.07.2024 витребувано від військової частини НОМЕР_1 Довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, сформовану згідно з Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затвердженого Постановою КМУ №413 від 20 серпня 2014 року згідно з Додатком 6 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року №887).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 .
Позивач проходив службу в Збройних Силах України за призовом по мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 з 09.05.2022.
Наказом командира військовій частині НОМЕР_1 від 09.05.2022 №55-РС (по особовому складу) ОСОБА_1 призначено - старшим розвідником 3 розвідувального віддлення розвідувального взводу 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
24.07.2022 року під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у с. Івано-Дар'ївка Донецької області, внаслідок обстрілу артилерії Збройних сил Російської Федерації ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму та осколкове поранення. Після надання першої допомоги був госпіталізований до медичного закладу.
В подальшому ОСОБА_1 проходив неодноразове лікування в умовах стаціонару.
Відповідно до медичних документів, Позивач з 28.07.2022 по 10.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня», з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_4 ) у зв'язку з наслідкам отриманого поранення. Викладене підтверджується виписками із медичної карт стаціонарного хворого №11420, №10894 та №11832.
Відповідно до виданої командиром військової частини НОМЕР_1 довідки про обставини травми (поранення, каліцтва, контузії) від 21.10.2022 №2855, поранення ОСОБА_1 пов'язане із захистом Батьківщини.
ОСОБА_1 було проведено медичний огляд військово-лікарською комісією при КП «Волинська обласна клінічна лікарня» та при ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_4 ).
Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) викладено наступним чином: «Стан після перенесеної мінно-вибухової травми (24.07.2022р.), вогнепального осколочного дотичного поранення м'яких тканин щічної ділянки справа, акубаротравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, вираженого цефалгічного синдрому, помірного церебро-астенічного синдрому, теносиновіїту зв'язкового апарату лівого гомілково-ступневого суглобу», «Стан після перенесеної МВТ (24.07.2022) акубаротравми, ЗЧМТ: струсу головного мозку, вираженого цефалгічного синдро му, повторних гіпертонічних кризів, ускладнених носовими кровотечами, ви раженим астенічним станом, травма середнього ступеню важкості.».
Рішенням ВЛК ОСОБА_1 було визначено потребу в наданні відпустки за станом здоров'я строком на 30 (тридцять) календарних днів.
Причинний зв'язок травми визначено наступним чином: Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Таким чином, у зв'язку з наслідками отриманого поранення, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 28.07.2022 по 10.08.2022, з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022.
Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №365 від 30.12.2022 року Позивача було звільнено з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
За період знаходження на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 28.07.2022 по 10.08.2022, з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022 додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень на місяць, як передбачено діючим законодавством, відповідачем нарахована та виплачена не в повному обсязі ОСОБА_1 не була.
Відповідно до наданих військовою частиною НОМЕР_1 на адвокатський запит від 04.06.2024 карток ocoбового paxунку за 2022-2023 роки на підтвердження нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 від 13.06.2024 №1193 виплата йому додаткової винагороди в розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за вказані періоди нараховувалась та виплачувалась не в повному обсязі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
Указами Президента України воєнний стан продовжено, діє на теперішній час.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постанова №168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачала у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів військовослужбовцями права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил передбачала отримання додаткової винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.
У контексті наведеного відслідковується, що сам факт виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.
За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 абзацом 8 пункту 10 якого передбачені підстави, наявність яких позбавляє права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 в розмірі 100 000 грн. чи 30 000 грн.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацом 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.
Як було встановлено судом та свідчать матеріали справи, 24.07.2022 року під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у с. Івано-Дар'ївка Донецької області, внаслідок обстрілу артилерії Збройних сил Російської Федерації ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму та осколкове поранення.
Відповідно до виданої командиром військової частини НОМЕР_1 довідки про обставини травми (поранення, каліцтва, контузії) від 21.10.2022 №2855, поранення ОСОБА_1 пов'язане із захистом Батьківщини.
ОСОБА_1 було проведено медичний огляд військово-лікарською комісією при КП «Волинська обласна клінічна лікарня» та при Дніпровському військовому госпіталі (в/ч НОМЕР_4 ).
Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) викладено наступним чином: «Стан після перенесеної мінно-вибухової травми (24.07.2022р.), вогнепального осколочного дотичного поранення м'яких тканин щічної ділянки справа, акубаротравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, вираженого цефалгічного синдрому, помірного церебро-астенічного синдрому, теносиновіїту зв'язкового апарату лівого гомілково-ступневого суглобу», «Стан після перенесеної МВТ (24.07.2022) акубаротравми, ЗЧМТ: струсу головного мозку, вираженого цефалгічного синдро му, повторних гіпертонічних кризів, ускладнених носовими кровотечами, ви раженим астенічним станом, травма середнього ступеню важкості.».
Рішенням ВЛК ОСОБА_1 було визначено потребу в наданні відпустки за станом здоров'я строком на 30 (тридцять) календарних днів.
Причинний зв'язок травми визначено наступним чином: Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Таким чином, вищевикладене свідчить про те, що позивач дійсно проходив лікування та перебував у відпустці за станом здоров'я, а саме у зв'язку з наслідками отриманого поранення.
Суд констатує, що обидві вищевказані умови (пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами складеними на позивача, які містяться в матеріалах справи.
Відтак, як вже зазначалося, відповідно до положень Постанови №168 додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, за наявними у матеріалах справи доказами (переліченими вище), позивач проходив лікування з 28.07.2022 по 10.08.2022, з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022, а отже період лікування підлягають врахуванню до періоду, протягом якого позивач має право на отримання додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. відповідно до Постанови №168.
Однак, зі замісту наявних у матеріалах справи розрахункових виписок позивача з АТ КБ «ПриватБанк» за 2022, 2023 роки та відповідно до наданих військовою частиною НОМЕР_1 на адвокатський запит від 04.06.2024 карток ocoбового paxунку за 2022-2023 роки на підтвердження нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 від 13.06.2024 №1193 встановлено, що виплата йому додаткової винагороди в розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за вказані періоди нараховувалась та виплачувалась не в повному обсязі.
З урахуванням вищенаведеного, суд робить висновок, що позивачу підлягає донарахування та виплата додаткова винагорода передбачена Постановою №168 за період з 28.07.2022 по 10.08.2022, з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022 з розрахунку 100 000 грн., враховуючи отриманий розмір такої винагороди за такий період, а тому бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з 28.07.2022 по 10.08.2022, з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого - є протиправною.
При цьому суд критично розцінює тверджень відповідача, що позивачем пропущено строки звернення до суду з адміністративним позовом, тому що вказане питання було предметом розгляду при відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірносі свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з 28.07.2022 по 10.08.2022, з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з 28.07.2022 по 10.08.2022, з 05.10.2022 по 10.10.2022 та з 08.11.2022 по 18.12.2022, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з враховуючи отриманого розміру такої винагороди за такий період.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 22 липня 2024 року.
Суддя Е.О. Юрков