22 липня 2024 року Справа № 160/9196/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
09 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (СДРПОУ НОМЕР_1 ), яка полягає у відмові прийняття рішення про зняття та виключення із військового обліку ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон на підставі заяви від 04.01.2024р.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (СДРПОУ НОМЕР_1 ), розглянути заяву ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) про зняття та виключення із військового обліку у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон та прийняти рішення про зняття та виключення із військового обліку у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон та видати відповідну довідку.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 4 січня 2024 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про зняття його з військового обліку та прийняття на зберігання військово-облікового документа у зв'язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання. Листом за №1396 від 02.02.2024 року відповідачем було відмовлено у знятті з обліку на підставі п.2 ч.5 с.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.53 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487. Позивач вважає вказану бездіяльність протиправною у зв'язку з чим звернутися за захистом порушених прав до суду.
Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 20.05.2024 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 20.05.2024 по 14.06.2024 у творчій відпустці, заява розглянута 17.06.2024.
Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем 01.07.2024 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що позивач є громадянином України, а також військовозобов'язаним, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно рішення військово-лікарської комісії позивача визнано обмежено придатним до проходження військової служби. Вказав, що громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер (ч.2 ст.22 Закону № 3543- ХІІ). Отже, позивач може бути залучений до виконання робіт, які мають оборонний характер. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, з огляду на введення воєнного стану, оскаржувана відмова відповідача у знятті позивача з військового обліку військовозобов'язаних, відповідає нормам чинного законодавства. За таких обставин, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 № 4079 від 06.06.2022, а також тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 22.11.2018 є обмежено придатним до проходження військової служби.
4 січня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про зняття його з військового обліку та прийняття на зберігання військово-облікового документа у зв'язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання.
До заяви позивачем було долучено повідомлення Головного управління ДМС у Дніпропетровській області № 1201.4.1-22584/1201.4-23 від 30.11.2023 щодо прийнятого рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання до Чехії ОСОБА_1 .
Листом за №1396 від 02.02.2024 року відповідачем було повідомлено, що - « … під час дії воєнного стану Ви, як військовозобов'язаний не підлягаєте зняттю з військового обліку за п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 53 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487».
Позивач вважає, що підставою для розгляду його заяви про зняття з військового обліку є рішення органу Державної міграційної служби України про надання дозволу про виїзд за кордон на постійне проживання, а та обставина, що він вибуває на строк більше трьох місяців за межі України, є підставою для зняття з військового обліку відповідно до вимог абз. 3 п.1 ч.5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 64 Конституції України визначено, що що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 року за №133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, згідно з статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону № 2232-XII загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Частиною 5 ст. 33 Закону № 2232-XII визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487 затверджено Порядок, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (далі Порядок №1487).
Згідно п. 22 Порядку №1487 - взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Абзацем 2 п. 29 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, які вибувають за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, направляються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки для зняття з військового обліку та вилучення військово-облікових документів.
Згідно п. 53, п. 54 Порядку №1487 - зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон. Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.
Органи реєстрації, зокрема, здійснюють реєстрацію/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів з урахуванням вимог щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання призовників, військовозобов'язаних .
Пунктом 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до абз. 1 п. 81 Порядку №1487 - взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку).
Взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянином України, а також військовозобов'язаним, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 № 4079 від 06.06.2022, а також тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 22.11.2018 є обмежено придатним до проходження військової служби.
4 січня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про зняття його з військового обліку та прийняття на зберігання військово-облікового документа у зв'язку з виїздом за кордон на постійне місце проживання.
До заяви позивачем було долучено повідомлення Головного управління ДМС у Дніпропетровській області № 1201.4.1-22584/1201.4-23 від 30.11.2023 щодо прийнятого рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання до Чехії ОСОБА_1 .
Згідно частини 4 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника). Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України.
Так, порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном встановлюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-ХІІ (далі також Закон №3857-ХІІ).
Відповідно до абзаців 1, 3 ст.4 Закону №3857-ХІІ оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2016 №816 затверджено Порядок провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, який визначає процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, прийняття за ними рішень та виконання прийнятих рішень.
Відповідно до п.4 розділу IV Порядку №816 у разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п'яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно:
зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні;
надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, зразок якого наведено у додатку 6 до цього Порядку, або внесення відповідної інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки. У разі наявності в особи, яка виїжджає за кордон на постійне проживання, двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон надаються обидва такі паспорти;
отримати довідку органу державної фіскальної служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур.
Відповідно до п.6 розділу IV даного порядку після подання заявником паспорта громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої органом реєстрації, територіальний орган ДМС проставляє в паспорті громадянина України у формі книжечки (на одній із сторінок з одинадцятої по шістнадцяту) та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон (на одній із сторінок з другої по п'яту) штампи про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою (після повернення на проживання в Україну вказані штампи анулюються).
У разі наявності в такої особи паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм територіальний орган ДМС вносить інформацію про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання до безконтактного електронного носія. Якщо до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки, орган реєстрації не вніс інформацію про зняття з реєстрації місця проживання, територіальний орган ДМС перед внесенням інформації про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання вносить до безконтактного електронного носія зазначену інформацію на підставі довідки про зняття з реєстрації місця проживання.
Суд зазначає, що повідомленням Головного управління ДМС у Дніпропетровській області № 1201.4.1-22584/1201.4-23 від 30.11.2023 щодо прийнятого рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання до Чехії ОСОБА_1 було повідомлено, що прийнято позитивне рішення щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Чехії, а також проінформовано про необхідність:
- зняття з реєстрації місця проживання в Україні;
- надання територіальному органу ДМС паспорта громадянина України і паспорта громадянина України для виїзду за кордон для проставлення в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання;
- отримання довідки органу державної фіскальної служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур України.
Також в Повідомлення зазначено, що зняття з реєстрації місця проживання в Україні призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вибувають за межі України на постійне проживання або на строк більше трьох місяців, здійснюється з урахуванням вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМ України від 20 грудня 2022 року №1487 та вимог Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року №206.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022р. №265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування)
Пунктом 57 Порядку №265 визначено, що у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає:
1) паспортний документ (у разі особистого звернення);
2) свідоцтво про народження (у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дітей віком до 14 років);
3) документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору;
4) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
5) рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв'язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.
Таким чином, процедура зняття призовника із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) передбачає попереднє зняття особи з військового обліку.
Як уже зазначалось Листом за №1396 від 02.02.2024 року відповідачем було повідомлено позивача, що - « … під час дії воєнного стану Ви, як військовозобов'язаний не підлягаєте зняттю з військового обліку за п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 53 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487».
Суд зазначає, що вказаний лист у відповідності до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Постанови КМУ від 30.12.2022 року № 1487 не є рішенням суб'єкта владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Підставою для розгляду заяви позивача про зняття з військового обліку є повідомлення органу Державної міграційної служби України про надання дозволу про виїзд за кордон на постійне проживання на строк більше трьох місяців за межі України, що підтверджується відповідним рішенням ГУ ДМС України у Дніпропетровській області № 1201.4.1-22584/1201.4-23 від 30.11.2023.
Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 17.08.2023 року у справі №380/7792/22, тому що вказана позиція стосуються рішення військової частини про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку.
В цій справі позивач наполягає на праві бути знятим та виключеним із військового обліку у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази на підтвердження правомірності дій та докази, долучені в обґрунтування позову, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (СДРПОУ НОМЕР_1 ), яка полягає у відмові прийняття рішення про зняття та виключення із військового обліку ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон на підставі заяви від 04.01.2024р. та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (СДРПОУ НОМЕР_1 ), повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) від 04.01.2024р. про зняття та виключення із військового обліку у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 05.04.2024 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (СДРПОУ НОМЕР_1 ), яка полягає у відмові прийняття рішення про зняття та виключення із військового обліку ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон на підставі заяви від 04.01.2024р.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (СДРПОУ НОМЕР_1 ), повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) від 04.01.2024р. про зняття та виключення із військового обліку у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_2 ) понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 22 липня 2024 року.
Суддя Е.О. Юрков