Справа № 159/3687/23
Провадження № 1кп/159/124/24
22 липня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023030550000149 від 30.01.2023 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Задунаївка Арцизького району, Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-08.04.2024 Рівненським районним судом Рівненської області за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 років 06 місяців з конфіскацією всього майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Сторони та учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб та яке завдало значної шкоди потерпілому, за наступних обставин.
ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою у групі з невстановленою особою, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману потерпілого - особи похилого віку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 29.01.2023 в період з 12.30 год. до 13.00. здійснювали телефонні дзвінки за допомогою номерів телефону: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 оператора мобільного зв'язку ТОВ «Інтертелеком» на стаціонарний домашній телефон потерпілого ОСОБА_5 ( НОМЕР_8 та в подальшому на його мобільний телефон НОМЕР_9 оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар». У ході здійснення вищевказаних дзвінків невстановлена особа повідомила потерпілому ОСОБА_5 завідомо неправдиву інформацію про те, що його дружина потрапила у дорожньо-транспортну пригоду і необхідні кошти для того, щоб врятувати життя його дружини та транспортувати її до Польщі для подальшого її лікування.
Будучи введеним в оману невстановленою особою, потерпілий ОСОБА_5 , погодився про передачу коштів, а тому, діючи за усною вказівкою невстановленої особи, яка спілкувалась із потерпілим по телефону, зібрав усі наявні кошти у сумі 223000 грн та 400 євро та 29.01.2023 близько 13 год 00 хв, перебуваючи у своїй квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 , особисто передав їх ОСОБА_3 .
В подальшому, ОСОБА_3 , 29.01.2023 у період з 16.34 по 17.02 год, продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи у «торговому залі» автозаправного комплексу «WOG», що розташований за адресою: місто Ковель, вулиця Варшавська, 36, за допомогою платіжного терміналу - «Іbох» здійснив переказ частини отриманих незаконним шляхом коштів невстановленій під час досудового розслідування особі на банківські рахунки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_10 , АТ «Universal Bank» № НОМЕР_11 та № НОМЕР_12 , чим завдав потерпілому ОСОБА_5 , матеріальної шкоди на загальну суму 230 968,66 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, надавати покази суду відмовився. Цивільний позов визнав частково, в частині матеріальної шкоди позов визнав, в частині моральної шкоди вважав заявлену суму надмірною.
Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 29.01.2023 на стаціонарний домашній телефон подзвонила особа, з голосом схожим на голос дружини та повідомила, що потрапила у ДТП, внаслідок чого в неї перебито дві ноги. Під час дзвінка телефон взяла інша особа та сказала, що необхідно 800000 тисяч гривень щоб доставити дружину з м. Луцьк до Республіки Польща. Також особа пояснила, що дружину будуть везти через м. Ковель і людина зайде до квартири за грошима. Через деякий час до нього прийшов ОСОБА_3 якому він передав 200000 гривень, 200 доларів США та 60 євро. Коли подзвонила дружина та повідомила, що їде додому, потерпілий зрозумів, що грошима заволоділи шахраї.
Окрім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, його вина підтверджується свідченнями свідків та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 29.01.2023 вона направляючись з с. Поворськ до м. Ковель подзвонила ОСОБА_5 , щоб повідомити коли її зустрічати з автобуса, на що чоловік відповів, що його обманули шахраї які повідомили, що ОСОБА_7 попала в ДТП та заволоділи коштами.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що на початку 2023 року, місяць та дату не пам'ятає, він працював в таксі та підвозив ОСОБА_3 з автовокзалу м. Ковель до магазину «Сяйво» в районі Сільмаш м. Ковель. В цей же день через півтори години ОСОБА_3 подзвонив та попросив забрати його з автозаправки «WOG». Приблизно після 16.00 свідок відвіз ОСОБА_9 в м. Луцьк до автовокзалу. За надані послуги ОСОБА_3 заплатив 1500 гривень.
Вина обвинуваченого також підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні по справі доказами:
-даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.01.2023, відповідно до якого попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 заявив, що 29.01.2023 року в період 13.30 по 14.15год невстановлена особа, шляхом обману в умовах воєнного стану, заволоділа грошовими коштами в сумі 223000 та 200 євро, чим заподіяла матеріальну шкоду;
- даними з протоколу пред'явлення особи для впізнання від 07.02.2023 з додатком - відеозаписом, за участі ОСОБА_5 , під час якого ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3 , як особу яка заволоділа його коштами;
- даними з протоколу пред'явлення особи для впізнання від 10.02.2023, за участі свідка ОСОБА_8 , під час якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_3 , як особу яку він забирав з автозаправки «WOG» та відвозив в м. Луцьк до автовокзалу;
- даними протоколу тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження 12023181180000059 від 04.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України;
- даними протоколу огляду речей від 20.06.2023 під час якого оглянуто речі які вилучені у ОСОБА_3 а саме: мобільний телефон марки SIGMAmobil imei1: НОМЕР_13 , imei2: НОМЕР_14 з картками мобільних операторів НОМЕР_15 та НОМЕР_16 , мобільний телефон марки IPHONE XR imei1: НОМЕР_17 imei2: НОМЕР_18 з карткою мобільного оператору НОМЕР_19 (парольНОМЕР_28); мобільний телефон Huawei imei НОМЕР_20 , без сім карточки; банківську карточку НОМЕР_21 НОМЕР_10 ; банківську карточку НОМЕР_22 НОМЕР_23 ; сім карточка мобільного оператора НОМЕР_19 ; товарний чек №00000010267 від 30.01.2023; квитанція операції з валютою від 04.02.2023; квиток на автобус № 000028842 від 16.01.2023; записник чорного кольору із записами; карткотримач з витягнутою з нього сімкартою оператора «Lifecell» номер телефону НОМЕР_24 ; фіскальний чек ФН: НОМЕР_25 ;
- даними протоколу огляду речей - документів АТ «АйбоксБанк», під час якого оглянуто файл по терміналу НОМЕР_26 з проведенням 15 операцій в період часу з 16.31 по 17.04год із них здійснено на банківську карту НОМЕР_27 ;
- даними протоколу огляду речей - документів АТ КБ «ПриватБанк», під час якого оглянуто три папки з файлами з зображенням під час знаття готівки з банкоматів 23.01.2023 та 25.01.2023, рух коштів по банківській карті АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_10 , належної ОСОБА_10 . Зокрема 29.01.2023 наявне зарахування переказу на карту о 17:03:51 в сумі 4800грн. Інформація про власника карти АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_10 , ОСОБА_10 ;
- постановою про визнання та передачу на зберігання речових доказів від 10.02.2023, якою оптичний компакт диск, який містить фрагмент відеозапису події на автозаправному комплексі «WOG», що мала місце 29.01.2023, визнано речовим у кримінальному провадженні та визначено зберігання в матеріалах кримінального провадження;
- даними протоколу огляду речей - оптичний компакт диск, який містить фрагмент відеозапису події на автозаправному комплексі «WOG», що мала місце 29.01.2023.
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив, що вина ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та яке завдало значної шкоди потерпілому, доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 190 КК України, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані щодо особи обвинуваченого, який є судимим, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Відповідно до ч.4. ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що після постановлення вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 08.04.2024 у відношенні ОСОБА_3 , встановлено, що засуджений винен у вчиненні іншого злочину, який вчинений ним до постановлення попереднього вироку, то йому необхідно в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень по цьому вироку, частково зарахувати покарання за вказаним попереднім вироком.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Потерпілий ОСОБА_5 в межах кримінального провадження заявив цивільний позов до ОСОБА_3 , відповідно до якого потерпілий просить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 230968.66грн. та моральну шкоду у розмірі 100000грн.
Згідно норми ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій у результаті кримінального правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною п'ятою зазначеної норми процесуального закону встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Суд вважає, що стягненню підлягає розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням обвинуваченим, таким чином позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню у розмірі 230968,66грн.
Крім того, частина 1 ст. 1167 ЦК України визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Заслухавши пояснення потерпілого, щодо зазнання ним моральних страждань, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості й тим, що потерпілому завдано моральної шкоди, яка полягає в переживаннях, вимушених змінах у життєвих стосунках та звичках, зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000грн.
Долю речових доказів та судових витрат суд вирішує на підставі ст.100, 124 КПК України.
Підстави для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу - відсутні.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 02 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 08.04.2024 у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді 06 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Відповідно до правил ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк остаточного покарання за даним вироком, термін попереднього ув'язнення ОСОБА_3 з 05 лютого 2023 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в якості відшкодування матеріальної шкоди 230968 (двісті тридцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 66 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в якості відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із залученням експерта на суму 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) гривень 24 копійки.
Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили:
- оптичний компакт диск, який містить фрагмент відеозапису події на автозаправному комплексі «WOG», що мала місце 29.01.2023, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:ОСОБА_1