ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.07.2024Справа № 910/13655/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Петькун Д.О. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК"
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ"
відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "СКОМПАНІ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання недійсними та скасування результатів електронного аукціону.
представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.
Фізична особа-підприємець Лисак Світлана Василівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СКОМПАНІ" про визнання недійсними результати відкритих торгів (електронного аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулося 14.01.2021, в частині реалізації майнових прав на нежитлове приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Чорновола (Енгельса), 59, літера А-2 (217.6 кв.м.) визначених у лоті: GL22N019274 (ідентифікатор аукціону №UA-EA-2020-12-17-000004-b від 14.01.2021) та визнання недійсним протокол електронного аукціону від 14.01.2021 №UA-EA-2020-12-17-000004-b складеного за результатами проведених електронних торгів (аукціону), в частині реалізації майнових прав на нежитлове приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Чорновола (Енгельса), 59, літера А-2 (217.6 кв.м.), визначених у лоті: GL22N019274, з використанням торгової системи для проведення електронного аукціону від 14.01.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронний аукціон було проведено з грубим порушенням чинного законодавства і як наслідок укладено незаконний договір, яким порушено право позивача на користування та розпорядження нерухомим майном, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Чорновола (Енгельса), 59, літера А-2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва суддя Ягічева Н.І. від 13.02.2024 прийняла справу до розгляду та призначила підготовче засідання на 13.03.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 суд повідомив відповідача 3 про призначення судового засідання на 10.04.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 суд призначив судове засідання на 08.05.2024.
29.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на
11.10.2023 та на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
29.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" надійшли пояснення/відзив на позовну заяву мотивований тим, що існує пріорітетність норм спеціального ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Порядок та способи реалізації майна (активів) банку, що ліквідується, затверджується відповідним рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (виконавчою дирекцією Фонду чи Комітетом фонду з питань консолідації та продажу активів). Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відчуження майна та активів, включених до ліквідаційної маси банку, апріорі є правомірними, оскільки, передбачені на законодавчому рівні. Позивачем обрано неналежний спосіб захисту, також відсутнє порушене право позивача внаслідок укладення спірного правочину.
29.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від надійшов відзив на позовну заяву.
02.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
04.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
04.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
10.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
11.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" надійшов відзив на позовну заяву, мотивований тим, що предметом купівлі - продажу є не нерухоме майно, а майнові права на нерухоме майно, що є відмінним від права власності. Правочин за яким позивачка набула майно є нікчемним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 22.11.2023.
13.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни надійшла відповідь на відзив.
20.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни надійшла відповідь на відзив відповідача-2.
16.11.2023 через електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" надійшли узагальнені додаткові пояснення по справі.
22.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" надійшла заява про зупинення провадження у справі №910/13655/23 до набрання рішенням у справі Придніпровського районного суду міста Черкас №711/4586/20 законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 провадження по справі № 910/13655/23 зупинено до набрання рішенням у справі Придніпровського районного суду міста Черкас № 711/4586/20 законної сили.
Постановою Північного апеляційного Господарського суд від 06.02.2024 ухвалу від 22.11.2023 про зупинення провадження по справі скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у зв'язку зі звільненням судді Приходько І.В., призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №910/13655/23, за результатом якого справу передано на розгляд судді Ягічевій Н.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва суддя Ягічева Н.І. від 13.02.2024 прийняла справу до розгляду та призначила підготовче засідання на 13.03.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 суд повідомив відповідача 3 про призначення судового засідання на 10.04.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 суд призначив судове засідання на 08.05.2024.
Ухвалою від 08.05.2024 закрито підготовче провадження, призначено по суті на 05.06.2024.
В судовому засіданні 01.05.2024, суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу по суті на 29.05.2024.
05.06.2024 в системі «Електронний суд» відповідачем 2 сформовано клопотання про зупинення провадження по справі.
В судовому засіданні 05.06.2024 протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі та оголошено перерву до 03.07.2024.
26.06.2024 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано заяву в якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
28.06.2024 через відділ діловодства суду представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат.
03.07.2024 через відділ діловодства суду представником позивача подано тезиси промови у судових дебатах.
В судовому засіданні 03.07.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача 1, третьої особи заперечив проти задоволення позовних вимог, представник відповідача 3 в засідання суду не з'явився про розгляд справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 03.07.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.01.2021 за замовленням Публічного акціонерного товариства ''ФІДОБАНК" (далі - Відповідач 1) відбулися відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, щодо продажу активів (майна) лоту, що складається з активів ПАТ "ФІДОБАНКУ", в тому числі продаж майнових прав. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» скористалось правом на участь в зазначеній процедурі закупівлі, подавши 05.06.2023 року тендерну пропозицію щодо участі в процедурі закупівлі.
Номер лоту: GL22N019274.
Найменування оператора, через електроннний майданчик якого було заведено інформацію про лот в ЕТС: dgf.prozorro.sale.
Електронна адреса аукціону: https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-12-17-000004-b. Найменування»- оператора, через електронний майданчик якого переможець електронних торгів набув право участі в електронних торгах: ТОВ ''СКОМПАНІ" (далі - Відповідач 3) .
Згідно протоколу електронного аукціону № UA -ЕА-2020-12-17-000004-b від 14.01.2021 переможцем аукціону стало товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" (далі - відповідач 2).
Згідно протоколу електронного аукціону № UA-ЕА-2020-12-17-000004-b від 14.01.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" придбав активи - Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК", у тому числі які йому не належать, а саме права вимоги за наступними активами:
-найменування активів (майна) лоту (склад лоту):
- майнові права на квартиру АДРЕСА_15, реєстраційний номер 809536051101;
- майнові права на нерухомість, АДРЕСА_2 - 197,7 кв.м.;
- майнові права на нерухомість, АДРЕСА_3 (278,6 кв.м.);
- майнові права на нерухомість, АДРЕСА_4 (390,9 кв.м.);
- майнові права на нерухомість, АДРЕСА_5 (176,3 кв.м.);
- майнові права на нежитлові приміщення першого поверху за адресою: АДРЕСА_6 (295,7 кв.м.);
- майнові права на нежитлове приміщення першого поверху за адресою: АДРЕСА_7 (97,3 кв.м.);
- майнові права на нежитлове приміщення АДРЕСА_8 (109,5 кв.м.);
- майнові права на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_9 (268,4 кв.м.); - майнові права на нежитлове приміщення
- група приміщень АДРЕСА_10 (295,50 кв.м.);
- майнові права на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_11 (217.6 кв.м.), (право власності на вказане майно зареєстровано за Позивачем та Відповідачу-1 не належить)
- майнові права на нежитлове приміщення АДРЕСА_12 (319,4 кв.м. та ганок);
- майнові права на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_13 (272,9 кв.м.);
- майнові права на нежитлове приміщення АДРЕСА_14 (147,1 кв.м.). Початкова (cтартова) ціна лоту: 11 713 980,35 грн. без ПДВ. Мінімальна ціна лоту: 2 343 796.07 грн. без ПДВ. Ціна продажу лоту: 4 802 731,94 грн. без ПДВ. Крок: 1 %. Розмір гарантійного внеску 1 171 398,04 грн.
На підставі протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-12-17-000004-b від 14.01.2021 між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" який є повним правонаступником Акціонерного банку "Ажіо", Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Престиж", Відкритого акціонерного товариства "Ерсте банк", Публічного акціонерного товариства "Ерсте банк", Акціонерного банку "Факторіал-Банк", Відкритого акціонерного товариства "Себ-банк" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" (покупець) було укладено договір № GL22N01927/11 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна (реєстраційний № 35).
За цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежитлова будівля будинку (літера А-2), 1 огорожа, 2 огорожа, замощення № 1, загальною площею 217,6 кв. м, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул.Чорновола (Енгельса), 59, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15649471101, право власності виникло у продавця на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ індексний номер: 554686 виданого 01.03.2013 Реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області за індексним номером 876598 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.11.2015, посвідченого Авдієнком В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр № 3518, які є відмінними від права власності та виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме:
-визнання права власності на нерухоме майно;
-визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним;,
-припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;
-відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця;
-відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
-визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
-та інші майнові права, які пов'язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:
-витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;
-оскарження у судовому порядку недійсності правочину за яким продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно;
-звернення до державних органів, установ та організацій всі форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством та укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції та його територіальних органів, суб'єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;
-набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв'язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів на підставі яких продавець набув право власності;
-отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто продавцем;
-інші права, що пов'язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на нерухоме майно;
-пред'явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за покупцем;
-право на пред'явлення та реалізацію, в т. ч. в судовому порядку, вимоги щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що призвів до припинення права власності продавця на нерухоме майно, вказаного в п. 1 даного договору, ознаки нікчемності якого встановлені протоколом комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів) ПУАТ "Фідобанк" на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, від 13.05.2017, затвердженим Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" 13.05.2017 - надалі за текстом - "Майнові права" (п. 1.1);
-покупець сплачує продавцю за майнові грошові кошти (плату) у розмірі та у порядку, визначених цим договором (п. 1.2);
-майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору (п. 1.3);
-сторони домовились, що за продаж майнових прав за цим договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 225 033,85 (двісті двадцять п'ять тисяч тридцять три гривні 85 коп. грн. без ПДВ, надалі за текстом - "Ціна договору".
Ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець (п. 3.1);
-сторони погоджуються, що недійсність (нікчемність), припинення всіх або будь-якого із прав, що складають майнові права за цим договором або неможливість реалізації покупцем будь-якого із майнових прав, набутих за цим договором, не вплине на дійсність цього договору та покупець погоджується, що продавець не несе жодної відповідальності за такі наслідки (п. 4.4);
-цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін та нотаріального посвідчення (п. 5.6).
Форма договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна є типовою та розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за посиланням: https://www.fg.gov.ua/aktivi-bankiv/prodazh-aktiviv/informatsiva/shabloni-dogovoriv.
За наслідками електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-12-17-000004-b від 14.01.2021, Відповідач-2 придбав активи Відповідача-1, а саме, права вимоги за комерційною нерухомістю у містах: Одеса, Київ, Харків, Львів, Черкаси, Дніпро та Тернопіль - на 3 130,7 кв.м. за 4 802 731,94 грн.
Так, 26.11.2015 між ПАТ "ФІДОБАНК" (продавець) та Позивачем Лисак Світланою Василівною (покупець) були укладені два договори купівлі-продажу:
- № 3518 купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11, загальною площею 217,6 кв. м.;
- № 3522 купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 209 кв. м, на якій знаходиться вищезазначена нежитлова будівля (нерухоме майно);
26.11.2015 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно були внесені записи про реєстрацію права власності:
- 12237212 - по об'єкту нерухомого майна - нежитлова будівля;
- 12237950 - по об'єкту нерухомого майна - земельна ділянка, на якій розміщене нерухоме майно, кадастровий номер: 7110136400:02:040:0028.
27.11.2015 за актами приймання-передачі куплене у ПАТ "ФІДОБАНК" (Відповідача-1) майно передано фізичній особі-підприємцю Лисак С.В.
Позивач стверджує, що з 2015 року набуте у власність майно (нежитлова будівля), після проведеного капітального ремонту приміщення і до цього часу використовується Позивачем у підприємницькій діяльності. Майнові та немайнові права фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни на об'єкти нерухомого майна, а саме на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 загальною площею 217,6 кв. м., та на земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно, кадастровий номер: 7110136400:02:040:0028 з 26.11.2015 не поставлені під сумнів, не визнані судом недійсними. На момент проведення спірного електронного аукціону, який оформлений протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-12-17-000004-b від 14.01.2021 за наслідками якого укладений договір №GL22N01927/11 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 04.03.2021 (реєстраційний № 35) учасник аукціону, продавець, ПАТ "ФІДОБАНК" не володів жодними правами стосовно майна добросовісного набувача та законного власника вказаного майна фізичної особи-підприємця Лисак С.В., яке було розміщено в лоті GL22N019274 під назвою: майнові права на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_11 (217.6 кв.м.), саме тому Відповідач-1 не мав права виставляти на електронний аукціон та не мав права на відчуження неіснуючих у нього прав на користь Відповідача-2. Вказані дії містять ознаку зловживання правами, що категорично заборонено приписами ст. 13 ЦК України. У зв'язку з чим переможець електронних торгів (набувач прав), ТОВ "ФК "КАПІТАЛ ДЖІРІНГ" за спірним електронним аукціоном - не є добросовісним переможцем електронних торгів.
Отже, позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронний аукціон було проведено з грубим порушенням чинного законодавства і як наслідок укладено незаконний договір, яким порушено право позивача на користування та розпорядження нерухомим майном, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Чорновола (Енгельса), 59, літера А-2.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни не підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 року № 8 «Про віднесення ПУАТ «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.05.2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким у банку запроваджено тимчасову адміністрацію з 20.05.2016 року, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ «ФІДОБАНК» Коваленку О.В. Тимчасову адміністрацію було продовжено до 19.07.2016 року включно на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.06.2016 року № 959.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 року № 142- рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19.07.2016 року № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» з 20.07.2016 року, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені ст. 37, 38, 47-52, 52, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Коваленку О.В. з 20.07.2016 року.
Продовження строків здійснення процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК», делегування повноважень ліквідатора уповноваженій особі Фонду, зміна уповноважених осіб Фонду здійснювались на підставі рішень виконавчої дирекції Фонду від 02.07.2018 року № 1836 (до 19.07.2020 року), від 25.10.2019 року № 2732 (змінено Уповноважену особу Фонду Коваленка О.В. на Білу І.В.), від 15.06.2020 року № 1124.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31.10.2022 року № 874 з 16.11.2022 року відкликано повноваження ліквідатора ПУАТ «ФІДОБАНК», делеговані Білій І. В. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15.06.2020 року № 1124, вирішено повноваження під час ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з 16.11.2022 року здійснювати Фондом безпосередньо.
Відповідно до частини 4 статті 110 ЦК України особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.
За частиною 2 статті 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність» особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до частини 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
З врахуванням наведеного у сукупності, вбачається, що норми Закону України «Про систем) гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними у регулюванні спірних правовідносин те мають пріоритет у застосуванні.
Процедура реалізації активів (майна) неплатоспроможного банку здійснюється виключно через електронний аукціон (торги) в силу приписів вказаних актів цивільного законодавства, а сама процедура має забезпечувати найвищу вартість у найкоротший строк, публічність, прозорість.
Процедура продажу активів банків, що перебувають в ліквідації регулюється: Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 388, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.2016 за № 606/28736; Регламентом роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються; рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2017 № 3117 «Про реалізацію активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за № 999/30867.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених ст. 39 цього Закону.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 05.07.2017 року № 2837 «Про утворення Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації та продажу активів, делегування йому частини повноважень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2017 року за № 932/30800, утворено Комітет ФГВФО з питань консолідації та продажу активів; делеговано Комітету ФГВФО з питань консолідації та продажу активів повноваження виконавчої дирекції ФГВФО із затвердження відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань продажу майна (активів) банку, що ліквідується: - строків та заходів передпродажної підготовки індивідуально визначеного майна (активів) банку, що ліквідується, вартість якого (яких) не перевищує ліміту, встановленого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - способів, порядку та умов продажу індивідуально визначеного майна (активів) банку, що ліквідується, вартість якого (вартість лота, пулу яких) не перевищує ліміту, встановленого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також змісту інформації про вибраний спосіб, порядок та умови продажу такого майна.
З наведеного у сукупності вбачається, що порядок та способи реалізації майна (активів) банку, що ліквідується, затверджується відповідним рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (виконавчою дирекцією Фонду чи Комітетом Фонду з питань консолідації та продажу активів).
З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення, (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») .
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт га/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк. прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, (п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») .
Згідно ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
За ч. 2. ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об'єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним бойком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл.
Відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об'єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об'єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації.
На виконання та у відповідності до зазначених приписів спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, в межах процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює організацію відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможних банків, в т.ч. шляхом прийняття рішення про затвердження умов продажу активів.
Що стосується обраного Позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає.
Приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов'язковим для України, визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї ж Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи на пред'явлення в суді такої вимоги на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, обрання позивачем певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom), заява №22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає статті 13 Конвенції.
У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
Також судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).
Рішення, яке приймається за наслідками розгляду та оцінки тендерних пропозицій, про визначення переможця та намір укласти з ним договір, є частиною процедури закупівлі (пункти 7, 8 частини першої статті 10 Закону про закупівлі).
Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).
Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року по справі № 910/12525/20.
При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни в частині визнання недійсними результати відкритих торгів (електронного аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулося 14.01.2021, в частині реалізації майнових прав на нежитлове приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Чорновола (Енгельса), 59, літера А-2 (217.6 кв.м.) визначених у лоті: GL22N019274 (ідентифікатор аукціону №UA-EA-2020-12-17-000004-b від 14.01.2021) не підлягають задоволенню з огляду на неефективність заявленого способу захисту порушеного права.
Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 14.01.2021 №UA-EA-2020-12-17-000004-b складеного за результатами проведених електронних торгів (аукціону), в частині реалізації майнових прав на нежитлове приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Чорновола (Енгельса), 59, літера А-2 (217.6 кв.м.), визначених у лоті: GL22N019274, з використанням торгової системи для проведення електронного аукціону від 14.01.2021», суд зазначає.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 ЦК встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому, як вказувалося вище, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).
Таким чином, суд погоджується з доводами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо неналежного способу захисту своїх майнових прав, та не вбачає підстав для задоволення вимоги в частині визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 14.01.2021 №UA-EA-2020-12-17-000004-b.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 19.07.2024.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА