ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.07.2024Справа №203/735/23
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів
1. Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Римської Анастасії Вікторівни
2. Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Одинцова К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська до суду з позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Римської Анастасії Вікторівни, Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №57875429 від 27.04.2021 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Римської Анастасії Вікторівни, а запис про іпотеку №41708169 - вилучити.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 26.06.2023 позовні вимоги задоволено частково, а саме, визнано протиправним та скасоване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №57875429 від 27.04.2021 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Римської А.В. про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку №41708169 щодо нерухомого майна реєстраційний №119048312101.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.11.2023 рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ скасовано; провадження по справі закрито.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.12.2023 передано справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13.02.2024.
Протокольною ухвалою суду від 13.02.2024 відкладено підготовче засідання на 19.03.2024.
Через систему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» надійшло клопотання про визнання явки позивача обов'язковою.
Протокольною ухвалою суду від 19.03.2024 визнано явку позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина російської федерації - обов'язковою, відкладено підготовче засідання на 30.04.2024.
В підготовче засідання 30.04.2024 позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Протокольною ухвалою суду від 30.04.2024 відкладено підготовче засідання на 28.05.2024.
В підготовче засідання 28.05.2024 позивач ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Протокольною ухвалою суду від 28.05.2024 відкладено підготовче засідання на 19.06.2024.
Через діловодство суду 19.06.2024 від представника Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» надійшла заява про залишення позову без розгляду.
В підготовче засідання 19.06.2024 позивач ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Протокольною ухвалою суду від 19.06.2024 відкладено підготовче засідання на 17.07.2024.
В підготовче засідання 17.07.2024 з'явилися представники позивача та Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро».
Позивач ОСОБА_1 , явка якого визнана обов'язковою протокольною ухвалою суду від 19.03.2024, в підготовче засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання належним чином повідомлений.
В підготовчому засіданні 17.07.2024 представник Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» вказав про наявність підстав для залишення даного позову без розгляду, у зв'язку з неявкою позивача в підготовче засідання та неповідомлення ним про причини неявки.
Також, представник Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» наголошує на тому, що згідно заяви дружини ОСОБА_2 від 22.06.2015 наданої в межах справи №203/8630/13-ц, ОСОБА_1 загинув у ДТП, яка відбулася у місті москва російської федерації ІНФОРМАЦІЯ_2.
Представник Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» наголошує на тому, що ОСОБА_1 жодного разу не з'являвся у засідання по даній справі №203/735/23.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд зазначає, що позивач, як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.
За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд доходить висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Частиною 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;
2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у судовому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас, у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені, зокрема, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Водночас пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містить вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у підготовче судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Отже, оскільки ОСОБА_1 не з'явився в підготовчі засідання 30.04.2024, 28.05.2024, 19.06.2024, 17.07.2024 та не повідомив суд про причини своєї неявки, як і не подав заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку підготовчого судового засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Водночас, суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).
При цьому, суд звертає увагу на те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина 4 статті 226 ГПК України).
Керуючись статтями 202, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Клопотання Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про залишення позовної заяви без розгляду від 19.06.2024 - задовольнити.
2. Позовну заяву громадянина російської федерації ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Повний текст ухвали складено 24.07.2024.
Суддя Н.І. Зеленіна