майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
Від "18" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/725/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А., за участю секретаря судового засідання Підгаєцької М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника
за участю:
від заявника - адвокат Сонько В.В. - ордер серії ВТ №1006164 від 15.07.2024 (у режимі відеконференції);
28.06.2024 на електронну пошту Господарського суду Житомирської області, через систему "Електронний суд", надійшла заява ОСОБА_1 від 28.06.2024 про неплатоспроможність з додатками.
Ухвалою суду від 02.07.2024 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні; прийнято клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни керуючим реструктуризацією у справі та призначено його до розгляду у підготовчому судовому засіданні; прийнято заяву № б/н арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні; призначено підготовче судове засідання на "18" липня 2024 р. При цьому зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 :
5.1. у термін до 18.07.2024 надати (надіслати) суду:
- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належних розрахунків заборгованості та зазначенням строків припинення погашення;
- докази наявності інших підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань; докази щомісячних витрат;
- належні докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у відповідному розмірі згідно п.12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства або реальності виконання укладеної заявником угоди з арбітражним керуючим про виплату винагороди відповідно до абз.7 п.1- 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
18.07.2024 на електронну пошту суду, через систему "Електронний суд", від представника заявника ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи банківських виписок з рахунків боржника за період з 20.02.2024 по 15.04.2024, пояснення щодо отримання боржником кредитних коштів, повідомлення від кредиторів з вимогами до боржника сплатити заборгованість, банківські виписки за період з 01.06.2024 по 17.07.2024 на підтвердження щомісячних витрат боржника, пояснення про авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією.
18.07.2024 на електронну пошту суду, через систему "Електронний суд", від представника заявника ОСОБА_2 надійшло клопотання №б/н від 18.07.2024 про долучення до матеріалів справи банківських виписок з рахунків боржника за період з 01.02.2024 по 30.04.2024.
Представник заявника у судовому засіданні підтримав подану до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та надав усні пояснення у справі. Повідомив, що до матеріалів справи надані усі, наявні у боржника докази.
Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, заслухавши усні пояснення представника заявника, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п'ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питанням наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами першою-третьою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , зазначено про те, що її кредитна історія почалася в 2016 році з отримання кредиту для оплати за навчання для отримання професії бухгалтера.. Зазначає, що у 2018 році почала працювати кредитним фахівцем в банку ПУМБ, де до зарплатної карти видали кредитну з лімітом на 3 000 грн. В подальшому заявник, з посиланням на зазначені в заяві обставини, знову звернулась до банківських та фінансових установ для отримання кредитних коштів.
У своїй заяві ОСОБА_1 повідомляє, що зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у квартирі, яка на праві спільної часткової власності належить їй (1/2) та її батьку ОСОБА_3 (1/2), відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до довідки про склад сім'ї № 300 від 22.04.2024, виданої ПП "Україна" Житомирської області із заявником зареєстровані та проживають за фактичним місцем проживання: чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відмовився надавати відомості про себе); донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З ОСОБА_1 не зареєстровані й не проживають за фактичним місцем проживання, однак мають родинні зв'язки: мати - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (відмовилася надавати відомості про себе), позбавлена батьківських прав; батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (відмовився надавати відомості про себе).
ОСОБА_1 працевлаштована у АТ «ПУМБ», однак повідомила згідно матеріалів заяви, що наразі перебуває у декретній відпустці й заробітної плати не отримує. Проінформувала суд, що отримує соціальні виплати на дітей відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 17.05.2024 у сумі 1 710 грн та має заборгованість стосовно отримання аліментів відповідно до розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 18.04.2024.
Підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що нею припинено погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов 'язань упродовж двох місяців.
Повідомляє, що на момент подачі даної заяви загальна сума заборгованості перед усіма кредиторами складає 295 362, 53 грн.
Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Тобто, саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх доводів.
На підтвердження зазначеного, заявником у якості підтвердження укладення договорів з кредиторами та наявності відповідної заборгованості наданий список кредиторів та боржників ОСОБА_1 , виписку з Українського бюро кредитних історій (з актуальною інформацією станом на 16.05.2024), копію довідки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 01.05.2024 про заборгованість, копію довідки про стан залишку на рахунку в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" станом на 29.04.2024, виписку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" по картці/рахунку за період 29.04.2024, виписки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" по картці/рахунку за період 17.07.2024, виписки по кредитній картці/рахунку АТ «ПУМБ» за період 31.01.2024 - 29.02.2024, випискою по кредитній картці/рахунку АТ «ПУМБ» за період 01.03.2024 - 30.03.2024, виписки по кредитній картці/рахунку АТ «ПУМБ» за період 31.03.2024 - 30.04.2024, інформацію АТ «ПУМБ» про рух коштів по рахункам за період: 01.02.2024 по 29.02.2024, 01.03.2024 по 31.03.2024, 01.04.2024 по 30.04.2024.
ОСОБА_1 у заяві повідомляє, що нею були направлені запити до відповідних банківських установ для отримання підтвердження наявності заборгованості боржника перед кредиторами, її актуального розміру та підтверджуючих документів.
Правовою підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає пункт 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
На підставі зазначеного просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.
Згідно з наданими даними заявником, як боржником інформації, витягом з Українського Бюро Кредитних історій (УБКІ) (звіт актуальний станом на 16.05.2024) є заборгованість ОСОБА_1 перед 20 фінансовими установами: АТ "КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "ПУМБ", ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "ФК "ТОПІ", ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ «Н.А.ГРУП», ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ", ТОВ"УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА",ТОВ «МАКС КРЕДИТ», ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ", ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ".
Крім того, з витягу УБКІ вбачається, що певні кредитні договори були пролонговані або реструктуризовані.
Отже, ОСОБА_1 , уклала кредитні договори, по яких існує заборгованість, згідно конкретизованого списку кредиторів та боржників (який додано до заяви) з фінансовими установами.
Завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником, як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до зазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Окрім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).
У даному випадку заявником у якості підтвердження укладення договорів з кредиторами та наявності заборгованості наданий конкретизований список кредиторів, виписки по картах (рахунках), частково - договори.
Проте, проаналізувавши подані заявником документи, суд дійшов висновку, що надані докази мають неточну та неповну інформацію, на підставі якої, суд позбавлений можливості встановити наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Слід зазначити, що згідно з даними УБКІ (наданий до справи заявником звіт актуальний станом на 16.05.2024) більшість кредитних договорів ОСОБА_1 укладено за період з лютого по квітень 2024. Крім того, у квітні - травні 2024 заявник продовжила подавати заявки на кредити, які були прийняті для опрацювання фінансовими установами: "СІРОКО ФІНАНС", БІЗПОЗИКА", МАНІФА", зокрема, заявка від 15.05.2024.
Як убачається з матеріалів заяви виписку з Українського бюро кредитних історій (з актуальною інформацією представником заявника отримано станом на 16.05.2024), а до суду із заявою про неплатоспроможність боржника, заявник звернулась 28.06.2024, тобто на момент подачі заяви до суду боржником не отримано актуальної інформації про заборгованість. При цьому до суду не надано пояснень та доказів про результат розгляду поданих заявок боржника на кредити, які були прийняті для опрацювання фінансовими установами: "СІРОКО ФІНАНС", БІЗПОЗИКА", МАНІФА".
Ураховуючи наведені обставини, суд не приймає роздруківку із сайту Українського бюро кредитних історій (з актуальною інформацією станом на 16.05.2024) про фінансові зобов'язання як достатній доказ наявності та розміру заборгованості заявника перед кредиторами.
Крім того, суд звертає увагу, що долучені до заяви ОСОБА_1 договори з кредиторами мають інші номери кредитних договорів: (ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН" (т.1 а.с.226), ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (т.1 а.с.159) , ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" (т.1 а.с.136), ТОВ "ФК "КІФ" (т.1 а.с.152), ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" (т.1 а.с.109), ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (т.1 а.с.98), ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" (т.1 а.с.234), ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ" (т.1 а.с.127), які не співпадають з номерами договорів з тими ж кредиторами згідно виписки з Українського бюро кредитних історій (з актуальною інформацією станом на 16.05.2024). При цьому будь - яких пояснень щодо даних розбіжностей заявником не повідомлено.
З відомостей Українського Бюро кредитних історій вбачається що кредитний договір №516996 від 19.03.2024 укладений з ТОВ "ФК "КІФ" забезпечено порукою з фізичною особою; термін кредиту до - 11.04.2024. Проте заявником не додано жодних доказів про наявність відповідного договору поруки, не зазначено особу, яка є поручителем за зобов'язанням та не надано доказів відсутності виконання зобов'язання поручителем.
Окрім того, боржником, не надано належних доказів в частині всіх копій договорів, зокрема, взагалі не надано договорів, на які посилається заявник, з банками: ТОВ «МАКС КРЕДИТ», ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ".
З матеріалів справи вбачається, що заявником 21.06.2024 направлено запити про надання інформації до фінансових установ. Разом з тим, матеріали справи містять відповіді на запити лише від 7-ти кредиторів, які датовані травнем 2024 року: ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" №1952-ТФП від 20.05.2024, ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" №20240527-4 від 27.05.2024, ТОВ «ФК «КРЕДИТОНЛАЙН» (попереднє найменування - ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ") №1053/24-вих від 21.05.2024, ТОВ «Н.А.ГРУП» №42/05 від 23.05.2024, ТОВ"УКР КРЕДИТ ФІНАНС" №3607 від 22.05.2024, ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" №448/06-2024 від 03.06.2024, ТОВ "ФК "ТОП1" №433/24-вих від 21.05.2024.
Відтак, відповіді кредиторів, датовані травнем 2024 року, не є належними доказами та не можуть свідчити про актуальну інформацію на запити, направлені заявником 21.06.2024 (текст запиту, на який кредитори давали відповіді у травні 2024 заявником не надано).
Суд звертає увагу, що частково надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.
Роздруківка кредитної історії не є належним доказом припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відтак судом досліджено, що заявником не надано належних доказів припинення погашення ним кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, що унеможливлює дослідити строк непогашення більше двох місяців).
З огляду на зазначене, без необхідних доказів, суд позбавлений можливості встановити факт наявності заборгованості і як наслідок, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Враховуючи, що боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за к о ж н и м з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, суд не приймає посилання боржника на те, що не може бути підставою для відмови у відкритті проваджений у справі про неплатоспроможність боржника сам лише факт ненадання кредитних договорів зі всіма заявленими кредиторами, виписок по рахунках та довідок банків та інших фінансових установ щодо розміру заборгованості та часткове надання кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, а також, зважаючи на не надання доказів направлення боржником запитів до його кредиторів щодо надання кредитних договорів (договорів позики), виписок по рахункам та довідок про стан заборгованості.
Господарський суд зазначає, що у відповідності до положень п.3 та п. 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства на Заявника покладено обов'язок надати суду повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Також суд враховує, що заявником у заяві про відкриття провадження у справі зазначено про повне припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, однак належних та допустимих доказів зазначеного до господарського суду не надано.
Заявником не надано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Частиною 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Положеннями ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2024 р. складає 3 028 грн. Таким чином, розмір авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень, який повинен сплатити Боржник на депозитний рахунок суду складає 45 420 грн.
Пунктом 16 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Заявником додано до заяви платіжну інструкцію №0.03731906977.1 від 28.06.2024 та договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 16.05.2024, яким визначено порядок оплати винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність Василенко А.М.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справі №910/726/20 від 19.11.2020, було зроблено висновок, що: "37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи." (п. 37 постанови).
Вказана правова позиція касаційного суду допускає можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак, ставить таку можливість у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Вказані положення КУзПБ та судова практика передбачають оцінку на належність, наданої суду угоди між боржником та арбітражним керуючим, з іншими матеріалами справи, як можливості прийняття альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, а не автоматичне її застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Частиною 1 ст. 13 Кодексу передбачено, що арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого. Незалежність арбітражного керуючого забезпечується гарантуванням виплати винагороди арбітражному керуючому та відшкодування витрат арбітражного керуючого в порядку і розмірах, визначених цим Кодексом (п.2 ч.2 статті).
Відсутність вказаної гарантії може створити для арбітражного керуючого:
- потенційний конфлікт інтересів з боржником у разі отримання оплати з неофіційних джерел Боржника поза межами справи, виражений у наявності в арбітражного керуючого приватного інтересу щодо виконання своїх професійних обов'язків з перевірки декларації про майновий стан боржника, виявлення майна, розробки плану реструктуризації та ін. в інтересах Боржника, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийнятих ним рішень та вчинених чи невчинених дій під час виконання зазначених повноважень;
- наявність обґрунтованих підстав у кредиторів та Суду вважати арбітражного керуючого заінтересованою особою щодо боржника у разі фактичної відмови від права на отримання оплати грошової винагороди за рахунок авансованих грошових коштів на рахунок господарського суду та погодження виконання повноважень у справі без перспективи виконання Боржником грошового зобов'язання, тобто безкоштовно.
Згідно положень ч.3 ст. 28 Кодексу розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими особами у цій справі, які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів.
Господарський суд приймає до уваги, що боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначено, що вона перебуває у декретній відпустці і отримує дохід у вигляді соціальних виплат на дітей. Будь-яких пояснень стосовно джерел фінансування (оплати) винагороди арбітражному керуючому у справі, відповідно до угоди між боржником та арбітражним керуючим суду не надано. Із наданих до заяви боржника доказів вбачається, що у неї відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність. Інші види активів у боржника відсутні. Наявність на розгляді суду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 є додатковим непрямим доказом неможливості врегулювання боржником своїх фінансових боргових зобов'язань самостійно.
Вказані обставини заяви можуть свідчити про згоду арбітражного керуючого отримати виконання обов'язку боржника за відповідним договором з неофіційних джерел доходу, про які ОСОБА_1 не зазначає у заяві, або виконувати обов'язки керуючого реструктуризацією боргами (реалізацією майном) без перспективи виконання боржником грошового зобов'язання, тобто безкоштовно.
З огляду на зазначене, суд не приймає вищезазначений договір як належний доказ альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого.
Суд звертає увагу заявника на поданий ним нереалістичний проект плану реструктуризації боргів, у якому зазначено, що загальний дохід боржника в місяць становить 1 710, 00 грн, загальна сума витрат боржника в місяць - 8 334 грн. Сума, яка буде виділятися для погашення вимог кредиторів в місяць - 376 грн.
При цьому, у примітках проекту плану ОСОБА_1 , зобов'язується, щомісячно, протягом процедури реструктуризації боргів, отримувати дохід на 7000,00 грн більше існуючого, аби щомісячно виділяти 272 грн на погашення вимог кредиторів протягом наступних 5 років. При збільшенні прожиткового мінімуму зобов'язується збільшувати суму доходу згідно з сумою збільшення прожиткового мінімуму для себе та кожного члена сім'ї, не зазначаючи обґрунтованих джерел доходів.
У проекті плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 повідомляє про можливість погашення заборгованості протягом п'яти років, але списанню підлягає 272 802, 53 грн (від суми боргу 295 362, 53 грн).
Отже фактично боржником визначено, що списанню підлягає майже вся сума заборгованості ОСОБА_1 .
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації ОСОБА_1 не містить умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Запропонований ОСОБА_1 проект плану реструктуризації не направлений на досягнення мети - відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а по суті є запланованим списанням заборгованості боржника.
Слід зазначити, що законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Суд зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у наданні фіктивного та не виконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Суд звертає увагу, що вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду із зверненням з заявою про неплатоспроможність.
Згідно ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Збирання доказів у справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни керуючим реструктуризацією у справі та залишає без розгляду заяву № б/н арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області
1. Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Залишити без розгляду клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни керуючим реструктуризацією у справі.
3. Залишити без розгляду заяву № б/н арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі.
Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.254- 257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.
Повний текст ухвали виготовлено: 22.07.2024
Суддя Макаревич В.А.