вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
19.07.2024 Справа № 904/3161/24
за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури, м.Дніпро в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕЗИС ГЕЙМ", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 6 260 517,14 грн
Суддя Кеся Н.Б.
Дніпропетровська обласна прокуратура, м.Дніпро в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі-Позивач) 18.07.2024 року через "Електронний суд" звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕЗИС ГЕЙМ" (далі-Відповідач), в якому просить суд:
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕЗИС ГЕЙМ" до Державного бюджету України (отримувач ГУК у Дніпропетровській області/ Центрально-міський район/22020900, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку UА438999980313141257000004652, код класифікації доходів бюджету 22020900, плата за ліцензії на гральний автомат) заборгованість з плати за ліцензії на гральний автомат у сумі 5 814 000 грн, а також за невиконання грошового зобов'язання за законом інфляційні втрати у сумі 235 523,64 грн, три проценти річних у сумі 210 993,50 грн, що разом становить 6 260 517,14 грн (шість мільйонів двісті шістдесят тисяч п'ятсот сімнадцять гривень чотирнадцять копійок);
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕЗИС ГЕЙМ" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворнипького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800).
В обґрунтування позову прокуратура посилається на те, що ТОВ "ГЕНЕЗИС ГЕЙМ" не виконано господарських зобов'язань із внесенням плати за ліцензіями на гральні автомати у визначені законодавством строки.
19.07.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 31.07.2024 о 10:00 год.
18.07.2024 канцелярія суду зареєструвала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ», у межах суми позовних вимог на загальну суму 6 260 517,14 грн.
В обґрунтування заяви прокуратура посилається на таке:
відповідно до інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.05.2024 № 23536/5/04-36-04-04-10 від 17.05.2024 ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» до податкових органів подало фінансову звітність, відповідно до якої збитки підприємства за 2022 рік становили 35 691,8 тис.грн та 5737,5 тис. грн за 2023 рік, що може значно ускладнити чи взагалі унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача;
також відповідно до відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб'єкта у ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» відсутнє у власності нерухоме майно, за рахунок якого в подальшому можливо забезпечити погашення утвореної значної заборгованості перед Державним бюджетом України;
застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ», у межах суми позовних вимог безпосередньо пов'язано із предметом позову та не порушить прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дасть змогу створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог;
виконання в майбутньому судового рішення у цій справі із заявленими вимогами майнового характеру у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування вищевказаних заходів забезпечення позову безпосередньо пов'язане із предметом позову. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 917/805/23 у постанові від 06.12.2023;
обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Так, розглянувши подану прокуратурою заяву про забезпечення позову, суд встановив таке.
Згідно зі ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до подання позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20 від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. З ст. 13 ГПК України).
Так, прокуратурою встановлено, що відповідач ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» усупереч вимогам Закону не сплатив до спеціального фонду Державного бюджету України плату за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, тому очевидним є порушення майнових інтересів держави в бюджетній сфері.
Відповідно до інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.05.2024 № 23536/5/04-36-04-04-10 від 17.05.2024 ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» до податкових органів подало фінансову звітність, відповідно до якої збитки підприємства за 2022 рік становили 35 691,8 тис.грн та 5737,5 тис. грн за 2023 рік, що може значно ускладнити чи взагалі унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача.
Також відповідно до відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб'єкта у ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» відсутнє у власності нерухоме майно, за рахунок якого в подальшому можливо забезпечити погашення утвореної значної заборгованості перед Державним бюджетом України.
При цьому, КРАІЛ надала інформацію, що у листах від 05.04.2023 за № 12-8/709, від 10.04.2023 за № 12-8/754, від 13.04.2023 за № 12-8/808, від 04.07.2023 за № 12-8/1368, від 25.10.2023 за № 12-8/2341 повідомляла ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» про необхідність виконання ним зобов'язання щодо внесення щорічної плати за отримані ліцензії.
Однак, відповідач не здійснив оплати за ліцензії і продовжує ухилятися від виконання грошового зобов'язання за законом, унаслідок чого утворилась значна заборгованість, стягнення якої є предметом спору у цій справі.
Така бездіяльність та протиправна поведінка відповідача негативно впливає на фінансовий стан позивача, оскільки сума простроченої заборгованості є значною.
Таким чином, існують ґрунтовні, об'єктивні підстави вважати, що відповідач взагалі може не виконати наявні перед позивачем грошові зобов'язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов'язань.
Наявне навмисне ухилення відповідача від погашення простроченої заборгованості та подальше зволікання із забезпеченням дієвого захисту майнових інтересів позивача призведе до утворення безнадійної заборгованості.
У свою чергу вжиття заходів забезпечення позову є необхідним мінімумом задля забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки це дасть можливість хоча б у якійсь частині виконати рішення суду у разі задоволення позову.
Звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів із організатора азартних ігор ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» до Державного бюджету України сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану, а отже - і укріпленню держави в умовах збройної відсічі агресору.
Недотримання організатором азартних ігор зобов'язань перед державою в умовах воєнного стану щодо внесення плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, а також безпідставне утримання коштів, які підлягають сплаті до державного бюджету, протягом тривалого часу не відповідає суспільному інтересу.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
За таких обставин тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном, відчужити його) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23).
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Основною метою звернення прокурора із цією заявою про забезпечення позову є захист і відновлення порушених прав та інтересів держави. Так, організатор азартних ігор ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» протягом тривалого часу не виконує грошове зобов'язання, встановлене законом, унаслідок чого утворилась заборгованість на велику суму у розмірі 6 260 517,14 грн.
Цим ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» завдає істотної шкоди інтересам держави, оскільки ці кошти мали бути ним сплачені до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином він позбавляє державу можливості вирішити питання про використання цих коштів на укріплення обороноздатності держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, але не вживає заходів до погашення заборгованості.
Таким чином, він має можливість у будь-який момент відчужити власні кошти та/або майно, що в подальшому призведе до неможливості виконання рішення суду у вказаній справі та недосягнення цілей господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених інтересів держави.
У зв'язку з цим прошу суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ», у межах суми позовних вимог, а саме 6 260 517,14 грн.
Так, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ», у межах суми позовних вимог безпосередньо пов'язано із предметом позову та не порушить прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дасть змогу створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі із заявленими вимогами майнового характеру у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування вищевказаних заходів забезпечення позову безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 917/805/23 у постанові від 06.12.2023.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Отже, з огляду на предмет спору за позовом та викладені в заяві обставини щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачу, суд дійшов висновку, що обставини понесених Позивачем втрат дозволяють дійти висновків про необхідність накладення арешту на грошові кошти Відповідача, невжиття якого може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення можливо порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України
Застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ТОВ «ГЕНЕЗИС ГЕЙМ», у межах суми позовних вимог на загальну суму 6 260 517,14 грн.
Стягувач: Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (01001, м.Київ, вул.Бориса Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 43892728)
Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕНЕЗИС ГЕЙМ" (50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пр. Поштовий, 32-А, код ЄДРПОУ 43454910)
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.07.2024, відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Б. Кеся