вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.07.2024м. ДніпроСправа № 904/623/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпро
про стягнення суми основного боргу у розмірі 5 837,76 грн., пені у розмірі 826,98 грн., інфляційної складової у розмірі 73,52 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про стягнення суми основного боргу у розмірі 5 837,76 грн., пені у розмірі 826,98 грн., інфляційної складової у розмірі 73,52 грн.
Ухвалою суду від 15.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі. Справу № 904/623/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 22/1533 від 21.10.2022 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (надалі - товар). Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків і складають невід'ємну частину цього договору.
У п. 2.1 договору було погоджено, що ціна за одиницю виміру товару, що поставляється за цим договором, визначається у гривнях, не враховує податок на додану вартість, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України, та зазначається у специфікаціях.
Позивач вказав, що на виконання умов договору між сторонами було підписано специфікації № 5 від 09.06.2023 та № 6 від 09.06.2023 у яких визначено номенклатуру, асортимент, кількість, ціну за одиницю, строк оплати та умови поставки товару тощо.
Так, за специфікацією № 5 від 09.06.2023 позивачем мав бути поставлений відповідачу товар "трубка гнучка шарнірна для подачі" на загальну суму 2 257,06 грн. з ПДВ; за специфікацією № 6 від 09.06.2023 позивачем мав бути поставлений відповідачу товар "зубило пласке із захисним фартуком" на загальну суму 3 580,70 грн. з ПДВ.
Так, відповідно до п. 3.1 договору, товар за цим договором поставляється на умовах, викладених у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року, та зазначених у специфікаціях.
У п. 3.2 договору сторони встановили, що товар поставляється узгодженими партіями протягом терміну дії цього договору. Строк поставки товару та місце поставки товару зазначається у специфікаціях.
За приписами пунктів 2 специфікацій, товар поставляється постачальником на умовах поставки "DDP - Склад покупця - м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, № 4, відповідно до правил "Інкотермс" у редакції 2010 року та супроводжується товарно-транспортною накладною. Ціна товару визначається на цих же умовах.
Позивач наполягає на тому, що на підставі договору поставки № 22/1533 від 21.10.2022 за видатковими накладними № К23-002921 від 21.06.2023 на суму 2 257,06 грн. та № К23-003242 від 25.07.2023 на суму 3 580,70 грн. ним був поставлений відповідачу товар.
У якості доказів поставки відповідачу товару на підставі договору поставки № 22/1533 від 21.10.2022 на загальну суму 5 837,76 грн. позивачем було надано до суду експрес-накладні перевізника ТОВ "Нова Пошта" № 20450730528222 від 21.06.2023 та № 20450748009083 від 25.07.2023.
Позивач зазначив, що, на виконання п. 3.7 договору та п. 4 специфікацій, оригінали відповідних видаткових накладних були направлені покупцю разом із товаром. Однак, покупець не підписав такі видаткові накладні та не повернув їх постачальнику.
Поставлений товар покупець, за твердженням позивача, не оплатив, що і стало причиною виникнення спору.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.
Відповідач звернув увагу на те, що, як вбачається з пункту 7.2 Договору, сторони по Договору не встановили конкретний розмір пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ (не більше подвійної облікової ставки Національного банку України).
На думку відповідача, оскільки сторони не узгодили в Договорі конкретний розмір пені, то нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України вважаємо є неправомірним.
Крім того, відповідач зазначив, що, відповідно до розділу 13 Договору, між Сторонами за Договором здійснюється електронний документообіг, у зв'язку з чим, товаросупровідні документи складаються в електронній формі і підписуються кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи.
Відповідач вказав, що в позовній заяві Позивач посилається на видаткові накладні № К23-002921 та № К23-003242, товарно-транспортні накладні, однак, не додає їх до матеріалів справи. В результаті чого заборгованість по договору № 22/1533 від 21.10.2022 року не підтверджено належним чином.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за договором поставки № 22/1533 від 21.10.2022 у розмірі 5 837,76 грн., пені у розмірі 826,98 грн., інфляційної складової у розмірі 73,52 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 22/1533 від 21.10.2022 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 14.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, та діє до 21.10.2025, а в частині не виконаних зобов'язань - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (надалі - товар). Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків і складають невід'ємну частину цього договору.
У п. 2.1 договору було погоджено, що ціна за одиницю виміру товару, що поставляється за цим договором, визначається у гривнях, не враховує податок на додану вартість, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України, та зазначається у специфікаціях.
На виконання умов договору між сторонами було підписано специфікації № 5 від 09.06.2023 та № 6 від 09.06.2023 у яких визначено номенклатуру, асортимент, кількість, ціну за одиницю, строк оплати та умови поставки товару тощо.
Так, за специфікацією № 5 від 09.06.2023 позивачем мав бути поставлений відповідачу товар "трубка гнучка шарнірна для подачі" на загальну суму 2 257,06 грн. з ПДВ; за специфікацією № 6 від 09.06.2023 позивачем мав бути поставлений відповідачу товар "зубило пласке із захисним фартуком" на загальну суму 3 580,70 грн. з ПДВ.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У спірних правовідносинах господарському суду для правильного вирішення спору слід дослідити та встановити наявність/відсутність факту поставки позивачем товару на загальну суму 5 837,76 грн. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" на підставі договору поставки № 22/1533 від 21.10.2022 та його прийняття відповідачем.
Так, відповідно до п. 3.1 договору, товар за цим договором поставляється на умовах, викладених у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року, та зазначених у специфікаціях.
У п. 3.2 договору сторони встановили, що товар поставляється узгодженими партіями протягом терміну дії цього договору. Строк поставки товару та місце поставки товару зазначається у специфікаціях.
За приписами пунктів 2 специфікацій, товар поставляється постачальником на умовах поставки "DDP - Склад покупця - м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, № 4, відповідно до правил "Інкотермс" у редакції 2010 року та супроводжується товарно-транспортною накладною. Ціна товару визначається на цих же умовах.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.
Разом з тим, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, у т.ч. необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірним договором, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Так, за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, первинний документ, згідно з цим визначенням, має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Зі змісту частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв'язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов'язків, зокрема, і щодо обов'язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 червня 2024 року у cправі № 916/2492/21.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 04.12.2019 у справі № 129/1033/13-ц Верховний Суд відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Як було вказано вище, позивач наполягає на тому, що на підставі договору поставки №22/1533 від 21.10.2022 за видатковими накладними № К23-002921 від 21.06.2023 на суму 2257,06 грн. та № К23-003242 від 25.07.2023 на суму 3 580,70 грн. ним був поставлений відповідачу товар.
Однак, до матеріалів справи позивачем не надано жодних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують вчинення останнім зазначених господарських операцій.
До відповіді на відзив позивачем було надано лише екземпляр видаткової накладної № К23-003242, не підписаної зі сторони покупця. Екземпляру видаткової накладної № К23-002921 позивачем до матеріалів справи надано не було взагалі.
У якості доказів поставки відповідачу товару на підставі договору поставки № 22/1533 від 21.10.2022 на загальну суму 5 837,76 грн. позивачем було надано до суду експрес-накладні перевізника ТОВ "Нова Пошта" № 20450730528222 від 21.06.2023 та № 20450748009083 від 25.07.2023.
У постанові від 11.09.2018 по справі № 804/4787/16 Верховний Суд зазначив, що документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, надаючи правову оцінку змісту наданих експрес накладних, слід зазначити про таке.
Зі змісту експрес-накладної № 20450730528222 від 21.06.2023 вбачається, що Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт", 21.06.2023 було відправлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4 посилку вагою 0,7 кг; опис посилки: запчастини до ВПТ; оголошеною вартістю 1 000 грн.
Зі змісту експрес-накладної № 20450748009083 від 25.07.2023 вбачається, що Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт", 25.07.2023 було відправлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4 посилку вагою 4 кг; опис посилки: запчастини до ВПТ; оголошеною вартістю 1 500 грн.
Жодних посилань на спірний договір чи специфікації надані експрес-накладні не містять. Також слід зауважити, що відповідно до наданих експрес-накладних на адресу відповідача направлялась посилка із іншою оголошеною вартістю (1 000 грн. та 1 500 грн.), аніж вартість товару, який, за його твердженням, поставляв позивач (2 257,06 грн. та 3 580,70 грн.). Надані експрес-накладні не містять і тотожного із спеціфікаціями найменування товару: запчастини до ВПТ згідно із експрес-накладними, водночас як в спеціфікаціях до договору найменування товару визначено "трубка гнучка шарнірна для подачі" та "зубило пласке із захисним фартуком".
Відповідно до долучених самим позивачем до відповіді на відзив деталізованих трекінгів ТОВ "Нова Пошта", посилки № 20450730528222 від 21.06.2023 та № 20450748009083 від 25.07.2023 не потребують оплати одержувачем.
За таких обставин, експрес-накладні перевізника ТОВ "Нова Пошта" № 20450730528222 від 21.06.2023 та № 20450748009083 від 25.07.2023 не є належними та допустимими доказами поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 5 837,76 грн. на виконання договору поставки № 22/1533 від 21.10.2022.
Щодо посилань позивача на те, що, на виконання п. 3.7 договору та п. 4 специфікацій, оригінали видаткових накладних були направлені покупцю разом із товаром. Однак, покупець не підписав такі видаткові накладні та не повернув їх постачальнику, слід зазначити про таке.
Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про підприємництво”, визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об'єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною, яку ввели в оману.
Якщо обидві сторони правочину є суб'єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти розкриття інформації і можливість введення в оману є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або банк та пересічний громадянин, споживач банківської послуги. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 910/17876/19.
Укладаючи спірний договір, позивач взяв на себе можливі ризики, пов'язані з виконанням такого договору.
Не оформлення постачальником належним чином первинних бухгалтерських документів при передачі товару покупцю є необачливою поведінкою останнього. Передаючи іншій особі товар без належного документального оформлення факту такої передачі позивач взяв на себе можливі ризики, пов'язані з отриманням оплати за такий товар.
При цьому, в основу рішення суду про стягнення заборгованості за поставлений товар не може бути покладено лише твердження позивача про поставку ним товару іншій особі за певною вартістю.
За таких обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки позивачем товару на загальну суму 5 837,76 грн. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" на підставі договору поставки № 22/1533 від 21.10.2022 та його прийняття відповідачем.
А отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" є необґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 22/1533 від 21.10.2022 (том 1 а.с. 9 - 12), претензією з доказами направлення (том 1 а.с. 13 - 18), специфікаціями (том 1 а.с. 22 - 25), експрес-накладними перевізника ТОВ "Нова Пошта" (том 1 а.с. 19), трекінгами поштових відправлень (том 1 а.с. 20 - 21, 55 - 56, 59), видатковою накладною (том 1 а.с. 58), скрін-шотом електронної пошти (том 1 а.с. 57).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на позивача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський інженерно-технічний центр "Контакт" (місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Кабардинська, 2; ідентифікаційний код: 13428292) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (ідентифікаційний код: 33718431; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 4) суми основного боргу у розмірі 5837,76 грн., пені у розмірі 826,98 грн., інфляційної складової у розмірі 73,52 грн.
Витрати зі сплати судового збору за подання позову покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 19.07.2024.
Суддя М.О. Ніколенко