вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1633/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС СІТІ ДНІПРО", 49000, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, будинок 90, офіс 101, код ЄДРПОУ 41568766
про стягнення плати за користування вагонами
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Сіті Дніпро" про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 117 912,24грн. та судового збору в розмірі 3 028,00грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № ПР/М-20-527/НЮдч від 24.11.2020р., який був укладений між позивачем та відповідачем про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ "Імперія Грандіс" при станції Балівка філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Також в своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 16.04.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
07.05.2024р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що вагони фактично були відправлені 23.08.2022 у складі маршрутного поїзду, то строк позовної давності сплинув 23.08.2023. Відповідач складаючи акти загальної форми через один рік та шість місяців після перевезення для коригування розрахунку плати за користування вагонів при формуванні маршрутного поїзду, саме на АТ «Укрзалізницю» покладався добросовісний обов'язок визначити алгоритм дій сторін нарахування плати за користування вагонами та складання актів загальної форми до видачі вантажу вантажоодержувачу. Тобто саме з боку залізниці, як суб'єкта господарювання, який відповідно до закону наділений виключною компетенцією щодо управління процесом перевезень, мали надійти пропозиції/розпорядження формування маршрутного поїзда.
10.05.2024р. від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що завантажені вагони простоювали на коліях станції Балівка до моменту забирання останньої групи (формування маршрутного поїзда). Відповідачем не було пред'явлено поїзд до перевезення одночасно, зазначивши при цьому у накладних інформацію щодо перевезення маршрутного поїзда. Позивач вважає, що строки позовної давності щодо стягнення плати за користування вагонами, заявлені в позовній заяві, - не сплинули, оскільки позовну заяву подано в межах строку позовної давності і згідно п.п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, були продовжені на строк дії карантину та на строк дії воєнного стану.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суддя Панна С.П. перебувала на лікарняному в період з 08.07.2024р. по 19.07.2024р.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Згідно до електронного повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №32-41568766/2020-001 від 16.03.2020 року АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС СІТІ ДНІПРО» Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Отже, ТОВ «КОМЕРС СІТІ ДНІПРО» було приєднано АТ «Українська залізниця» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Відповідно до п.1.1. предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення Замовником, який відповідає установленій Перевізником масі та /або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами. (п.1.3. договору)
Згідно з пунктом 1.4. надання послуг за Договором може підтверджуватись, зокрема, накладною, відомістю плати за користування вагонами, іншими документами.
Пунктом 2.1 договору про надання послуг передбачено, що до обов'язків замовника, зокрема, віднесено - надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів; сплата послуг перевізника та інших платежів, належних перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовування перевізнику витрат, пов'язаних із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України.
Відповідно до п.2.3.2. договору залізниця зобов'язана Приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів.
Згідно п.3.4. Договору про надання послуг встановлено, що Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами Перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від Замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від Перевізника (далі - плата за користування власними вагонами Перевізника). Пунктом 3.4.1. передбачено, що розмір плати за користування власними вагонами Перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2. Договору.
Пунктом 3.4.2. договору про надання послуг встановлює, що плата за користування власними вагонами Перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за відповідною формулою.
Згідно до п. 3.4.3. Договору про надання послуг: Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами Перевізника, визначеної в п. 3.4. Договору, є момент передачі Замовнику власних вагонів Перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. Договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена Договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується Замовником плата за користування власними вагонами Перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежить від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23 (п. 3.4.4 договору).
Розрахунки за Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» (пункт 4.1 Договору).
Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин Сторін за Договором, становить один рік.
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 договору).
Отже, на момент виникнення спору між АТ "Українська залізниця" та ТОВ «КОМЕРС СІТІ ДНІПРО» було укладено та діяв договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Крім того, між АТ "Українська залізниця» та ТОВ "Імперія Грандіс" був укладений договір №ПР/М-20-527/НЮдч від 24.11.2020р. про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» при станції Балівка філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
У відповідності до п.6 розділу 56 Інструкцій з ведення станційної комерційної звітності затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003р №147-Ц, між власником під'їзної колії Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» та ТОВ «КОМЕРС СІТІ ДНІПРО» укладено письмову угоду №4557/22-0007, яка погоджена Залізницею, дата початку дії 31.12.2021 до 31.12.2022 року.
Відповідно до умов зазначеної Угоди, власник колії надає дозвіл на використання під'їзної колії для здійснення навантаження (вивантаження) вагонів з вантажем, який належить Вантажовідправнику (Вантажоодержувачу), на залізничній під'їзній колії здійснюється на умовах договору експлуатації колії, укладеним між Власником колії та Залізницею.
На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084 (зі змінами та доповненнями). Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Згідно із затвердженими планами перевезення з під'їзної колії ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» від відправника ТОВ «КОМЕРС СІТІ ДНІПРО» в серпні 2022 року станцією Балівка Придніпровської залізниці за залізничними накладними №№45741071,45774998, 45743986,45751278, 45759313, 45761640, 45768769, 45770849 приймалися до перевезення вагони № 95373031, 95300729, 95635082, 95526745, 95525382, 95830683, 95755765, 95640942, 95756813, 95532347, 95353280, 95636361, 95756235, 95346888, 95353165, 58563354, 95612966, 95712966, 95755773, 95389631, 95532248, 95617023, 95532081, 95680534, 95344503, 95621488, 95309720, 95446431, 95378014, 95752176, 95811147, 95390407, 95694006, 58563610, 95292652, 95987376, 95793436, 95828711, 95395232, 58564485, 95712105, 95799409, 95389409, 95630711, 95492948, 95331252, 58563784, 95623336, 95529079, 53203618, 95541512.
У графі 7 «Заяви відправника» зазначених накладних відправником зроблено відмітку щодо здійснення перевезення на умовах аукціону та маршрутними поїздами: № 082101, 082201, 082301.
За час знаходження вагонів Перевізника під вантажними операціями на під'їзній колії ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» станцією Балівка була нарахована плата за користування вагонами по відомостях плати ф. ГУ-46 № 23080009, 23080010 на загальну суму 104 871,80 грн (без ПДВ), яка стягнута з відправника ТОВ "КОМЕРС СIТI ДНIПРО".
В графі 15 «Примітка» зазначених відомостей плати зроблено відмітку - «маршрутний поїзд».
Відповідно, при розрахунку плати надана знижка 25% як для вагонів, що приймаються до перевезення у складі маршрутного поїзда.
Як зазначає позивача, при проведенні перевірки департаментом аудиту АТ «Укрзалізниця» виявлено безпідставне застосування знижки 25% відправнику ТОВ «КОМЕРС СIТI ДНIПРО», так як порушення умов п. 1Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом ТОВ «КОМЕРС СIТI ДНIПРО» не було пред'явлено поїзд до перевезення одночасно.
Підтвердженням безпідставного застосування знижки свідчать пам'ятками про забирання вагонів ф. ГУ-45 від 21.08.2022 №178,179,181 від 22.08.2022 №182,183,184, від 23.08.2022 №185,186, завантажені вагони з під'їзної колії ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» виставлялися на колії станції Балівка групами, а саме: о 13:05 21.08.2022, о 14:55 21.08.2022, о 17:05 21.08.2022, о 17:35 22.08.2022, о 18:30 22.08.2022, о 12:20 23.08.2022, остання група - о 14:45 23.08.2022.
Тобто завантажені вагони простоювали на коліях станції Балівка до моменту забирання останньої групи (формування марштрутного поїзда). Відповідачем не було пред'явлено поїзд до перевезення одночасно, зазначивши при цьому у накладних інформацію щодо перевезення маршрутного поїзда.
За час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні вантажовласника була нарахована плата за користування вагонами відповідно до відомостей плати за користування вагонами №23080009, 23080010, які були підписані представниками вантажовласника без зауважень.
При проведенні перевірки розрахунку нарахованої плати за користування вагонами було встановлено недобір плати за користування вагонами у розмірі 98260,20 грн (без ПДВ) та відповідно до актів загальної форми від 06.02.2024 № 8,9,10,11, 12,13,14, який було включено до накопичувальної картки №14029001.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача відмовився від підписання складених актів загальної форми, тоді як накопичувальну картку №14029001 підписав з обмовкою.
ТОВ «КОМЕРС СІТІ ДНІПРО» нараховано плату за користування вагонами розмірі 117912,24 грн з урахуванням ПДВ.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується редставниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування, із зазначенням конкретного опису обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акту. Саме такий складений акт загальної форми ГУ-23 є підставою для враховування часу користування вагоном.
Статтею 3 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Так, норми Статуту є спеціальними у сфері залізничних перевезень, не суперечать положенням ЦК України та ГК України і підлягають першочерговому застосуванню (аналогічну правову позицію висловлено також Верховним Судом України в постанові від 16.11.2016 у справи № 916/4345/14, Верховним Судом в постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17)
На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст.5 Статуту).
Відповідно до ст.5 Статуту залізниць України, на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Порядок і умови визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовласника від зазначеної плати у разі затримки подавання/ забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлені Правилами користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування).
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту залізниць України).
Відповідно до ст.17 Статуту залізниць України) перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах.
Позивачем було нараховано відповідачу плату за користування вказаними вище вагонами в розмірі 117 912,24грн. з урахуванням ПДВ.
Перевіривши розрахунок позивача, суд прийшов до висновку, з урахуванням встановлених обставин, позивачем правомірно нараховано відповідачу плати за користування вагонами в розмірі 117 912,24грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Щодо строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд зазначає, що сторони у пункті 7.3. Договору №32-41568766/2020-001 від 16.03.2020 року «Про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом» погодили, що строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин Сторін за Договором, становить один рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID- 19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540- IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто, строк позовної давності в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
У відповідності до постанови КМУ від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2» карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Крім того 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.05.2022 року відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19 за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З врахуванням вищевикладеного суд прийшов до висновку, що строк позовної давності не сплинув, позовну заяву позивачем було подано в межах строку позовної давності і згідно п.п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, були продовжені на строк дії карантину та на строк дії воєнного стану.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
У статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з доводами позивача, в обґрунтування яких було додано достатньо доказів в підтвердження заявлених позовних вимог та прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 117 912,24грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС СІТІ ДНІПРО", 49000, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, будинок 90, офіс 101, код ЄДРПОУ 41568766 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237 плату за користування вагонами в розмірі 117 912,24грн. та судовий збір в розмірі 3 028,00грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.07.2024
Суддя С.П. Панна