вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1531/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850
до фізичної особи-підприємця Турупанової Людмили Іванівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Турупанової Людмили Іванівни про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2021 по 31.08.2023 у розмірі 110 943,00грн., плати за абонентське обслуговування в розмірі 165,18грн., пеню в розмірі 6 153,93грн., 3 % річних у розмірі 5 055,82грн., компенсацію за інфляційні втрати у розмірі 16 444,06грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням умов типового договору № 471/жб від 01.11.2021р. в частині оплати за надані послуги.
Також в своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 10.04.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
28.05.2024р. до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог, а саме, стягнути з Фізичної особи-підприємця Турупанової Людмили Іванівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850) пеню у розмірі 6 153,93 грн., інфляційні втрати - 16 444,06 грн. та 3 % річних - 5 055,82 грн. та судового збору в розмірі 3 028,00грн.
03.06.2024р. до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просить врахувати погашення в добровільному порядку заборгованості в розмірі 111 108,18грн. та не нараховувати штрафні санкції та пеню у зв'язку зі складним матеріальним становищем на що в свою чергу вплинув COVID-19 та воєнний стан.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суддя Панна С.П. перебувала на лікарняному в період з 08.07.2024р. по 19.07.2024р.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
В подальшому змінено тип товариства з Публічного Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (після перейменування - Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання для будинку № 25 по вул.Кропивницького є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач, виконавець).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав фізична особа-підприємець Турупанова Людмила Іванівна в період з 01.12.2021р. по 31.08.2023р. була власником нежитлового приміщення за адресою: вул. Кропивницького, буд. 25, прим. 44, що підтверджується договором купівлі-продажу від 21.03.2001 №148 р та Договором купівлі-продажу серії та номеру: 1023 від 01.09.2023.
Дане нежитлове приміщення вбудоване у перший поверх трьох поверхового житлового будинку загальною площею 129,7 кв.м.
АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу.
Постачання теплової енергії є комунальною послугою (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Пунктом 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплюється обов'язок надання комунальної послуги виконавцем.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання комунальних послуг здійснюються безперервно, зокрема, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.
Окрім того, теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі (ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»). Тобто надання послуги з постачання теплової енергії є обов'язком Заявника як виконавця відповідної комунальної послуги.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.
У той же час слід зазначити, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті: https://tec.dp.ua було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за відповідним посиланням, який є публічним договором приєднання (далі - типовий договір).
Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від власників багатоквартирного будинку 25 м. Кривий Ріг по вул.Кропивницького не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач протягом 30 днів повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та заперечень або протоколу розбіжностей до нього не отримав.
Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Кропивницького, буд.25, приміщення 44 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та фізичною особою-підприємцем Турупановою Л.І. є укладеним з 01.11.2021.
Так, відповідно до п. 5 Типового договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Факт поставки теплової енергії у спірний період підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія №б/н від 28.10.2021, №426 від 01.04.2022, № 725 від 03.11.2022 та № б/н від 23.03.2023 на житловий будинок №25 по вул. Кропивницького у місті Кривий Ріг (копії актів додаються). Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону (копіїрішень додаються).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).
Згідно з приписами п. 19 Правил № 830, комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 24 Правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об'єм) приміщення -це загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.
В будинку 25 по вул.Кропивницького в м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення приладу обліку в експлуатацію від 13.10.2020.
Згідно із свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 08.09.2020 теплолічильник відповідає встановленим вимогам стандарту.
Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.
Таким чином, згідно з показаннями приладу комерційного обліку у період з 01.03.2022 по 31.03.2023 Відповідачем було спожито теплову енергію у розмірі 22,86 Гкал на загальну суму 116 504,11 грн. та отримано послугу з абонентського обслуговування на загальну суму 165,18 грн., що разом 116 669,29 грн.
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг):
- № 12179 від 31.12.2021 у грудні 2021 року -4,1 Гкал теплової енергії на суму 24 887,47 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн., що разом - 24 894,49 грн. (з ПДВ);
- № 2913 від 31.01.2022 у січні 2022 року - 3,23 Гкал теплової енергії на суму 12 553,28 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн., що разом - 24 722,69 грн. (з ПДВ), з урахуванням акту №9677 від 02.03.2022 щодо сторнування;
- № 6350 від 28.02.2022 у лютому 2022 року - 2,25 Гкал теплової енергії на суму 5 233,38 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,27 грн., що разом - 5 240,65 грн. (з ПДВ), з урахуванням акту коригування від 30.04.2022 №4237, та акту № 9677 від 02.03.2022 щодо сторнування;
- № 12666 від 31.03.2022 у березні 2022 року - 1,82 Гкал теплової енергії на суму 12 584,77 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,27 грн., що разом - 12 582,04 грн. (з ПДВ) з урахуванням акту коригування від 30.04.2022 №4237;
- № 14782 від 30.04.2022 у квітні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн. (з ПДВ);
- № 16654 від 31.05.2022 у травні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн. (з ПДВ);
- № 18267 від 30.06.2022 у червні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн. (з ПДВ);
- № 19951 від 31.07.2022 у липні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн. (з ПДВ);
- № 21578 від 31.08.2022 у серпні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн. (з ПДВ);
- № 23220 від 30.09.2022 у вересні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн. (з ПДВ);
- № 24808 від 31.10.2022 у жовтні 2022 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн. (з ПДВ);
- № 28242 від 30.11.2022 у листопаді 2022 року - 1,7 Гкал теплової енергії на суму 9 085,25 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн., що разом -9 093,25 грн. (з ПДВ);
- № 33274 від 31.12.2022 у грудні 2022 року - 3,02 Гкал теплової енергії на суму 16 139,66 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн., що разом - 16 147,66 грн. (з ПДВ);
- № 2926 від 31.01.2023 у січні 2023 року - 2,69 Гкал теплової енергії на суму 2,69грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн., що разом - 14 384,06 грн. (з ПДВ);
- № 6610 від 28.02.2023 у лютому 2023 року - 2,88 Гкал теплової енергії на суму 15 391,46 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,00 грн., що разом - 15 399,46 грн. (з ПДВ);
- № 8755 від 31.03.2023 у березні 2023 року - 1,17 Гкал теплової енергії на суму 6 252,78 грн. та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн., що разом -6 261,12 грн. (з ПДВ);
- № 12135 від 30.04.2023 у квітні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.(з ПДВ);
- № 13912 від 31.05.2023 у травня 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.(з ПДВ);
- № 15589 від 30.06.2023 у червні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.(з ПДВ);
- № 17326 від 31.07.2023 у липні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн. (з ПДВ);
- № 19392 від 31.08.2023 у серпні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн. (з ПДВ)
Як зазначає позивач в позовній заяві в період з лютого 2022 року по серпень 2023 року відповідач, в порушення умов п.34 Типового договору не в повному обсязі виконав свої зобов'язання, а лише проводив розрахунки за спожиту теплову енергію своєчасно, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 111 108,18грн., що підтверджується детальним розрахунком суми грошових зобов'язань та актами передачі - прийняття теплової енергії. Відповідачем здійснено сплату лише у розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №22 від 10.10.2023.
Відповідно довідки щодо відображення оплати в регістрах бухгалтерського обліку АТ «Криворізька теплоцентраль» сплачена сума у розмірі 15 000,00 грн. була відображена наступним чином: за листопад 2021 року - 9 431,87 грн. за послугу та 7.02 грн. за абонентське обслуговування; за грудень 2021 року - 5 561,11 грн. за послугу. Тобто, сплата за спірний період була здійснена у розмірі 5 561,11 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив платежі у розмірі 110 943,00 грн., що підтверджується платіжною інструкції № 27 від 15.05.2024 та № 28 від 20.05.2024р. в розмірі 165,18 грн.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Вчинення будь-яких дій, які не є способом припинення зобов'язання, що становить предмет спору, не свідчить про відсутність спору. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе лише в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування вже після відкриття судом провадження у справі та перебування справи у суді. Якщо ж предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина не тягне за собою такий наслідок, як закриття провадження у справі.
Суд зазначає, що ст.231 ГПК регулює питання закриття провадження у справі; в пункті 2 частини 1 статті 231 ГПК зазначено, що провадження у справі закривається за відсутності предмету спору. В даному випадку суд вважає за можливе закрити провадження в частині основного боргу, а по іншій частині по стягненню пені в розмірі 6 153,93грн., 3 % річних у розмірі 5 055,82грн. та компенсації за інфляційні втрати у розмірі 16 444,06грн., винести відповідне рішення.
Оскільки відповідачем сплачено заборгованість з основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 111 108,18грн. (заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2021 по 31.08.2023 у розмірі 110 943,00грн., плата за абонентське обслуговування в розмірі 165,18грн.) підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Щодо стягнення пені в розмірі 6 153,93грн. за період з 01.02.2022р. по 28.03.2024р., 3 % річних у розмірі 5 055,82грн. за період з 01.02.2022р. по 28.03.2024р. та інфляційних втрат в розмірі 16 444,06грн. в період з лютого 2022р. по березень 2024р., суд зазначає наступне.
Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, відповідно до п. 45 Типового договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних, пені та інфляційних втрат за вказані вище періоди заявлено позивачем обґрунтовано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а саме по стягненню пені в розмірі 6 153,93грн. за період з 01.02.2022р. по 28.03.2024р., 3 % річних у розмірі 5 055,82грн. за період з 01.02.2022р. по 28.03.2024р. та інфляційних втрат в розмірі 16 444,06грн. в період з лютого 2022р. по березень 2024р.
Щодо клопотання відповідача про не нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату заборгованості у зв'язку зі складним матеріальним становищем на що в свою чергу вплинув COVID-19 та воєнний стан, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 Цивільного кодексу України).
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Іншими словами, саме по собі введення карантинних обмежень та воєнного стану не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і закону, а за відсутності таких вимог і угод - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Виходячи із положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одночасно з цим, як вбачається зі статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 6 153,93грн. за період з 01.02.2022р. по 28.03.2024р., 3 % річних у розмірі 5 055,82грн. за період з 01.02.2022р. по 28.03.2024р. та інфляційних втрат в розмірі 16 444,06грн. в період з лютого 2022р. по березень 2024р.
Щодо розподілу судового збору.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки, при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру (138 761,99грн.), то позивач правильно сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00грн.
Оскільки наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 111 108,18грн., у зв'язку із відсутністю предмета спору, сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету у розмірі 2 424,55грн.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 603,45грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Турупанової Людмили Іванівни на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" заборгованості в розмірі 111 108,18грн., у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Турупанової Людмили Іванівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850 пеню в розмірі 6 153,93грн., 3 % річних у розмірі 5 055,82грн. та інфляційні втрати в розмірі 16 444,06грн. та судовий збір в розмірі 603,45грн.
Повернути Акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль", 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 424,55грн., про що винести ухвалу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.07.2024
Суддя С.П. Панна