22.07.2024 м.Дніпро Справа № 908/1390/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Іванов О.Г. (доповідач)
судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги уповноваженої особи учасника (засновника) ТОВ “Мегаполіс ДКС” ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 (суддя Черкаський В.І., повний текст підписаний 06.04.2023) у справі № 908/1390/19
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс ДКС”, код ЄДРПОУ 33401239 (69059, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 8, офіс 3), -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2021 у справі № 908/1390/19 визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ВВ” у розмірі 95 510 502,08 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення, пеня - 71 785 856,20 грн. з шостою чергою задоволення та 4 204,00 грн. судового збору з першою чергою задоволення; решту заявлених кредиторських вимог у розмірі 18 491 134,62 грн. - відхилено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 (головуючий суддя Чередко А.Є., судді - Мороз В.Ф., Кузнецов В.О.):
- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегатрейд 13” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.08.2021 у справі № 908/1390/19 - залишено без задоволення;
- ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.08.2021 у справі № 908/1390/19 - залишено без змін;
- судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегатрейд 13”.
Постановою Верховного Суду від 04.08.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд 13" за вх. № 900/2022 задоволено, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.08.2021 у справі № 908/1390/19 скасовано, справу № 908/1390/19 в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ВВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС" передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 у справі № 908/1390/19:
- клопотання ТОВ “Альянс ВВ” (вх. № 6469/08-08/23 від 28.03.2023) задоволено;
- долучено до матеріалів справи оригінали векселів, надані суду Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс ВВ” за переліком;
- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ВВ” (вх. № 22934/08-08/20 від 23.11.2020) задоволено частково;
- визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ВВ” у розмірі 95 510 502 грн. 08 коп. основного боргу (4-та черга задоволення), 71 785 856 грн. 20 коп. пені (6 - та черга задоволення). Зобов'язано ліквідатора включити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ВВ” до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов'язати ліквідатора включити витрати заявника по сплаті судового збору за подання заяви (вх. № 22934/08-08/20 від 23.11.2020) у розмірі 4 204 грн. 00 коп. до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
- в іншій частині заяви відмовлено.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась уповноважена особа учасника (засновника) ТОВ “Мегаполіс ДКС” ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 у справі № 908/1390/19 та ухвалити нове рішення, яким у визнанні кредиторських вимог ТОВ “Альянс ВВ” до ТОВ “Мегаполіс ДКС” у справі № 908/1390/19 відмовити в повному обсязі.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 для розгляду справи № 908/1390/19 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Чередко А.Є. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
05.07.2024 судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф. подали заяву про самовідвід від розгляду апеляційної скарги уповноваженої особи учасника (засновника) ТОВ “Мегаполіс ДКС” ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 у справі № 908/1390/19 з посиланням на приписи ч. 3 ст.36 ГПК України, яку задоволено ухвалою суду від 05.07.2024; справу передано для визначення складу суду відповідно до ст.32 ГПК України.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 для розгляду справи № 908/1390/19 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Іванов О.Г. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б.
22.07.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1390/19 у зв'язку з відпусткою судді Коваль Л.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024, справу №908/1390/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу та подане апелянтом клопотання, колегія суддів вважає відсутніми виключні підстави для оскарження судового рішення поза межами присічного річного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на наступне.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У частинах першій та третій статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до вимог частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст.256 ГПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим господарським судом 30.03.2023, повний текст складено 06.04.2023, отже, десятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, для подання апеляційної скарги сплив 17.04.2023 (оскільки 16.04.2023 - неділя, вихідний день).
Апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 19.06.2024, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження, на 1 рік 2 місяці та 2 дні.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо процесуального статусу апелянта.
У своїй скарзі апелянт наголошує, що справи про банкрутство характеризуються особливим складом учасників, кожен з яких, вступаючи в провадження у такій справі, на різних процедурах, наділяється специфічним обсягом прав і обов'язків, зумовленим характером відносин неспроможності/банкрутства та спрямованістю інтересів (юридичною заінтересованістю) учасника у такому провадженні.
Засновники (учасники, акціонери) боржника як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі (майні), акцій, права на вклад до статутного капіталу) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі, в тому рахунку через субсидіарну відповідальність, а також, зокрема стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута.
Право на уповноваження особи може бути реалізовано вищим органом управління боржника на будь-якій стадії справи про банкрутство, позаяк така правомочність за змістом є спеціальною, виникає саме у зв'язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство, безпосередньо не пов'язана з управлінням боржником чи розпорядженням його майном, а отже, не зазнає змін через обмеження (зупинення/припинення) корпоративних прав та повноважень органів управління боржника, що застосовуються у такій справі поетапно відповідно до приписів частин п'ятої, сьомої статті 44, частини четвертої статті 50, частини першої статті 59 КУзПБ.
З посиланням на постанову Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі №910/24368/14 зазначає, що стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства пов'язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника саме з рішенням його вищого органу управління, яке має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття.
Таке рішення вищого органу управління боржника, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є єдиним можливим доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника перед третіми особами у справі про банкрутство.
У розвиток цієї позиції Верховний Суд у наведеній справі акцентував, що вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 Господарського процесуального кодексу України (пункт 111 постанови).
Водночас, за наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства» своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси в розумінні абзацу двадцять третього статті 1 КУзПБ.
ОСОБА_1 , як єдиним учасником боржника ТОВ «Мегаполіс ДКС», 20.05.2024 прийнято рішення №24-01 про вступ у справу про банкрутство №908/1390/19 ТОВ «Мегаполіс ДКС» як уповноваженої особи засновників (учасників) боржника. Уповноважено його ж особисто або через інститут представництва підготувати та подати до Господарського суду Запорізької області заяву про вступ у справу про банкрутство №908/1390/19 уповноваженої особи засновників боржника ТОВ «Мегаполіс ДКС».
Відповідно до приписів статті 131-2 Конституції України, статей 16, 58 ГПК України процесуальне представництво уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справі про банкрутство може здійснюватися адвокатом.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 906/43/22 (906/410/22).
Так, 20 травня 2024 року між адвокатом Кригіною О.В. та уповноваженою особою засновника (учасника) ТОВ «Мегаполіс ДКС» Паламаренко П.П., укладено договір №24-1 про надання правової допомоги, відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в межах справи №908/1390/19.
20 травня 2024 року адвокатом через систему «Електронний суд» було подано відповідну заяву про вступ в справу уповноваженої особи засновника (учасника) ТОВ «Мегаполіс ДКС» Паламаренко П.П. в якості учасника в справі №908/1390/19 про банкрутство ТОВ «Мегаполіс ДКС».
Оскільки, станом на 06 червня 2024 року жодної інформації щодо розгляду заяви уповноваженої особи засновника (учасника) ТОВ «Мегаполіс ДКС» Паламаренко П.П. про вступ в справу не було, конкурсним кредитором з правом вирішального голосу ТОВ «Мегатрейд 13» подано відповідну заяву до суду щодо видачі відповідної копії ухвали.
Господарський суд Запорізької області листом від 07.06.2024 за №908/1390/19, який надіслано на електронну адресу адвокату ТОВ «Мегатрейд 13» Безуху А.М. 10 червня 2024 року об 11 год. 32 хв., повідомив, що адвоката Кригіну Оксану Володимирівну (представника ОСОБА_1 ) приєднано як учасника та надано доступ до інформації у справі №908/1390/19 про банкрутство ТОВ «Мегаполіс ДКС».
Розуміючи, що набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України, однак беручи до уваги лист Господарського суду Запорізької області від 07.06.2024 за №908/1390/19 щодо надання статусу учасника у справі про банкрутство уповноваженій особі засновника (учасника) ТОВ «Мегаполіс ДКС» Паламаренко П.П., котрий був надісланий адвокату кредитора на електронну адресу тільки 10 червня 2024 року, вважає, що з цього часу фактично уповноважена особа засновника (учасника) ТОВ «Мегаполіс ДКС» Паламаренко П.П. став учасником у справі №908/1390/19, а отже набув процесуальних прав та обов'яків учасника справи, визначених ст. 42 ГПК України.
Щодо відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду апелянт наголошує, що:
- учасник (засновник) боржника - ТОВ «Мегаполіс ДКС» жодного разу не приймав участь в даній судовій справі;
- ні судом, ні арбітражними керуючими, які виконували повноваження керуючого санацією і ліквідатора у справі, на адресу учасника (засновника) боржника не надсилались жодні документи, що стосуються справи про банкрутство, як і самим керівництвом боржника;
- про справу про банкрутство учаснику (засновнику) боржника стало відомо 20 травня 2024 року від конкурсного кредитора - ТОВ «Мегатрейд 13»; у зв'язку з чим, 20 травня 2024р. учасник (засновник) боржника прийняв рішення вступити в дану справу в якості учасника справи про банкрутство, визначено уповноважену особу учасника (засновника) боржника, та прийнято рішення на укладення правничої угоди з адвокатом на представлення його інтересів;
- оскільки представник уповноваженої особи учасника (засновника) боржника дізналася про набуття статусу учасника справи з отриманого 10 червня 2024 року від Господарського суду Запорізької області листа від 07.06.2024 №908/1390/19, тому апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 подається в межах 10-денного строку, з моменту набуття учасником (засновником) боржника статусу учасника у справі та ознайомлення з матеріалами справи в «Електронному суді».
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником (учасником) юридичної особи боржника (ТОВ «Мегаполіс ДКС», ідентифікаційний код 33401239) є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Зазначена особа у витягу з ЄДР також визначена як керівник боржника.
Також у реєстрі містяться дані, що юридична особа перебуває у стані припинення з 27.09.2019.
Так, згідно з матеріалами справи, комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», 04.06.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява директора ТОВ «Мегаполіс ДКС» Паламаренко П.П. про порушення провадження у справі про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи.
Ухвалою від 11.06.2019 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду; присвоєно справі номер провадження - 26/52/19; підготовче засідання призначено на 25.06.2019 о 11-45.
Ухвалою від 25.06.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс ДКС” (вул. Чумаченка, 8, офіс 3, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ 33401239); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; відкрито процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс ДКС” (вул. Чумаченка, 8, офіс 3, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ 33401239); керуючим санацією призначено директора боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича (свідоцтво Міністерства Юстиції України №51 від 08.02.2013р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса для листування: 03065, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 10, офіс 212); вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство і відкриття процедури санації відповідно до статті 94 Закону “Про відновлення платоспроможності...”; зобов'язано керуючого санацією разом з розпорядником майна розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, який подати до господарського суду у строк 12.08.2019; попереднє засідання суду призначено на 15.08.2019р. о 10-00; зобов'язано розпорядника майна боржника Бандуру І.В. повідомити усіх кредиторів у справі про дату і час попереднього засідання суду.
Постановою від 24.09.2019 клопотання голови комітету кредиторів № 27/08/19-1 від 27.08.2019 - задоволено; припинено процедуру санації Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс ДКС” (вул. Чумаченка, 8, офіс 3, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ 33401239); припинено повноваження керуючого санацією - Паламаренка П.П. та розпорядника майна Бандури І.В.; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс ДКС” (вул. Чумаченка, 8, офіс 3, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ 33401239) - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегаполіс ДКС” призначено арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича (свідоцтво Міністерства Юстиції України №51 від 08.02.2013р., ідентифікаційний номер 2863722113, адреса для листування: бул. Вацлава Гавела, 10, офіс 212, м. Київ, 03065); вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника; зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Наведеним спростовуються доводи апелянта, що учасник (засновник) боржника - ТОВ «Мегаполіс ДКС» жодного разу не приймав участь в даній судовій справі; ні судом, ні арбітражними керуючими, які виконували повноваження керуючого санацією і ліквідатора у справі, на адресу учасника (засновника) боржника не надсилались жодні документи, що стосуються справи про банкрутство, як і самим керівництвом боржника (оскільки сам апелянт і був керівником боржника); про справу про банкрутство учаснику (засновнику) боржника стало відомо 20 травня 2024 року від конкурсного кредитора - ТОВ «Мегатрейд 13».
При цьому суд наголошує, що неподання учасником справи заяви з процесуальних питань про залучення до участі у справі у якості уповноваженої особи засновників боржника залежало суто від суб'єктивних обставин апелянта, тому в силу норм процесуального права наведене не може бути визнано поважною підставою для відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Ухвала Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 у справі № 908/1390/19 була направлена судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 06.04.2023 та надано загальний доступ до неї 07.04.2023 (посилання https://reyestr.court.gov.ua/Review/110050085).
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утриматися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Колегія суддів також звертається до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20:
« 48. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
49. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
50. У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
51. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.
52. Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
53. Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
54. Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).».
Таким чином, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що апелянт, хоча і в іншому правовому статусі у справі про банкрутство (керівник санації), але знав про її наявність ще з червня 2019 року, оскільки справу відкрито саме за його заявою і він був безпосереднім її учасником; прийняття рішення про вступ у справу в новому статусі (уповноваженої особи засновників боржника), після припинення повноважень керівника санації залежало виключно від волевиявлення апелянта, відтак, носило суб'єктивний характер, як практика ЄСПЛ покладає на заявника і запровадження заходів щодо обізнаності із рухом відомої йому справи.
Відтак, в даному випадку пропуск строку на оскарження судового рішення (ухвали), зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою учасника.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.2 ст.261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, або пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Зазначений у ч.2 ст.261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі № 916/1240/17 звернув увагу, що у вказаній нормі врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку. При цьому, за змістом частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України поновлення апеляційним судом пропущеного строку можливе виключно у разі подання апеляційної скарги в межах присічного річного строку, а в разі недотримання останнього з'ясування поважності причин строку на апеляційне оскарження взагалі не має істотного значення та не може жодним чином вплинути на однозначне вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).
Таким чином, беручи до уваги належне повідомлення судом ОСОБА_1 (за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство та який виконував функції керівника санації, до визнання боржника банкрутом), хоча і в іншому статусі (набуття якого у справі про банкрутство також залежало виключно від заявника) про розгляд справи № 908/1390/19 та звернення апелянта з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 після спливу більше одного року з дня складення повного тексту судового рішення, наявні підстави для відмови апелянту у відкритті апеляційного провадження.
За таких обставин, на підставі пункту 1 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасника (засновника) ТОВ “Мегаполіс ДКС” ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 у справі № 908/1390/19 та повернення апеляційної скарги скаржнику.
Керуючись статтями 234, 235, 260, частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
У задоволенні клопотання уповноваженої особи учасника (засновника) ТОВ “Мегаполіс ДКС” ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 у справі №908/1390/19 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасника (засновника) ТОВ “Мегаполіс ДКС” ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2023 у справі № 908/1390/19; апеляційну скаргу №б/н від 19.06.2024 з додатком на 39 аркушах, в тому числі платіжну квитанцію №4055-5636-2347-5176 від 19.06.2024 про сплату 6306,00 грн, повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Суд апеляційної інстанції повідомляє, що згідно з п.113 (розділу V. Перехідні положення) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей; електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі; документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу апелянтом подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» зазначена скарга зберігається в централізованому файловому сховищі, а її роздрукована паперова копія приєднується до матеріалів справи.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков