16 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/462/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Гребенюк Н.В.
за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Дикань О.М.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ФОП Волкової К.Г. (вх. №1186Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 (повний текст якого складено та підписано 15.04.2024 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І.)
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6-й під., 1-й пов., кім. 35; код ЄДРПОУ 22630473)
до Фізичної особи-підприємця Волкової Катерини Григорівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 272000,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 позов задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Волкової Катерини Григорівни штраф у розмірі 136000,00 грн та пеню у розмірі 136000,00 грн із зарахуванням зазначених сум до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків, також стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3264,00 грн.
Не погодившись із рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ФОП Волкова К.Г., в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відкрив провадження в даній справі, не надавши оцінки тій обставині, що позивач не направив відповідачеві додатки до позовної заяви: копію витягу з рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.07.2021 № 70/68-р/к, копію листа від 19.07.2021 № 70-02/2-5936 «Про результати розгляду справи №2/01-164-21», копії судових рішень у справі 922/4518/21 тощо, тоді як відповідачем у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану та постійними обстрілами м.Харкова та Харківської області фактично було втрачено доступ до значної частини документів, що стосуються підприємницької діяльності, в тому числі до документів, які приймалися позивачем. Також відповідач стверджує, що судом першої інстанції було проігноровано дію форс-мажорних обставин, невірно визначено період для розрахунку пені та не розглянуто підстави для зменшення розміру штрафних санкцій. В обґрунтування наявності форс-мажорних обставин апелянт посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, п.70 роз'яснень Антимонопольного комітету України №1-рр від 30.03.2022, у яких вказано, що у виняткових випадках, зокрема, за наявності форс-мажорних обставин, засвідчення яких відбувається в установленому законом порядку, інших обставин природного, економічного, суспільного характеру, штрафи можуть бути визначені в меншому (зокрема, символічному) розмірі. Апелянт стверджує, що правомірність нарахування штрафу фактично залежала від судової справи №900/4518/21, однак ФОП Волкова К.Г. не отримувала судове рішення у вказаній справі, яким відмовлено у скасуванні рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.07.2021 № 70/68-р/к, а відтак не знала і не могла знати про його ухвалення, дату набрання законної сили та, відповідно, про настання відліку строків оплати штрафу. На думку апелянта, в даному випадку наявні об'єктивні підстави (стан війни, який є форс-мажорною обставиною), які звільняють відповідача від відповідальності щодо сплати штрафу та пені, оскільки війна прямо вплинула на зупинення діяльності ФОП Волкової К.Г., що призвело до фінансової неспроможності. Окрім того, заявник скарги зазначає про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом на 100 відсотків в порядку ч.3 ст.551 ЦК України, ч.2 ст.233 ГК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відмовлено ФОП Волковій К.Г. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ФОП Волкової К.Г. (вх. №1186Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 залишено без руху, у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому ЗУ «Про судовий збір» порядку та розмірі. Встановлено апелянту 10-денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз'яснено апелянту, що неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.) відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, призначено справу до розгляду на "16" липня 2024 р. на 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2024 було витребувано у суду першої інстанції матеріали справи № 922/462/24, які надійшли на запит 09.07.2024.
Копію вказаної ухвали відповідач отримав поштою 13.06.2024, що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням відділення зв'язку (а.с.150).
13.06.2024, тобто в межах установленого судом строку, позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Позивач вказує, що копія Витягу з Рішення № 70/68-р/к та копія листа № 70-02/2-5936 (наявні в матеріалах справи № 922/462/24) були направлені позивачем відповідачу рекомендованим повідомленням № 6102254620130, яке було отримано ФОП Волковою К.Г. 14.08.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (наявні в матеріалах справи № 922/462/24), отже, у відповідача наявні вказані документи, і він скористався правом на оскарження рішення № 70/68-р/к до господарського суду, подавши позов у справі №922/4518/21, в задоволенні якого судом було відмовлено. Також позивач зауважує, що відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/20661/16, від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, у застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Окрім того, позивач вказує на те, що строк на добровільну сплату відповідачем штрафу сплинув 14.10.2021, а, отже, строк його сплати настав до введення на території України воєнного стану, і що відповідач не надав доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення оплати ним штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке мало місце ще в 2021 році.
12.07.2024 у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тихий П.В.
На адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.07.2024 на 11:30 год., поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 15.07.2024 вказану заяву було задоволено.
Присутній у судовому засіданні 16.07.2024 представник позивача (у режимі відеоконференції) підтримав викладену ним письмово правову позицію.
Відповідач (апелянт), повідомлений належним чином про час та місце судового засідання (як уже зазначалося, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 16.07.2024 ФОП Волкова К.Г. отримала 13.06.2024), не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні особисто або через представника.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
За результатами розгляду справи № 2/01-164-21 про порушення фізичною особою-підприємцем Демченко Світланою Петрівною та фізичною особою-підприємцем Волковою Катериною Григорівною законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 13.07.2021 № 70/68-р/к (далі за текстом - рішення № 70/68-р/к).
Пунктом 1 резолютивної частини рішення № 70/68-р/к визнано, що ФОП Демченко С.П. та ФОП Волкова К. Г. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведений Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на закупівлю “Бензин А-80, бензин А-92, дизельне паливо, масло дизельне, масло напівсинтетика 10w40” (ідентифікатор закупівлі в системі “Prozorro” - UA-2016-12-13-000706-a).
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з п. 3 резолютивної частини рішення № 70/68-р/к на ФОП Волкову К.Г. накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.
Пунктом 4 резолютивної частини Рішення № 70/68-р/к визнано, що ФОП Демченко С.П. та ФОП Волкова К.Г. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведений Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з п. 6 резолютивної частини рішення № 70/68-р/к на ФОП Волкову К. Г. накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.
Отже, за наведені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, на відповідача накладено штрафи у загальному розмірі 136000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, витяг із рішення №70/68-р/к Відділенням направлено на адресу відповідача із супровідним листом від 19.07.2021 № 70-02/2-5936 рекомендованим повідомленням № 6102254620130, яке вручене 14.08.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11).
На підставі ч. 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, має його сплатити у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
ФОП Волкова К.Г. звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення № 70/68-р/к.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.11.2021 відкрито провадження у справі № 922/4518/21.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.02.2022 у справі № 922/4518/21 ФОП Волковій К.Г. в задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2022 у справі № 922/4518/21 не оскаржувалось, тобто є таким, що набрало законної сили.
Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано апелянтом, ФОП Волкова К.Г. не сплатила штраф, нарахований згідно з рішенням № 70/68-р/к.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
З посиланням на зазначені обставини та на положення ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України також нараховано фізичній особі-підприємцю Волковій Катерині Григорівні 136000,00 грн пені за період прострочення оплати штрафу з 15.10.2021 по 17.11.2021 (включно) та з 17.02.2022 по 08.02.2024 (включно), всього за 756 днів прострочення. Крім того, як свідчить розрахунок, при його здійсненні Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України враховані вимоги ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” щодо обмеження максимального розміру пені розміром штрафу.
Обставини щодо стягнення пені та штрафу стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
За змістом ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Як зазначалось, рішення №70/68-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідачу вручене 14.08.2021. Таким чином, штраф, накладений на відповідача зазначеним рішенням, підлягав сплаті до 14.10.2021 (включно). Однак станом на час судового розгляду даної справи № 922/462/24 в суді першої та апеляційної інстанції штраф відповідачем не сплачений.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Щодо застосування абзаців третього - п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у спорах про стягнення пені у зв'язку з невиконанням рішень органів Антимонопольного комітету України існує стала судова практика, викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 №910/9272/18, від 04.07.2019 у справі №910/14288/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.
У постанові від 31.10.2019 у справі № 904/3778/18 Верховний Суд вказав, що оскільки згаданими положеннями статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду; з'ясувавши те, що Рішення АМК у встановленому порядку не скасовано і недійсним не визнано та є обов'язковим до виконання, здійснивши перевірку правильності нарахування територіальним відділенням АМК пені (тривалість, розмір), Касаційний господарський суд дійшов висновку про прийняття рішення про задоволення позову територіального відділення АМК про стягнення пені внаслідок прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії позивача.
Оскільки, як встановлено в ході судового розгляду в даній справі № 922/462/24, ФОП Волкова К.Г. в добровільному порядку не сплатила нарахований їй штраф, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правомірно нарахувало їй пеню за період прострочення сплати штрафу з 15.10.2021 по 17.11.2021 (включно) та з 17.02.2022 по 08.02.2024 (включно), всього за 756 днів прострочення.
В апеляційній скарзі відповідач стверджує про неправильне визначення місцевим господарським судом періоду нарахування пені, зазначаючи, що нарахування вказаної суми залежало від моменту прийняття господарським судом рішення у справі № 922/4518/21 за позовом ФОП Волкової К.Г. до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.07.2021 № 70/68-р/к у справі №2/01-164-21, у задоволенні якого було відмовлено рішенням суду від 16.02.2022.
ФОП Волкова К.Г. стверджує, що їй не було відомо про прийняття господарським судом рішення від 16.02.2022 у справі №922/4518/21 та набрання ним законної сили.
Разом з тим, як вбачається із вказаного рішення, розміщеного у Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.04.2022, ФОП Волкову К.Г. було повідомлено про час та місце судового засідання 16.02.2022, однак вона подала клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив.
Отже, ФОП Волкова К.Г. знала про судове провадження, яке здійснювалося за її позовом, тому в розумні інтервали часу мала вживати заходів, щоб дізнатися про його стан (відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Європейським судом з прав людини у пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"), враховуючи також, що у відповідності до ч.1 ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" під час воєнного стану повноваження судів не припинилися.
Окрім того, як вбачається зі змісту вищенаведених приписів ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, період зупинення нарахування пені законодавець пов'язує виключно з тим часом, протягом якого тривав розгляд чи перегляд господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Як було встановлено вище, справа № 922/4518/21 розглядалася в суді першої інстанції з 18.11.2021 по 16.02.2022 і не переглядалася в апеляційному порядку. Тому саме цей період було виключено позивачем із розрахунку пені, у відповідності до вищенаведених приписів ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
В чому полягає необґрунтованість вказаного розрахунку, апелянтом у скарзі не зазначено.
ФОП Волкова К.Г. в суді першої та апеляційної інстанції стверджувала про наявність форс-мажорних обставин, посилаючись в обґрунтування їх наявності виключно на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, який має загальний характер і не є автоматичною підставою для звільнення будь-якої особи від відповідальності за порушення зобов'язання.
Будь-яких інших доказів, що свідчили б про настання форс-мажорних обставин саме для ФОП Волкової К.Г., відповідачем в ході розгляду справи не надано.
Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 12.03.2024 у справі № 911/2635/22 тощо).
Щодо наведеного в апеляційній скарзі п.70 роз'яснень Антимонопольного комітету України №1-рр від 30.03.2022, у яких вказано, що у виняткових випадках, зокрема, за наявності форс-мажорних обставин, засвідчення яких відбувається в установленому законом порядку, інших обставин природного, економічного, суспільного характеру, штрафи можуть бути визначені в меншому (зокрема, символічному) розмірі - колегія суддів зазначає, що ці роз'яснення мають рекомендаційний характер, на що обґрунтовано вказує позивач у відзиві на апеляційну скаргу. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, наявності форс-мажорних обставин ФОП Волкова К.Г. не довела.
Також, як аргументовано вказав місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, посилання відповідача на дію форс-мажорних обставин є безпідставними з огляду на те, що, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за яке відповідача притягнуто до відповідальності, передбаченої п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, скоєно відповідачем ще у 2021 році, тобто до початку війни, на яку посилається відповідач як на форс-мажорну обставину, до того ж, за змістом ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, в даному ж випадку, відповідача притягнуто до відповідальності не за порушення зобов'язання в розумінні ст. 509 ЦК України, а за вчинене порушення Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовано ФОП Волковою К.Г. під час апеляційного провадження.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/20661/16, від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, на які правомірно посилається позивач, у застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).
У постанові від 16.06.2022 у справі № 917/530/21 Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що хоча пеня і заявлена АМК на підставі статті 56 Закону № 2210, втім стаття 551 ЦК України підлягає застосуванню судом, як норма загальної дії. Суд касаційної інстанції, із посиланням на власну усталену правову позицію з даного питання про відсутність у господарського суду права на зменшення відповідних сум, вказав, що суд апеляційної інстанції, не врахувавши цю правову позицію, дійшов помилкових висновків про можливість зменшення розміру пені згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає про безпідставність тверджень ФОП Волкової К.Г. в апеляційній скарзі про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом на 100 відсотків в порядку ч.3 ст.551 ЦК України, ч.2 ст.233 ГК України.
Стосовно тверджень заявника скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відкрив провадження в даній справі, не надавши оцінки тій обставині, що позивач не направив відповідачеві додатки до позовної заяви: копію витягу з рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.07.2021 № 70/68-р/к, копію листа від 19.07.2021 № 70-02/2-5936 «Про результати розгляду справи №2/01-164-21», копії судових рішень у справі №922/4518/21 тощо - колегія суддів зазначає, що, як встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні та підтверджується матеріалами справи (а.с.11), витяг з рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.07.2021 № 70/68-р/к, із листом від 19.07.2021 № 70-02/2-5936 ФОП Волкова К.Г. отримала 14.08.2021, про судове провадження у справі №922/4518/21 також була повідомлена.
Обставини щодо можливої подальшої втрати нею цих документів (внаслідок воєнних дій або з інших причин) не свідчать про те, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження в даній справі.
Будь-яких інших аргументів, що могли б бути визнані підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови в позові - відповідачем під час апеляційного провадження не наведено.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки рішення №70/68-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є таким, що набрало чинності та є обов'язковим до виконання, і ФОП Волкова К.Г. при цьому не надала суду доказів сплати штрафу на виконання зазначеного рішення та пені, нарахованої в зв'язку з простроченням оплати штрафу в добровільному порядку, позов про стягнення з ФОП Волкової К.Г. до державного бюджету України 136000,00 грн штрафу та 136000,00 грн пені за прострочення сплати зазначеного штрафу підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ФОП Волкової К.Г. (вх. №1186Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 922/462/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 22.07.2024.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий
Суддя Н.В. Гребенюк