18 липня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/15403/24
Провадження № 22-ц/4820/1454/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю представника позивача
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/15403/24 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Бейликом М.Б., на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року про відмову у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд
У травні 2024 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 2 000 доларів США, що еквівалентно 80 780 грн.
29 травня 2024 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ФОП ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв м, загальною вартістю 45 560 грн, на вказаний об'єкт нерухомого майна заявник просив накласти арешт, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що відповідач відчужить квартиру під час розгляду справи, що в свою чергу призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Тому ФОП ОСОБА_1 , просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв м, та заборонити вчиняти будь які дії щодо цієї квартири.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
ФОП ОСОБА_1 не погодився із такою ухвалою суду, подав апеляційну скаргу у якій посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення судом норм процесуального права. Апелянт вказує, що висновок суду щодо неспівмірності вартості нерухомого майна із заявленими позовними вимогами про стягнення коштів є необґрунтованим. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову було надано інформаційну довідку, згідно якої вартість квартири, на яку має бути накладено арешт складає 45 560 грн, а ціна позову становить 80 780 грн. Відповідач не виконав договірні зобов'язання, які стали підставою для звернення до суду і може відчужити квартиру, що зробить неможливим виконання рішення суду а майбутньому.
З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити подану заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, за невиконання відповідачем умов, укладеного між сторонами договору.
Предметом вказаного позову є стягнення з відповідача коштів за договором в сумі 2000 доларів США, що еквівалентно 80780 грн.
Одночасно позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту із забороною вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., реєстраційний номер майна 33587281, яка на праві власності належить ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., реєстраційний номер майна 33587281, яка на праві власності належить ОСОБА_2 становить 45 560 грн, однак така вартість квартири була вказана станом на 06 червня 2011 року.
Докази щодо розміру вартості вказаної квартири станом на момент подачі позову, а саме травень 2024 рік, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, висновок суду що накладення арешту із забороною вчиняти будь-які дії на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 23,6 кв.м., реєстраційний номер майна 33587281, є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами, є цілком законним.
Позивачем не надано суду письмових доказів вартості квартири, на яку він просив накласти арешт, на час подання заяви про забезпечення позову. В той же час не може бути прийнята до уваги вартість квартири, вказана станом на 06 червня 2011 року в сумі 45 560 грн, оскільки з усією очевидністю вбачається, що ринкова вартість цієї квартири на даний час з урахуванням інфляції та інших чинників ринку нерухомості не відповідає цій сумі.
Крім того в судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта пояснив, що відповідач офіційно працевлаштований, хоча йому невідомо його місце роботи. Також в матеріалах справи відсутні дані чи має відповідач на праві власності рухоме майно, зокрема автомобіль, щодо якого теж можуть бути застосовані заходи забезпечення позову.
З цих підстав доводи апеляційної скарги, що вартість квартири, на яку має бути накладено арешт складає 45 560 грн, а ціна позову становить 80 780 грн., тому заходи забезпечення позову є співмірними, слід відхилити.
Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Бейликом М.Б., залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 липня 2024 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова