Справа № 740/4418/24
Провадження № 1-кс/740/668/24
про застосування запобіжного заходу
20 липня 2024 року м. Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- підозрюваного ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання слідчого Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, є громадянином України, розлучений, має двох неповнолітніх дітей, згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий періоду військової частини НОМЕР_1 , солдат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 12024270380000542 від 18.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
установив:
У поданому 20.07.2024 до суду клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області за процесуального керівництва Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024270380000542 від 18.07.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що солдат ОСОБА_4 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді водія відділення підвозу засобів інженерного озброєння взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
18.07.2024 близько 00 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його співмешканкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник словесний конфлікт із надуманих ОСОБА_7 причин.
У подальшому близько 04 год. 00 хв. 18.07.2024 до будинку
АДРЕСА_4 на автомобілі марки «ВАЗ» 21114, р. н. НОМЕР_2 , приїхав колишній чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_4 , де у той час перебували ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , після чого між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт.
У цей же час на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин ОСОБА_4 вирішив нанести тілесні ушкодження ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи близько
04 год. 00 хв. поблизу будинку АДРЕСА_4 , діючи на порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, наніс один удар предметом, схожим на ніж, в ділянку живота та один удар предметом, схожим на ніж, в ділянку лівого плеча ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки з пошкодженням тонкої та товстої кишки, серозно-фібринозного перитоніту, гемоперитонуму, колото-різаної рани лівого плеча, що за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
18.07.2024 о 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
19.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема:
- протокол огляду місця події від 18.07.2024, відповідно якого за адресою: АДРЕСА_4 , навпроти 1-го під'їзду, на асфальті, виявлено сліди речовини бурого кольору;
- протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , відповідно до якого в останнього вилучено футболку чоловічу чорного кольору з надписом PUMA, на якій можуть міститися сліди вчинення кримінального правопорушення;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 , яка показала, що 18.07.2024 вона бачила, як між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відбувалася бійка з мотивів ревнощів та неприязних відносин;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що в ніч з 17.07.2024 на 18.07.2024 ОСОБА_4 наніс йому один удар предметом, зовні схожим на ніж, у ділянку живота та один удар предметом, схожим на ніж, у ділянку лівого плеча, після чого він пішов до магазину, щоб попросити викликати йому швидку допомогу;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 , яка показала, що в ніч з 17.07.2024 на 18.07.2024, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 , на вулиці вона чула сварку чоловіків, під час якої один з них висловлював погрози;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 , яка повідомила, що 18.07.2024 близько 04 год. 10 хв. вона пересувалася на власному автомобілі по АДРЕСА_4 , в цей час до автомобіля підійшов ОСОБА_7 та повідомив, що в нього є ножові поранення. Чоловік був у крові, в нього була пошкоджена ліва рука та поранення в ділянці живота. Після чого було викликано карету швидкої допомоги;
- довідка КНП «Ніжинська ЦМЛ ім. М. Галицького» від 18.07.2024, відповідно до якої у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки з пошкодженням тонкої та товстої кишки, серозно-фібринозного перитоніту, гемоперитонуму, колото-різаної рани лівого плеча.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається з метою запобігання зазначених у п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, оскільки підозрюваний може:
- переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 покинув місце події, не вжив жодних заходів щодо надання допомоги ОСОБА_7 та переховувався доки, не усвідомивши протиправність своїх дій, самостійно прибув 19.07.2024 близько 20 год. 30 хв. до Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області. Крім того ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого безальтернативно передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі, ОСОБА_4 має можливість розцінити ухилення від кримінальної відповідальності, як менш негативне явище для себе, ніж власне відбування покарання, та може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на станом на цей час знаряддя вчинення кримінального правопорушення не виявлено, а тому ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може знищити, сховати або спотворити його;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, тому що ОСОБА_4 , знаючи анкетні відомості та адреси проживання свідків та потерпілого, може здійснювати тиск на останніх шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу може призвести до неможливості притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя особи, що може свідчити про схильність обвинуваченого до вчинення дій насильницького характеру, зокрема, і до інших учасників кримінального провадження, чим обґрунтовується можливість вчинення останнім інших злочинів. Крім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за призовом на час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_1 , та з 04.02.2024 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що обумовлює ймовірність вчинення ним військового кримінального правопорушення, пов'язаного з ухиленням від виконання обов'язків військової служби.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані до ОСОБА_4 не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків та запобіганню вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому обставин та просив задовольнити з підстав, указаних у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечив щодо клопотання, оскільки доводи, викладені в ньому, не відповідають дійсності. По суті клопотання пояснив, що о другій годині ночі йому зателефонувала дочка та попросила приїхати, забрати, тому що мати та її співмешканець билися. Як тільки він приїхав, то ОСОБА_7 почав до нього чіплятися першим, наносив удари, кричав, бігав, а вже зранку підозрюваному зателефонувала колишня дружина та повідомила, що сталося. Він співпрацює зі слідством, все розповів працівникам поліції, переховуватися або ж впливати на когось - не збирається.
У судовому засіданні захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного. Зокрема, зауважив, що в даному випадку застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоречним та передчасним; немає прямих доказів вчинення цього кримінального правопорушення саме ОСОБА_4 . Показання потерпілого варто взяти під сумнів, адже ОСОБА_7 є особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності та до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. При цьому підозрюваний не має судимості, співпрацює зі слідством, самостійно звернувся до поліції для надання пояснень, а тому ризики, викладені в клопотанні, нічим не обґрунтовані. Крім того, до матеріалів клопотання не додано прямих доказів того, що саме ОСОБА_4 наніс потерпілому тілесні ушкодження, ніхто зі свідків цього не бачив.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
У рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтовану підозру та які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Так, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю відомостей, детальний перелік яких міститься у клопотанні, які долучені до клопотання.
При цьому на стадії розгляду клопотання слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.
Зміст доданих до клопотання доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на цьому етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на цей час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Дослідивши наявні докази в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані обставини з урахуванням суворості можливого покарання свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та потерпілого; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (у тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження.
На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам: переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та потерпілого; вчинення іншого кримінального правопорушення.
За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками станом на час розгляду клопотання, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів належне виконання ним процесуальних обов'язків. Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак, слідчий суддя вважає за можливе клопотання задовольнити.
Водночас на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства. А тому, на думку слідчого судді, відсутні підстави для можливості призначення застави як альтернативи запобіжному заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - до 15 вересня 2024 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 18 липня 2024 року 20 год. 30 хв.
Копію ухвали негайно вручити під розписку підозрюваному ОСОБА_4 та направити для виконання до Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області.
Органу досудового розслідування повідомити рідних підозрюваного ОСОБА_4 про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1