Справа №:755/12093/24
Провадження №: 2/755/6950/24
"17" липня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Суд, ознайомившись із матеріалами справи, вважає, що вказана цивільна справа не може бути розглянута Дніпровському районним судом міста Києва та підлягає передачі за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого, правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів права.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Підсудність даного спору визначається за загальними правилами, а саме за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідач ОСОБА_2 згідно даних зазначених у позовній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Разом з тим, суддею, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, направлено запит щодо отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
Так, згідно отриманої відповіді № 695659 від 17.07.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , що за територіальною підсудністю відноситься до Зарічного районного суду м. Суми .
Виходячи з даного предмету спору і обґрунтувань позивача, викладених у позові, відсутні підстави для визначення підсудності даного позову Дніпровському районному суду м. Києва згідно ст.28,29,30 ЦПК України.
Частиною 9 статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також ту обставину, що позивачем позовну заяву подано з порушенням територіальної юрисдикції (підсудністю) судів, суд приходить до висновку про необхідність передачі справи за належною підсудністю.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, у зв'язку з чим її необхідно передати за підсудністю до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а саме до Зарічного районного суду м. Суми . (м. Суми, вул. Академічна, 13).
На підставі викладеного та керуючись ст.27, 31, 32, 187, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати до Зарічного районного суду м. Суми . (м. Суми, вул. Академічна, 13). за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення.
Учасники справи, яким ухвала не була вручена у день її проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.
Суддя Н.О. Яровенко