Номер провадження 2/754/3655/24
Справа №754/6680/24
Іменем України
17 липня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Галась І.А.
при секретарі - Париста А.С.
у відсутності сторін
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що з Червня місяця 2020 року ОСОБА_1 і Відповідач, ОСОБА_2 , перебували у фактичному шлюбі. Згідно п.2 ст. З СК України вони є однією сім'єю, тому що разом проживали та вели домашнє господарство за адресою АДРЕСА_1 . Що може бути підтверджене показаннями сусідів (показання сусідів додаються), а також Довідкою № 3003-5000406032 від 20.10.2021 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи {копія Довідки ВПО додається). Від цих відносин у них є дитина: ОСОБА_3 " ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 (копія свідоцтва про народження доньки додається). Позивач записаний батьком дитини згідно ст. 125 Сімейного Кодексу України. Після народження доньки Відповідачка відсторонилась від виховання дитини і з Лютого місяця 2023 року взагалі пішла з дому, що може бути підтверджене показаннями сусідів, вихователями в дитячому садочку (письмові показання додаються). Хоче зазначити, що державну допомогу на утримання дитини Відповідачка оформила на себе і отримує сама ці виплати. Де наразі перебуває і ким працює ОСОБА_4 йому не відомо. З вихованням доньки позивачу допомагають його близькі.
Позивач працюю в ТОВ "ГАРАНТ" на посаді комірника (копія довідки з місця роботи додається).
Як йому відомо, аліменти Відповідач нікому не сплачує; стягнень по виконавчим документам з Відповідачки не проводиться; непрацездатних батьків також не має.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 травня 2024 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Позивач до судового засідання не з'явився, у поданій заяві просив справу розглянути у відсутність позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надала, причини неявки не повідомила.
Відповідач не скористалась процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.
Судом встановлено, що Сторони по справі мають спільну дитину - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 01.10.2021 серії НОМЕР_2 , в якому батьком вказано- ОСОБА_1 , а матір'ю - ОСОБА_2 .
Довідкою № 3003-5000406032 від 20.10.2021 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 фактично проживає/перебуває за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно до показів сусідів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтверджено факт перебування у фактичному шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що вони є однією сім'єю, вели домашнє господарство за адресою АДРЕСА_1 . А також і той факт, що з лютого 2023 року ОСОБА_10 не з'являється за даною адресою. А донька залишилась жити з батьком ОСОБА_11 .
Згідно довідки №06 від 03.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 відвідує заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №520 «Юніор» Деснянського району міста Києва з вересня 2023 року по теперішній час
Згідно довідки №05/36 від 08.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 працюю у ТОВ «ГАРАНТ» на посаді комірника та має заробітну плату 15 000 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Положеннями частини другої статті 51 Конституції України закріплений обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Такий же обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття встановлений і в статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що законодавчо визначеним мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину є розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
В судовому засіданні не встановлено наявність у відповідача на праві власності нерухомого майна. Позивачем не доведені витрати відповідача, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Разом з тим, обставин, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти на утримання дітей відповідачем не доведено. Відповідач перебуває в працездатному віці, відомостей про обтяження турботами щодо утримання інших осіб не надав, являючись батьком неповнолітньої дитини зобов'язаний утримувати її до повноліття.
Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати її добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.
Враховуючи наведене, виходячи з того, що дитина сторін проживає разом із позивачем, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останнього полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат, враховуючи вік дитини, стан її здоров'я, суд вважає за можливе визначити аліменти в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дитини, не порушить прав сторін.
Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженим розміром аліментів забезпечить належне утримання дитини.
Згідно ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Крім того, згідно статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Датою подачі позовної заяви є 09.05.2024.
На підставі ст.ст. 80, 84, 180,181,182,184, 191, СК України, керуючись ст.ст.10,13, 77-81, 89,141,247,258,263-265,273,280-289,352,354ЦПК України,суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 09 травня 2024 року і до досягнення донькою повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073 гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя: