ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12430/24
провадження № 3/753/4597/24
"16" липня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
14 червня 2024 року о 09-й годині 49 хвилин в м. Києві, вул. 53 Садова, 56, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Рено Мастер» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей розширені, та не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд справи відбуватиметься в Дарницькому районному суді м. Києва.
Проте, будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином повідомленим за допомогою направлення СМС-повідомлень, на виклики суду не з'являвся та провадженням щодо нього не цікавився.
Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Однак, ст. 130 КУпАП в цьому переліку відсутня.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 844778, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а. с.1), направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.2), постанові про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.3), відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого вбачається як на 02 хвилині 20 секунді поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , які ознаки наркотичного сп'яніння у нього виявлені та пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовляється. При цьому працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 права та обов'язки (а.с.6).
Судом встановлено, що працівник поліції висунув вимогу водієві пройти огляд на стан сп'яніння, що чітко зафіксовано на відеозаписі та отримав відмову, а тому почав процесуально оформлювати цю відмову, а саме складати протокол про адміністративне правопорушення.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаний відеозапис отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють імперативний обов'язок водія, а не його право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Таким чином, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він не працює, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба