Справа № 752/11434/24
Провадження №1-кс/752/4475/24
про арешт майна
03.06.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000647 від 23.05.2024 року, -
прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 29 травня 2024 року поштою звернулась до суду з клопотанням про арешт майна.
В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202400000000647 від 23.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 12024100000000647 від 23.05.2024 р. на будівельну колиску, марки «BYW» типу «ZLP630T» сер.№ 12104 (що належить ТОВ «Еверест-СБК»), журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (останній запис 01.02.2024) та журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ТОВ «Технобудконструкція», останній запис 28.11.2021, із забороною будь-яким особам їх використовувати, перетворювати, розпоряджатись та відчужувати на користь третіх осіб.
Прокурор в судове засідання не з"явився, надав до суду клопотання про слухання справи у її відсутність.
Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120241000000647 від 23.05.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.05.2024 приблизно о 13 год. 55 хв. під час виконання робіт по очищенню фасадів на будівництві багатоквартирного будинку №7.2 по пр-т. Правди, 47-б в м. Києві , перебуваючи в будівельній колисці №6 сер.№12104, напругою 380V, ймовірно від ураження струмом загинув громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, 23.05.2024 в ході огляду трупа та місця події прилеглої території вилучено, та залишено на відповідальне зберігання власнику (представнику ТОВ «Еверест-СБК» ОСОБА_5 ) будівельну колиску, марки «BYW» типу «ZLP630T» сер.№ 12104 , а також вилучено журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (останній запис 01.02.2024) та журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ТОВ «Технобудконструкція» останній запис 28.11.2021.
Постановою від 23.05.2024 старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 вилучені речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100000000647 від 23.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, прокурор зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000647 від 23.05.2024 року - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене майно під час проведення огляду 23.05.2024
в ході огляду багатоквартирного будинку №7.2 по пр-ту Правди, 47б в м. Києві , а саме: будівельну колиску марки «BYW» типу «ZLP630T» сер.№ 12104 (що належить ТОВ «Еверест-СБК»), журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (останній запис 01.02.2024) та журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ТОВ «Технобудконструкція» останній запис 28.11.2021 із забороною будь-яким особам їх використовувати, перетворювати, розпоряджатись та відчужувати на користь третіх осіб.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя