Справа № 752/10725/24
Провадження №1-кс/752/4182/24
про арешт майна
22.05.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 1202410000000617 від 16.05.2022 року, -
прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 17 травня 2024 року поштою звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 17.05.2024 року.
В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000617 від 16.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Просить накласти арешт у кримінальному провадженні № 120241000000617 від 16.05.2024 р. на речі та майно, вилучене у ході проведення обшуку з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судове засідання не з"явився, надав до суду клопотання про слухання справи у її відсутність.
Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202410000000617 від 16.05.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (ЄДРПОУ 40538421), діючи за попередньою змовою між собою, маючи на меті єдиний умисел, створили корупційну схему, яка полягає у привласненні бюджетних коштів.
В свою чергу, починаючи з 2016 року по теперішній час службові особи КП «Київтеплоенерго» періодично здійснювали капітальний ремонт магістрального трубопроводу, діаметром 800 мм, шляхом його установлення з неякісних матеріалів, після чого здійснювали проведення гідравлічних випробувань в м. Києві по вулиці Антоновича, 176 , за кошти місцевого бюджету, які виділялися з кредиту ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) на модернізацію теплоенергетичного комплексу міста Києва.
Згідно аналізу було встановлено, що дана програма передбачає виділення коштів в обсязі 140 млн. євро, які були взяті під гарантію КМДА, а також КП «Київтеплоенерго» надано дозвіл на вчинення всіх необхідних правочинів вищезазначеної програми. Також комунальне підприємство зазначило, що за 2019-2020 роки провели повну реконструкцію 270 км тепломереж в місті Києві, включаючи магістральний трубопровід по вулиці Антоновича, 176. Загальний обсяг інвестицій сягав 1 млрд. грн.
Таким чином, службові особи комунального підприємства запровадили механізм розкрадання бюджетних коштів, які виділяються на поточний ремонт асфальтобетонного покриття із-за розриву магістральної труби, діаметром 800 мм., та пов'язані з цим витратами, шляхом їх придбання за завищеними цінами та подальшого перерахування різниці на рахунки суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, з метою їх переведення у готівку та привласнення.
В ході проведення досудового розслідування 17.05.2024 слідчим було проведено огляд проїжджої частини за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176 , біля входу до ТРЦ «Ocean Plaza», в ході проведення якого було вилучено: 3 металеві труби, приблизними розмірами, 1) довжина 5,64 м., товщина 1,1 см., діаметр 102,4 см. 2) довжина 4,77 м., товщина 1,1 см., діаметр 102,4 см. 3) довжина 2,58 м., товщина 1,1 см., діаметр 102,4 см.
Вищевказані виявлені та вилучені речі визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні, про що 17 травня 2024 року старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 винесено відповідну постанову.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, прокурор зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000617 від 16.05.2024 року - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене майно під час проведення огляду 17.05.2024 року за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176 , а саме: 3 металеві труби, приблизними розмірами, 1) довжина 5,64 м., товщина 1,1 см., діаметр 102,4 см. 2) довжина 4,77 м., товщина 1,1 см., діаметр 102,4 см. 3) довжина 2,58 м., товщина 1,1 см., діаметр 102,4 см.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя