Єдиний унікальний номер 719/397/24
Номер провадження 2/719/79/24
(заочне)
22 липня 2024 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
судді Цицак В.Л.,
за участю секретаря Тартус І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новодністровськ, Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою Новодністровської міської ради, за підписом міського голови Цимбалюк Наталі Олександрівни, до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування службовим жилим приміщенням,-
23 травня 2024 року в суд надійшла позовна заява Новодністровської міської ради, за підписом міського голови Цимбалюк Н.О., до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування службовим жилим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначено, що 05 березня 2014р. за рішенням Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області № 41/3 відповідачу, як робітнику дорожньої служби, на період роботи в КП «Новодністровський житловик» було надано службове житло - квартиру АДРЕСА_1 . Проте, з моменту передачі службового приміщення у користування і до моменту звільнення з роботи - 18 червня 2018р. ОСОБА_1 не проживав у службовій квартирі. Вважають, що відповідач, написавши заяву на звільнення з роботи, створив для себе обов'язок звільнити житло та повернути його власнику. Повідомляють, що звертались до ОСОБА_1 щодо його зняття з реєстрації із службової квартири, щоб власник міг передати таке житло жителям міста, які перебувають на квартирному обліку. При цьому, зауважують, що відповідач не сплачує комунальні платежі, участі в утриманні житла не бере, особистих речей в квартирі не має, створив заборгованість із вивозу побутових відходів. З огляду на зазначене, просять визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування службовим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , без надання іншого житла.
23 травня 2024р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подачі заяв по суті справи та призначено судове засідання на 14 червня 2024р. о 10 год. 00 хв., яке неодноразово відкладалося за клопотанням позивача, останній раз на 22 липня 2024р. об 11 год. 00 хв., із викликом учасників справи.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
При цьому, 18 липня 2024 року в суд надійшло клопотання про прийняття заочного рішення, за підписом міського голови ОСОБА_2 , згідно з яким остання просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити, не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі (а.с. 51).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ; жодних заяв чи клопотань в суд не подавав, правом на надання відзиву на позов не скористався. При цьому, в суд повернулись поштові конверти у зв'язку із відсутністю адресата (а.с. 47-50).
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, враховуючи відсутність відповідача за адресою його реєстрації, що підтверджена матеріалами справи, зокрема, відповіддю № 643057 від 14.06.2024р. з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 33), у зв'язку з чим в суд повернувся конверт із викликом на судове засідання, суд вважає відповідача таким, що повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і від якого не надійшло ні відзиву на позов, ні клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутності, про причини неявки суд не повідомлено, отримавши згоду позивача, суд відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що гуртожиток «Б», якому присвоєно адресу будинок АДРЕСА_4 та переведено в житловий фонд міста, що підтверджується рішеннями Новодністровської міської ради № 54 від 01.11.2002р. «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста підвідомчих гуртожитків» та № 37/2 від 18.02.2004р. «Про переведення гуртожитків «Б», «В» до житлового фонду» (а.с. 7, 8).
Надалі, квартиру АДРЕСА_1 , згідно з рішенням Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області № 41/2 від 08.02.2006р. «Про введення житла з розряду службового (за зверненням ВУ ЖКГ)» введено в розряд службового житла (а.с. 6).
Згідно з рішенням Новодністровської міської ради №225 від 28.02.2006р. «Про затвердження Статутного фонду новоствореного комунального підприємства «Новодністровський житловик» та додатком № 1 до нього будинок АДРЕСА_4 , який належить до комунальної власності територіальної громади міста Новодністровськ, передано в оперативне управління КП «Новодністровський житловик» (а.с. 9, 10).
05 березня 2014р. рішенням Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області № 41/3 «Про виділення службової квартири (за клопотанням КП «Новодністровський житловик»)» вирішено надати службове житло - квартиру АДРЕСА_1 , робітнику дорожньої служби КП «Новодністровський житловик» ОСОБА_1 на період роботи у вказаному підприємстві (а.с. 5).
Як вбачається із корінця ордеру на службове житлове приміщення № 45 ордер виданий ОСОБА_1 складом сім'ї з 1 чоловіка на право зайняття службового приміщення, житловою площею 17,25 кв.м., яке складається з 1 кімнати в службовій квартирі АДРЕСА_3 . До складу сім'ї входить ОСОБА_1 - наймач (а.с. 12).
В подальшому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , звільнений з КП «Новодністровський житловик» 16 липня 2018р., що підтверджується довідкою № 1 від 19.01.2024р., за підписом начальника КП «Новодністровський житловик» ОСОБА_3 (а.с. 13).
Згідно зі списком боржників по ТзОВ «Аванті+» станом на грудень 2023р. за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 має заборгованість за 30 місяців по сплаті за послуги з обслуговування квартири АДРЕСА_5 у розмірі 6727,74 грн. (а.с. 14).
При цьому, за рішенням Новодністровської міської ради № 150 від 31.08.2023р. «Про передачу майна» комунальне майно - квартира АДРЕСА_6 , передана з балансу КП «Новодністровський житловик» на баланс Новодністровської міської ради, що також підтверджується службовою запискою начальника відділу обліку та звітності Новодністровської міської ради, головного бухгалтера ОСОБА_4 (а.с. 11, 15).
В підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації позивачем надано акти обстеження сім'ї від 01.02.2024р., від 01.03.2024р., від 01.04.2024р., від 01.05.2024р., від 01.06.2024р. та від 01.07.2024р., складені комісією у складі депутата Новодністровської міської ради Чернівецької області ОСОБА_5 та сусідів - мешканців будинку АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , згідно з якими ОСОБА_1 з моменту отримання службового житла у користування у квартирі не проживав та не проживає, житло знаходиться в непридатному для проживання стані, відсутній ремонт, меблі (а.с. 54-59).
Інші докази в матеріалах справи відсутні та учасниками справи не подавалися.
У ч. 1 ст. 5 ЖК України встановлено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Відповідно до ст. 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
У ч. 1 ст. 118, ч. 1 ст. 119 ЖК України встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири. Перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЖК України на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в спірній квартирі, що введена в розряд службового житла, як робітник дорожньої служби КП «Новодністровський житловик» на підставі спеціального ордера.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
У ст. 124 ЖК України встановлено, що робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У ч. 1 ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952р. визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Законодавець визначив у ч. 1 ст. 383 ЦК України, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ст.ст. 401-403 ЦК України закріплено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
Сервітут (право користування чужою квартирою) був встановлений для ОСОБА_1 з моменту винесення рішення Виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області № 41/3 від 05.03.2014р. «Про виділення службової квартири (за клопотанням КП «Новодністровський житловик»)», яким вирішено надати відповідачу службове житло на період роботи на підприємстві.
У п. 4 ч. 1 ст. 406 ЦК України передбачено, що підставою припинення сервітуту, а відтак, і права користування чужим майном, є, зокрема, припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.
Таким чином, припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та КП «Новодністровський житловик» припинило одночасно дію сервітуту для ОСОБА_1 .
При цьому, інститут виселення, з огляду на його правову природу та зміст, може бути застосовано лише до осіб, які фактично займають приміщення, з якого підлягають виселенню.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок закінчення строку дії сервітуту.
За наведених вище обставин, беручи до уваги, що відповідач припинив трудові відносини із КП «Новодністровський житловик», в спірній службовій квартирі не проживав та на даний час не проживає, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , а відтак позов Новодністровської міської ради, за підписом міського голови ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування службовим жилим приміщенням, підставний та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь позивача Новодністровської міської ради в розмірі 3028,00 грн.
На підставі ст. 41 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952р., ст.ст. 16, 29, 319, 383, 391, 401-403, 406 ЦК України, ст. 5, 6, 105, 106, 109, 118, 119, 122, 124 ЖК України та керуючись ст.ст. 2-4, 7-13, 17-19, 23, 76-81, 89, 95, 141, 247-248, 258-259, 263-265, 268, 272-275, 279, 352, 354-355ень, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
Позовні вимоги Новодністровської міської ради (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», код ЄДРПОУ 05398510), за підписом міського голови Цимбалюк Наталі Олександрівни, до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування службовим жилим приміщенням, задоволити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) на користь Новодністровської міської ради (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м.Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», код ЄДРПОУ 05398510) судовий збір в розмірі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Новодністровського міського суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, а саме протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: