Справа№ 718/2023/24
Провадження№ 3/718/726/24
"19" липня 2024 р. м. Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мінів О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції № 2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт ID НОМЕР_1 , виданий органом 7318 від 02.01.2018, громадянки України, українки за національністю, непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягалася,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
19.05.2024 близько 18:30 в АДРЕСА_2 , парк «Дендро парк», гр. ОСОБА_1 , ухилялась від виконання своїх батьківських обов?язків щодо виховання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок чого останній жбурляв камінь в ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та її захисник Маковійчук П.В. не з?явилися, 19.07.2024 захисником скеровано на адресу суду клопотання, в якому зазначив, що наведені обставини в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Так, як її син ОСОБА_2 , жодних протиправних дій не вчиняв, тілесних ушкоджень не наносив. Навпаки, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ході суперечки ображали її сина, висловлювалися в його сторону нецензурною лайкою та побили його. Її син не розпочинав даного конфлікту, та бійки не розпочинав. Крім того, по даному конфлікту притягнуто до адміністративної відповідальності мати ОСОБА_7 . Жодних належних, достатніх та достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 протиправних дій не надано. Обвинувачення грунтуться виключно на поясненнях протилежної сторони. А тому просить провадження у справі закрити за відсутності події та складу адмінтративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються спеціальним законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків (що становить об'єктивну сторону правопорушення) може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.184 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 945820 від 05.06.2024.(а.с.1); даними рапорту інспектора СЮП Чернівецького РУП ГКНП в Чернівецькоїй області лейтенанта поліції В.Кукурудзяка. (а.с.2); протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.05.2024 (а.с.4-5) копію довідки №159 від 24.05.2024, відповідно до якої ОСОБА_8 , 2015 року народження зветралася до сімейного лікаря, діагноз: забій лівого бедра. (а.с.7); письмовими поясненнями ОСОБА_9 (а.с.10); письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 23.05.2024, згідно яких встановлено, що ОСОБА_11 , того дня кину в його рідну сестру ОСОБА_8 , 2015 року народження камінь, після чого він заступився за неї. (а.с.11)
Статтею 150 СК України, передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону дитинства», особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Аналіз приписів СК України та Закону України «Про охорону дитинства», дає змогу дійти висновку, що під невиконанням обов'язків щодо виховання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання неповнолітніх. Ухилення батьків та осіб, що їх замінюють від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, тощо.
Отже, правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ч.1 ст.184 КпАП України є наявність ознак та елементів складу правопорушення, що полягає в невиконанні батьками обов'язків щодо утримання, виховання, навчання, захисту прав та інтересів неповнолітніх.
Таким чином, та аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності,за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме: ухиленні її, як матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від виконання передбачених законодавством обов'язків (невиконанні їх) - доведена та знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
При накладенні адміністративного стягнення на правопорушницю судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність і відсутність обтяжуючих вину обставин.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відносно останньої слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч.3 ст. 184, 245, 251, 280, 284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору .
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Суддя О.І. Мінів