Справа № 715/1341/24
Провадження № 1-кп/715/124/24
22.07.2024 селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12024262020000903 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,-
У невстановлений в ході досудового розслідування час але не пізніше 12.02.2024 особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, у зв'язку з чим діють обмеження щодо виїзду осіб за кордон, з метою незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , звернувся до головного сержанта військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 з приводу сприяння останнім у незаконному їх переправленні через державний кордон, а саме підшукання осіб, які б забезпечили організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 через державний кордон України.
У свою чергу, обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, у зв'язку з чим діють обмеження у виїзді осіб через державний кордон України на вищевказану пропозицію особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, щодо забезпечення незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поза межами пунктів пропуску погодився та з указаною метою розпочав пошук осіб, які б забезпечили організацію незаконного переправлення останніх через державний кордон України.
Надалі, 12.02.2024 близько 18:00 год. особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, на невстановленому в ході досудового розслідування транспортному засобі доставила ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з м. Чернівці Чернівецької області до будинку де проживає ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , де останні поселися та перебували до близько 07:00 год. 22.02.2024 очікуючи на подальше їх незаконне переправлення через державний кордон України поза межами пунктів пропуску.
У свою чергу, ОСОБА_4 , з метою реалізації умислу особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження на незаконне, поза пунктом пропуску, переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України, звернувся до місцевого жителя та свого знайомого, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, з проханням чи не відомо останньому хто може забезпечити переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України поза межами пунктів пропуску.
У свою чергу особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, повідомила ОСОБА_4 про свою готовність в організації незаконного переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через державний кордон України, при цьому зауважила, що для реалізації вказаних дій ОСОБА_9 повинен буде супроводжувати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до безпосереднього місця незаконного перетину державного кордону України, а він у свою чергу шляхом використання інформації геоданих мобільного телефону ОСОБА_4 координуватиме їх маршрут руху.
Поряд з цим, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, виказав ОСОБА_4 вимогу, що він може організувати незаконне переправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за умови, що крім останніх ОСОБА_4 супроводжуватиме до місця перетину державного кордону України ще і його чотирьох знайомих, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , а також надасть ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 тимчасове житло для проживання до їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон України, на що ОСОБА_4 погодився.
Крім цього, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, повідомила ОСОБА_4 про те, що до вказаної діяльності він залучить свого товариша, який буде разом з ОСОБА_4 супроводжувати вищевказану групу осіб до майбутнього місця незаконного перетину державного кордону України.
Надалі, 21.02.2024 близько 19:30 год. ОСОБА_4 , діючи на виконання злочинного умислу особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, на автомобілі марки ВАЗ 2103д.н.з. НОМЕР_2 доставив ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 із с. Верхні Петрівці Чернівецької області до власного помешкання - будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , куди поселив та де останні перебували разом з Паскалем 10.1. та ОСОБА_7 близько до 07:00 год. 22.02.2024.
При цьому, особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, 21.02.2024 додатково повідомила ОСОБА_4 , що 22.02.2024 він слідуючи до місця подальшого незаконного переправлення ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 через державний кордон України повинен підібрати в с.Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області ще ОСОБА_11 , якого так само потрібно незаконно переправити через державний кордон України разом з вищевказаною групою осіб.
В подальшому, близько 07:00 год. 22.02.2024 ОСОБА_4 , діючи за попередньою злочинною змовою із особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, на автомобілі марки ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 , перевіз ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , якого підібрав в с. Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області з власного помешкання - будинку, за адресою: АДРЕСА_1 до околиці с. Корчівці Чернівецького району Чернівецької області.
Надалі, ОСОБА_4 , разом з особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, близько 07:20 год. 22.02.2024 прибули разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на околицю в с. Корчівці Чернівецького району Чернівецької області, де ОСОБА_4 разом з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, надали ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вказівки та поради щодо подальшого маршруту їх спільного слідування до державного кордону України, з метою його подальшого незаконного перетину ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .
Після проведеного інструктажу, ОСОБА_4 та особа, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в пішому порядку прослідували до державного кордону України та Республіки Румунія по координатах, які надавалися ОСОБА_4 особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження у месенджері WhatsApp.
Водночас, 22.02.2024 близько 13:30 год. неподалік 798 прикордонного знаку(в адміністративних межах с. Корчівці, Чернівецького району, Чернівецької області) на відстані близько 50 метрів від державного кордону України та Республіки Румунія ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 затримано прикордонним нарядом відділення інспекторів прикордонної служби «Нижні Петрівці» 31 прикордонного загону, а особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, яка разом з ОСОБА_4 , супроводжувала вказану групу осіб, вдалася до втечі та переховується у невідомому місці.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинених щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив факти та обставини, які викладені в обвинувальному акті. При цьому обвинувачений вказав на те, що дійсно погодився на пропозицію допомогти у переправленні осіб через кордон, про що дуже шкодує. Вказав, що наміру отримати будь яку винагороду за свої дії не мав. У скоєному щиро кається, на досудовому слідстві активно сприяв у розкритті злочину, погодився дати покази на інших учасників злочину , а тому просив суд суворо його не карати.
Покази обвинуваченого повністю співвідносяться з обставинами викладеними в обвинувачені. Сумнівів у щирості позиції обвинуваченого не має. На даний обвинувачений щиро розкаються у вчиненому.
За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 злочину, які ніким не оспорюються і на підставі ч.3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.
При цьому суд вважає правильним кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 332 КК України, оскільки достеменно встановлено, що він вчинив кримінальне правопорушення, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинених щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні сторона обвинувачення просила суд призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
При цьому сторона захисту просила суд призначити покарання з застосуванням вимог ст.ст.69, 75 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
Вирішуючи питання про розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; особу винного, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, неодружений, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, психічними розладами не страждає, має позитивні характеристики за місцем проживання. Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, повне визнання своєї вини та сприяння у розкритті злочину, так, останній як на досудовому слідстві так і в суді надавав послідовні покази, його добровільна згода дати свідчення на інших учасників злочину. Також, як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає ту обставину, що обвинувачений є учасником бойових дій, і барв активну участь в захисті України.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Вказані обставини, в тому числі ступінь фактичної тяжкості вчиненого злочину та обставини його скоєння, його роль у вчиненому злочині, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, із врахуванням даних про особу обвинуваченого, а саме ту обставину, що обвинувачений після початку повномасштабного вторгнення в Україну, 26 лютого 2024 року добровільно мобілізувався до лав ЗСУ для захисту держави, приймав активну участь у бойових діях, що у своїй сукупності з іншими обставинами істотно знижують ступінь тяжкості скоєного.
Суд вважає, що такі обставини є достатньою підставою для застосування вимог ч. 1 ст. 69 КК України і призначення покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст. 332 КК України.
Разом з тим, також враховуючи, що обвинувачений маючи погашену судимість, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності і належних висновків для себе не зробив, при цьому будучи діючим військовослужбовцем та присягнувши неухильно дотримуватись Конституції і законів України, вчинив злочин з використанням умов воєнного стану, на даний час обвинувачується також у вчиненні іншого аналогічного злочину, а тому суд не погоджується з доводами захисту і вважає, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання згідно вимог ст.75 КК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове.
Беручи до уваги вищевикладене, а також положення ч. 2 ст. 69 КК України, суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому ОСОБА_4 обов'язкове додаткове покарання, яке передбачене в санкції ч.2 ст. 332 КК України, зокрема: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Призначення вказаного покарання, буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
Крім цього, враховуючи обране судом покарання та враховуючи, що в даному провадженні обвинувачений ОСОБА_4 певний час перебував у розшуку, з метою забезпечення його подальшої належної процесуальної поведінки, до набрання вироку законної сили суд вважає за необхідним обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Процесуальні витрати відсутні, питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
До набрання вироком законної сили, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а строк відбування покарання рахувати з 22 липня 2024 року.
Речові докази: мобільний телефон марки марки «Samsung А14» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , якій зберігається у камері зберігання речових доказів ВП №5 (с. Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області - повернути власнику ОСОБА_4 .
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.